• Економічна теорія. Політекономія
• Етика та естетика
• Журналістика та видавнича справа
• Історичні дисципліни
• Культурологія
• Маркетинг та реклама
• Медицина
• Менеджмент та трудові відносини
• Міжнародні відносини та зовнішньоекономічна діяльність
• Педагогіка
• Політологія
• Право. Юридичні дисципліни
• Психологія
• Сільськогосподарська діяльність
• Соціологія
• Туризм та готельна справа
• Українська та зарубіжна література
• Філософія
• Фінанси, гроші та податки

Економічна дипломатія та економічна безпека України

4.2. Еволюція стандартів конкуренції: міжнародні податки, конкурентні правила, системи стандартів

Як відомо, конкуренція – основа ринкової економіки і стандарти конкуренції ево-люціонувались під впливом змін на ринку, а також міждержавних переговорів з окремих питань (торгівлі, інвестицій тощо). Адже економічна дипломатія обслуговує не тільки інте-реси бізнесу, а й стандарти конкуренції, які являють собою злиття різних факторів – економічних, політичних, соціальних тощо.

Існує і зворотний зв’язок. Лібералізація режимів іноземних інвестицій і зниження рівня національних бар’єрів на їх шляху можуть принести позитивний ефект при удосконаленні політики конкуренції, особливо у питаннях забезпечення національних інтересів і націо-нальної безпеки. На практиці ТНК і методи їх розвитку у багатьох випадках підривають осно-ви конкурентного середовища. Злиття промислових гігантів, низки великих банків та інші ана-логічні зрушення у світовій економіці роблять особливо актуальною проблему забезпечення умов для справедливої і добросовісної конкуренції.

Закони про конкретні заходи здійснення національної конкурентної політики мають біля 60 країн. У багатьох питаннях окремі закони можуть дублюватися; на рівні використання вони проявляються не так ефективно, як це очікується. Жертвами вимог таких законів вияв-ляються не тільки інтереси окремих груп бізнесу і зайнятих працівників, а також споживачі, захисники навколишнього середовища тощо. Мова йде про захист власне ринку і механізмів його функціонування, про можливість забезпечення режиму конкуренції для підприємств загального статусу, про недопущення захвату окремими фірмами домінуючих позицій.

Визначились дві позиції щодо конкурентних стандартів. Одна з них виявляється у розробці міжнародних зобов’язань відповідних країн-учасниць, інша – у розробці між-народного узгодження норм, які призначені для універсального використання [3].

Перша позиція – налагодження співробітництва між владами, в рамках яких знахо-дяться питання підтримки конкуренції. Деякі країни укладають офіційні угоди між собою. У більшості випадків мова йде про збір і обмін інформацією, проведення узгоджених спільних дій і консультацій. Усі угоди передбачають загальне співробітництво, деякі передбачають роботу за загальними правилами.