Професійно-психологічна підготовка працівників слідчих підрозділів

5.8. Психологічні прояви алкоголізму, наркоманії та їх візуальна діагностика

Знаходження людини у стані алкогольного та наркотичного сп´яніння досить часто створює умови для скоєння людиною протиправних вчинків.

Так, у стані алкогольного та наркотичного сп´яніння знижується рівень критичності та самоконтролю; змінюється характер сприйняття навколишнього середовища, зовнішності, мови та дій інших осіб; підвищується ступінь імпульсивності, нестриманості та агресивності.

Позиція людини, в структурі особистості якої переважає алкогольна залежність:

- домінування потреби в алкоголізації та відповідні їй мотиви поведінки;

- сформовані спеціальні механізми особистісного захисту (я не алкоголік, я як всі; пити - це норма і так далі, відмова від обговорення алкогольної теми);

- алкогольна установка (пізнавальний компонент: сформовані відчуття, погляди, чуттєвий досвід; емоційний компонент: особливе ставлення до споживання спиртного, відчуття правоти, підвищення настрою; поведінковий компонент: налагодження контакту з іншими алкоголіками-початківцями, їх всебічна підтримка, ритуалізованість поведінки).

Так, у разі візуальної діагностики алкогольного сп´яніння, яке може бути представлено трьома станами сп´яніння, необхідно звернути увагу на характерні ознаки, притаманні трьом ступеням сп´яніння:

Легкий ступінь сп´яніння. У стані легкого сп´яніння людині притаманні ейфорія, підвищення рівня самооцінки та рівня домагань, послаблення критичності та концентрування уваги, підвищення самовпевненості, образливість. Спостерігаються активізація рухів, гіперемія, зміни кольору обличчя (почервоніння). Людина у такому стані може переоцінювати свої фізичні та інтелектуальні здібності.

Середній ступінь сп´яніння. При достатньо вираженому алкогольному сп´янінні втрачається відчуття міри по відношенню до оточення, оголюються інстинкти. Реакціям на зовнішні подразники притаманне афективне забарвлення. Малозначущі фактори можуть викликати гнів, агресію та лють. Втрачається зв´язаність мислення, порушуються рухливі реакції, спостерігається хитання при пересуванні, знижується больова чутливість та здатність орієнтуватися у просторі.

Тяжкий ступінь сп’яніння характеризується посиленням тормозної дії алкоголю на нервову систему в цілому. Дедалі збільшується зниження здатності орієнтування у просторі. Спостерігаються серйозні труднощі при пересуванні, сонливість, різке зниження больової чутливості. Спостерігаються зміни вегето- судинних реакцій, а саме підвищення слиновиділення, блювотиння, посилення діурезу. Посилюється пригнічення нервової системи.

Візуальна діагностика людини, яка знаходиться в стані наркотичного сп´яніння.

Непрямі ознаки:

- виглядає старшим за свої роки, з сухою, в´ялою, покритою передчасними зморшками або пастозною шкірою, тьмяним, ламким волоссям. При зловживанні ефедрином волосся на голові склочене, сплутане, «стоїть дибки» Нігті ламкі, обломлюються шарами (особливо в опіоманів). У багатьох немає зубів;

- зловживання опіатами та ефедрином призводить до втрати маси тіла до 7-15 кг і більше;

- на тілі є сліди ін´єкцій у м´язи, частіше по ходу вен (в ділянці ліктьових згинів, на передпліччях, тильній стороні кистей, стоп, на шиї і навіть мошонці). Вени ущільнені, прощупуються у вигляді щільних джгутів, спостерігаються пігментовані темні «доріжки» вен зі слідами свіжих та старих ін´єкцій. На шкірі з´являється множинний гнійничковий висип, що залишає після себе пігментні плями. Запалення в місцях ін´єкції залишають грубі рубці після розкриття або гнійників, що прорвалися.

Загальні ознаки:

- зовнішній вигляд і поведінка нагадують стан алкогольного сп´яніння;

- відбувається звуження, спотворення або помутніння свідомості;

- безпричинна веселість, смішливість, балакучість, злісність, агресивність, що не відповідає ситуації;

- підвищена жестикуляція, надмірність рухів, непосидючість або, навпаки, знерухомленість, млявість, розслаблення, прагнення до спокою;

- зміна координації рухів, порушення їх відповідності (розмашистість, різкість, неточність), нестійкість під час ходьби, похитування тулуба навіть в положенні сидячи (особливо явне при закритих очах);

- порушення почерку;

- зміна кольору шкірних покровів;

- підвищене слиновиділення або, навпаки, сухість у роті, сухість губ;

- прискорення мови, підкреслена виразність чи ж сповільненість, невиразність, нечіткість мови - «каша в роті».