Професійно-психологічна підготовка працівників слідчих підрозділів
4.5. Інтерактивні параметри професійного спілкування слідчих
Існує ще одна сторона спілкування - інтерактивна, що характеризує такі компоненти спілкування, які пов´язані з безпосередньою організацією сумісної діяльності людей, їх взаємодією. Дія - це головний зміст спілкування, яка може мати вигляд боротьби, управління, домінування, різноспрямованості, єдності і т. д.
У структурі взаємодії можна виділити:
- ситуації або контекст взаємодії;
- позиції або простір взаємодії, що дозволяє людям досягти своїх цілей в заданих обставинах;
- сценарії, механізми, стилі та типи взаємодії.
Правильно зрозуміти те, що сказано, можливо лише в контексті тієї чи іншої ситуації. Одну й ту ж саму фразу можна розцінити і як образу, і як жарт, і як удар по самолюбству, і як повне розуміння партнера, і як провокацію - в залежності від ситуації. При цьому важливо пам´ятати, що існує не тільки контекст конкретної ситуації, але й більш широкий контекст, який також допомагає зрозуміти сенс того, що відбувається.
Кожна дія у спілкуванні - це не тільки результат розуміння ситуації, а й її розвиток у певному напрямку. При цьому є очевидним, що одна й та ж сама ситуація може бути по-різному «прочитана» партнерами, і відповідно їх дії в цій ситуації можуть бути різними.
Автори найбільш повного дослідження соціальних ситуацій М. Аргайл, А. Ферзем, А. Грем вважають, що соціальна ситуація визначається дев´ятьма ознаками:
- цілями або структурою цілей;
- правилами (загальновизнаними уявленнями щодо припустимості або неприпустимості певної поведінки в ситуації);
- системою ролей, характерних для ситуації;
- репертуаром елементарних дій, властивих ситуації;
- послідовністю дій, характерних для ситуації;
- існуючим набором понять для визначення, розуміння ситуації;
- навколишнім (фізичним) середовищем;
- мовними засобами, що використовуються у ситуації;
- характерними для певних ситуацій труднощами, які потребують визначених змін і навичок їх подолання.
Причому всі ці елементи ситуації взаємопов´язані; зміна одного елемента обов´язково призводить до зміни інших. Наприклад, структура цілей впливає на правила, репертуар дій та їх послідовність; понятійна схема пов´язана з мовними засобами. Впізнати ситуацію можна за кожною з цих ознак або за поєднанням двох-трьох із них.
Найбільш поширена класифікація соціальних ситуацій виділяє три різновиди ситуацій (рівні спілкування) в залежності від включеності особистості у перетворювання відносин:
а) соціально-рольовий рівень, де контакти обмежуються ситуативною необхідністю (на вулиці, у транспорті, на прийомі в офіційному закладі). Основний принцип взаємодії у таких ситуаціях - знання та реалізація норм і вимог соціального середовища учасниками спілкування;
б) діловий рівень, коли людей об´єднують інтереси справи і сумісна діяльність, спрямована на досягнення загальних цілей. Основний принцип - раціональність, пошук засобів підвищення ефективності співробітництва;
в) інтимно-особистісний рівень, що характеризується психологічною близькістю партнерів, співпереживанням, проникненням у внутрішній світ іншої людини. Основний принцип на цьому рівні спілкування - емпатія.
Одним із основних завдань професійного спілкування працівників слідчих підрозділів можна вважати переведення ситуації з соціально-рольового, досить формального рівня на діловий рівень, продуктивну взаємодію.
Одним із засобів розуміння ситуації спілкування є адекватне сприйняття партнерами позицій відносно один одного. В ситуаціях професійного спілкування працівників слідчих підрозділів соціальні позиції (статуси) задаються ззовні (слідчий - допитуваний, слідчий - обвинувачуваний, слідчий - потерпілий і т. д.). Однак психологічні позиції «тут» і «зараз» можуть не відповідати соціальним.
З точки зору транзактного аналізу кожний учасник взаємодії може займати одну з трьох позицій, які умовно Е. Берн назвав «Батько», «Дорослий» та «Дитина». Це так звані стани «Я» (Его-стани), тобто відносно незалежна і відособлена у внутрішньому світі людини сукупність емоцій, установок та схем поведінки, які є дискретними і можуть виявлятися у поведінці окремо одні від одних. Ці позиції не пов´язані обов´язково із відповідною соціальною роллю: це лише чисто психологічний опис певної стратегії у взаємодії. Кожен із типів стану є життєво важливим для людини.
• «Дитина» - це джерело радощів, інтуїції, творчості, спонтанних збуджень. Це позиція «Хочу!». її слабкі сторони: наляканість, невпевненість, безпорадність, довірливість, нестриманість.
• Завдяки «Батьку» багато з наших реакцій стали автоматичними, що дозволяє зберегти масу часу та енергії. Це позиція «Треба!». Її сильні сторони: впевненість у правоті моральних вимог, здатність до авторитетного тону, до заступництва та захисту слабкого. Негативні риси: безапеляційність, догматизм, усвідомлення переваги та права «карати».
• «Дорослий» перероблює інформацію і враховує можливості ефективної взаємодії з навколишнім світом. Він контролює дії «Батька» та «Дитини» і є посередником між ними. Ця позиція об´єднання «Хочу» і «Треба». Сильні сторони: розрахунок дій, контроль над ними, тверезість в оцінках, розуміння відносності догм. Слабкі риси: надмірний скептицизм, скованість (нестача спонтанності), бідність фантазії, недооцінка емоційної сторони життя.
Позиції партнерів по спілкуванню визначаються тими станами «Я», які в даний момент вступають у взаємодію. Транзакція - поведінка партнерів, що відповідає одному з їх станів (табл. 4.17). Тобто в якусь одиницю часу провідною є одна з позицій; в наступний момент може домінувати інша.
Психологічні позиції у ситуаціях професійного спілкування слідчого формально задані й повинні відбуватися у позиціях «Дорослий» - «Дорослий». Однак громадяни можуть:
- підкреслювати свою неспроможність, необережність,... (позиція «Дитина»);
- намагатися викликати жалість слідчого (позиція «Дитина»);
- прагнути
- підкреслити свою всемогутність, авторитетність, наявність зв´язків (позиція «Батько»);
- «давити» на слідчого (позиція «Батько») й т. ін.
Таблиця 4.17. Види транзакцій
|
Взаємодоповнюючі (паралельні) транзакції |
Без взаємодоповнення (транзакції, що пересікаються) |
Сховані транзакції |
|
Партнери адекватно сприймають позиції один одного, спрямовують свої дії саме в тому напрямку, який очікується й приймається партнером і якого він теж дотримується. У загальному вигляді: комунікативний стимул посилається адресатом з позиції «Х» і приймається адресатом у позиції «У»; відповідний стимул посилається з позиції «У» для його прийому партнером у позиції «Х». Взаємодія ефективна |
Відповідний стимул партнера або надходить не з тієї позиції, куди був спрямований вихідний стимул, або адресований не до тієї позиції, з якої цей стимул посилається. Варіанти: 1) з урахуванням адресата; 2) без врахування адресата. Найчастіше такий тип спілкування призводить до конфлікту |
Комунікативний стимул може складатися із двох (або трьох) повідомлень, кожне з яких адресоване різним позиціям партнера. Те повідомлення, що найбільшою мірою відповідає контексту бесіди, вважається явним (соціальним); інші ж виявляються «схованими», непрямими (психологічними). Потребує більш глибокого знання партнера, чутливості до голосу, інтонації, міміки, жестів (які відбивають скритий зміст) |
У таких випадках слідчому можна варіювати позиції для досягнення конкретної мети професійної взаємодії. Здатність до зміни психологічних позицій в залежності від ситуації є показником зрілого, компетентного спілкування.
Для кожної ситуації існують певні правила участі в них і засоби розуміння дій партнера, тобто сценарії взаємодії. Сценарії - це стандартна послідовність дій у тих чи інших первинних ситуаціях. Більшість соціальних дій, в які людина включена, має форму запланованих послідовностей, в яких все відрегульовано і передбачено, як у сценарії фільму (наприклад, сценарій «на прийомі у лікаря», «випадкова зустріч з
приятелем»). Сценарії ніби фокусують моделі досвіду й тому виступають як гіди для поведінки людини у різноманітних ситуаціях. Якщо ситуація знайома, - знання сценарію дозволяє автоматично здійснювати послідовні дії. Якщо ситуація незнайома, - відсутність сценарію утруднює адекватне поводження. Знання типових сценаріїв сприяє взаєморозумінню між учасниками спілкування. Цей факт кожний слідчий може спостерігати під час професійного спілкування.
Кожна ситуація диктує свій стиль поведінки і дій: в кожній з них людина по-різному «подає» себе, і якщо ця самоподача не адекватна, взаємодія буде утруднена. Якщо стиль сформовано на підставі дій в якійсь конкретній ситуації, а потім механічно перенесено в іншу ситуацію, то, звичайно, успіх не може бути гарантованим. Саме тому працівникам слідчих підрозділів слід використовувати правило продуманості цілей і сценаріїв спілкування. До кожної зустрічі слідчий повинен готуватися індивідуально, ретельно продумувати, як її проводити, враховуючи конкретну мету і завдання, питання, щодо якого буде проводитися спілкування, бажаний результат спілкування, індивідуальні особливості співбесідника, обстановку тощо. Чітка уявна модель майбутнього спілкування, що відповідає на питання «чого треба досягти» і «як», це й є сценарій спілкування.
Професійне спілкування слідчого може протікати за двома типами: бути кооперативним (узгодженим) або конфліктним (конкурентним, опозиційним). Природа та типи конфліктів у професійній діяльності слідчого, особливості їх врегулювання розкриті у темах 9-11.
1. Визначити та порівняти (за допомогою психологічного словника) поняття «спілкування», «професійне спілкування», «ділове спілкування», «службове спілкування».
2. Дати порівняльний аналіз понять «компетентність», «соціальна компетентність», «соціально-психологічна компетентність», «комунікативна компетентність», «професійна компетентність», «життєва компетентність» (за допомогою психологічного словника).
3. Які, на Вашу думку, комунікативні знання та вміння повинен мати працівник ОВС?
4. Які основні труднощі у спілкуванні працівника ОВС з об’єктом професійної діяльності?
5. Соціально-психологічні механізми та закономірності формування першого враження про людину.
6. Соціально-психологічні механізми сприйняття і взаєморозуміння знайомих людей.
7. На підставі яких ознак зовнішнього вигляду людини будується її образ? Типові помилки першого враження про людину.
8. Назвати основні соціальні стереотипи, розкрити їх сутність.
9. Охарактеризувати каузальну атрибуцію, визначити основні помилки каузальної атрибуції.
10. Охарактеризувати мову як вербальний засіб спілкування.
11. Які існують види питань, як правильно ставити питання?
12. Проаналізувати техніки та прийоми активного слухання.
13. Класифікація та функції невербальних засобів спілкування.
14. Навести приклади культуральних відмінностей невербального спілкування.
15. Виписати з рекомендованої літератури психологічне значення 10 жестів та 5 поз людини під час спілкування.
16. Які існують види брехні, нещирості?
17. Визначити вербальні та невербальні прояви брехні та нещирості.
18. Дати характеристику детектора брехні.
19. Проаналізувати засоби встановлення психологічного контакту.
20. Проаналізувати комунікативні бар’єри у спілкуванні працівників слідчих підрозділів, шляхи їх подолання.
21. Визначити сутність зворотного зв’язку у спілкуванні. «Вікно Джохарі».
22. Охарактеризувати стандартні та нестандартні ситуації соціальної взаємодії у службовій діяльності працівників слідчих підрозділів, дати їх психологічний аналіз.
23. Транзактний аналіз Е. Берна.
24. Які, на Вашу думку, комунікативні якості особистості слідчого сприяють ефективному спілкуванню? Дати їх визначення.
25. Які якості особистості слідчого ускладнюють спілкування? Дати їх визначення.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ТА РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Андреева Г. М. Социальная психология : учеб. для студ. вузов / Г. М. Андреева. - М. : Аспект Пресс, 2002. - 378 с.
2. Андросюк В. Г. Психологія слідчої діяльності : навч. посіб. / В. Г. Андросюк. - К. : АВС, 1994. - 106 с.
3. Бандурка А. М. Юридическая психология : монография / А. М. Бандурка, С. П. Бочарова, Е. В. Землянская. - Харьков : Титул, 2006. - 752 с.
4. Бедь В. В. Юридична психологія : навч. посіб. / В. В. Бедь - Л. : Новий Світ, 2000 ; К. : Каравела, 2002. - 376 с.
5. Васильев В. Л. Юридическая психология : учебник / В. Л. Васильев. - СПб. : Питер, 2008. - 656 с.
6. Деликатный С. К. Основы профессиональной и психологической подготовки сотрудников личной охраны / С. К. Деликатный, Ж. Ю. Половникова, П. Я. Прыгунов. - Киев : Правда Ярослаичів, 1998. - 548 с.
7. Коновалова В. О. Юридична психологія : підручник / В. О. Коновалова, В. Ю. Шепітько. - 2-ге вид., переробл. і доповн. - Х. : Право, 2008. - 240 с.
8. Коновалова В. Е. Допрос: тактика и психология : учеб. пособие / В. Е. Коновалова. - Харьков : Консум, 1999. - 157 с.
9. Корольчук М. С. Соціально-психологічне забезпечення діяльності в звичайних та екстремальних умовах : навч. посіб. для студ. ВНЗ / М. С. Корольчук, В. М. Крайнюк. - К. : Ніка-Центр, 2006. - 580 с.
10. Крижанская Ю. С. Грамматика общения. - 2-е изд. / Ю. С. Крижанская, В. П. Третьяков. - М. : Смысл ; Академ. проект, 1999. - 279 с.
11. Криминалистическое обеспечение деятельности криминальной милиции и органов предварительного расследования : учебник / под ред. Т. В. Аверьяновой и Р. С. Белкина. - М. : Новый юрист, 1997. - 400 с.
12. Крысько В. Г. Социальная психология : курс лекцій. - 3-е изд. / В. Г. Крысько. - М. : Омега-Л, 2006. - 352 с.
13. Куницына В. Н. Межличностное общение : учеб. для вузов / В. Н. Куницына, Н. В. Казаринова, В. М. Погольша. - СПб. : Питер, 2001. - 544 с.
14. Лапшина В. Л. Искусство делового общения работника органов внутренних дел : метод. советы и рек. / В. Л. Лапшина. - Харьков : НУВД, 2004. - 84 с.
15. Лукашевич В. Г. Тактика общения следователя с участниками следственных действий (Допрос, очная ставка, предъявление для опознания, проверка показаний на месте) : учеб. пособие / В. Г. Лукашевич. - Киев : Киев. высш. шк. МВД, 1989. - 86 с.
16. Москаленко В. В. Соціальна психологія : підручник / В. В. Москаленко. - К. : Центр навч. л-ри, 2005.- 624 с.
17. Обран-Лембрик Л. Е. Соціальна психологія : підручник : у 2 кн. - Кн.1 : Соціальна психологія особистості і спілкування / Л. Е. Обран-Лембрик. - К. : Либідь, 2004. - 576 с.
18. Пиз А. Новый язык телодвижений. Расширенная версия / А. Пиз. - М. : ЭКСМО-ПРЕСС, 2007. - 416 с.
19. Прикладная юридическая психология : учеб. пособ. для вузов / под. ред. А. М. Столяренко. - М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2001. - 639 с.
20. Про організацію діяльності органів досудового слідства системи Міністерства внутрішніх справ України : наказ МВС України від 31 берез. 2008 р. № 160. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.twirpx.com/file/298695/.
21. Про затвердження Положення з організації професійної підготовки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України: наказ МВС України від 13.04.2012 № 318 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/z0728-12.
22. Професійна психологія в органах внутрішніх справ. Загальна частина : курс лекцій / В. Г. Андросюк, Л. І. Казмиренко, Г. О. Юхновець, В. С. Медведев. - К. : АВС, 1995. - 111 с.
23. Психологічне забезпечення оперативно-службової діяльності працівників міліції : у 2 ч. - Ч. 1 : Професійно-психологічна підготовка працівників оперативних підрозділів : навч.-метод. посіб. / Александров Д. О., Андросюк В. Г., Казмиренко Л. І. та ін. - К. : НАВСУ, 2003. - 124 с.
24. Психологія оперативного спілкування в діяльності оперативних підрозділів органів внутрішніх справ : навч.-практ. посіб. / Б. І. Бараненко, В. А. Глазков, О. С. Звонок та ін. ; за ред. Е. О. Дідоренка. - Луганськ : РВВ ЛДУВС, 2007. - 552 с.
25. Социальная психология и этика делового общения : учеб. пособие / под ред. В. Н. Лавриненко. - М. : Культура и спорт, 1995. - 160 с.
26. Технология делового общения / авт.-сост. И. Н. Кузнецов. - Минск : Эконом-пресс, 1999. - 120 с.
27. Тимченко А. В. Прикладная психология в практике правоохранительной деятельности (в схемах и таблицах) : учеб. пособие / А. В. Тимченко. - Харьков : Одиссей, 2004. - 448 с.
28. Экман П. Психология лжи / П. Экман. - СПб. : Питер, 2000. - 272 с.