Особисті немайнові права юридичних осіб

3.2.1. Поняття місцезнаходження

Загальні положення щодо місця знаходження юридичної особи закріплені в ст. 93 ЦКУ. За положеннями цієї статті при прийнятті Цивільного кодексу місцезнаходження юридичної особи визначалося місцем її реєстрації, і в цьому Кодекс відійшов від доктрини осілості юридичної особи. Далі стаття зазнала змін, і місцезнаходженням юридичної особи стала адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Але й надалі відбулись зміни, внесені Законом України від 2 грудня 2010 р. до Цивільного кодексу України: втретє була змінена редакція ст. 93, яка визначає місцезнаходження юридичної особи. Враховуючи, що юридична особа набуває цивільних прав і обов’язків, здійснює їх через свої органи або осіб, які відповідно до установчих документів чи закону, виступають від її імені, визначення місцезнаходження юридичної особи, що містилося в ній було чіткішим.

У теперішній редакції це визначення є таким: «Місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку».

Спробуємо сформулювати в узагальненому вигляді визначення місця знаходження юридичної особи. Під місцем державної реєстрації юридичної особи слід розуміти не конкретну поштову адресу органів державної реєстрації, а ту, в якій здійснена реєстрація юридичної особи. Державна ж реєстрація, за загальним правилом, провадиться за місцем знаходження органів юридичної особи. Місцем знаходження юридичної особи є адміністративно - територіальне утворення, в якому здійснена державна реєстрація юридичної особи.

Визначення місця знаходження юридичної особи через визначення місця його державної реєстрації навряд чи є оптимальним і зручним. В кінцевому підсумку, всі дії з визначення місця знаходження юридичної особи зводяться до встановлення місця знаходження його органів. Дане визначення має абстрактний характер і навряд чи зручно для застосування у практичній діяльності. Фіксація місця знаходження юридичної особи лише шляхом зазначення конкретної адміністративно-територіальної одиниці не вирішує повною мірою питання про необхідний ступінь індивідуалізації конкретної організації.

Для здійснення різного роду юридичних дій необхідно більш точне визначення місця розташування органів юридичної особи та її майна. У багатьох випадках як синонім поняття місцезнаходження юридичної особи використовуються терміни «поштова адреса», «юридична адреса», які в більшості випадків розглядаються як тотожні.

Поштова адреса юридичної особи в більшості випадків завжди асоціюється з певними реквізитами, що використовуються для здійснення такого виду зв’язку як поштовий. Тому визначення поштової адреси можливо шляхом зазначення поштових реквізитів. До їх числа можна віднести наступні: поштовий індекс, назва країни, області, населеного пункту, назва вулиці, номер будинку, корпусу, приміщення, кімнати.

Таким чином, поштовою адресою юридичної особи слід визнавати сукупність поштових реквізитів, за допомогою яких закріплюється точне місце розташування (адресні орієнтири) юридичної особи. Кожна юридична особа повинна мати поштову адресу із зазначенням всіх необхідних поштових реквізитів.

Російський вчений В. А. Дмітрієв дає таке визначення, за яким місцезнаходженням юридичної особи є територіальне розташування юридичної особи (адресні орієнтири), яке визначається за місцем знаходження його діючого виконавчого органу, а в разі відсутності такого - за місцем знаходження іншого органу або особи, які мають право діяти від імені юридичної особи без довіреності. В цій дефініції все зводиться до місця знаходження органу юридичної особи.

Дослідниця О. Кібенко твердить, що можна вивести наступні ознаки поняття «місцезнаходження юридичної особи»:

1) це має бути місцезнаходження за певною адресою, тобто із зазначенням країни, поштового індексу, найменування населеного пункту, району, області, найменування вулиці, номеру будинку, квартири;

2) за цією адресою має знаходитись постійно діючий виконавчий орган юридичної особи, а у разі його відсутності - інший орган чи особа, уповноважена діяти від імені юридичної особи без довіреності;

3) ця адреса (місцезнаходження) має бути вказана в установчих документах;

4) за цією адресою має здійснюватися постійний зв’язок з юридичною особою, тобто на цю адресу можна направляти кореспонденцію, яка буде отримуватись юридичною особою.

В практиці широко поширені випадки, коли в різного роду документах (установчих, договорах, бланках, рахунках) юридичні особи закріплюють своє місце знаходження, вказуючи так звану «юридичну адресу», «юридичні реквізити». При цьому, незважаючи на термінологічне розходження понять «поштова адреса» та «юридична адреса», вони використовуються як синоніми. Так, аналіз різного роду юридичних документів показує, що в кінцевому підсумку юридична адреса організації фактично зводиться до вказівки поштової адреси юридичної особи, що само по собі логічно. Це природно, оскільки будь-яким іншим чином неможливо визначити точне місце розташування юридичної особи. Разом з тим поняття «юридична адреса» несе особливе змістове навантаження. Воно використовується для позначення місця знаходження юридичної особи, закріпленого в установчих документах організації, і, відповідно, зазначених при державній реєстрації юридичної особи. Тому юридичною адресою юридичної особи слід вважати конкретну поштову адресу організації, зафіксовану в її установчих документах.

Тож місце знаходження юридичної особи може визначатися шляхом зазначення місця його державної реєстрації. Такий спосіб не завжди може бути використаний. Він прийнятний в тих випадках, коли не потрібне встановлення точного місця розташування (адресних орієнтирів) юридичної особи.

Місце знаходження юридичної особи може бути також визначено шляхом вказівки точної поштової адреси, за якою розташовуються її органи управління.

У багатьох випадках підрозділи юридичної особи, її майно можуть розташовуватися як за різними поштовими адресами в рамках одного адміністративно-територіального утворення, так і в декількох населених пунктах. Найбільш прийнятним виходом із такої ситуації буде визначення місця знаходження організації за допомогою вказівки місця розташування її постійно діючих органів управління.

Визначення точного місця знаходження юридичної особи викликано необхідністю вирішення різних питань юридичного характеру. В деяких випадках місце знаходження юридичної особи виступає місцем виконання зобов’язань. Зокрема, якщо місце виконання грошового зобов’язання не визначено законом, іншими правовими актами або договором, не випливає із звичаїв ділового обороту або суті зобов’язання, то виконання повинно бути проведене в місці знаходження кредитора, тобто юридичної особи. Дане питання набуває особливого значення при захисті суб’єктивних прав і охоронюваних законом інтересів юридичних осіб. При зверненні до суду з будь-яким цивільно-правовим позовом виникає питання про визначення його місцезнаходження.

Якщо брати до уваги спеціальне законодавство, то визначення місця знаходження юридичної особи має здійснюватися за допомогою визначення місця його державної реєстрації, тобто фактично єдиним інструментом встановлення місця знаходження юридичної особи виступає місце державної реєстрації. Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» місцезнаходженням юридичної особи зазначалась адреса органу чи особи, що виступають від її імені відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону.

Відповідно до існуючих в науці підходів до місцезнаходження, можна виділити такі його чинники:

1) місце створення та реєстрації юридичної особи;

2) місце, де знаходяться керівні органи юридичної особи;

3) місце, де здійснюється основна діяльність юридичної особи.

Деякі науковці виділяють два основних способи визначення місця знаходження юридичної особи:

1) шляхом визначення місця його державної реєстрації у вигляді вказівки адміністративно-територіальної одиниці, в якій проведена реєстрація юридичної особи. Він прийнятний в тих випадках, коли не потрібне встановлення точного місця розташування, тобто адресних орієнтирів юридичної особи;

2) шляхом зазначення точної поштової адреси, за яким розташовуються його органи управління .

Якщо брати до уваги, що ми розглядаємо місцезнаходження в руслі особистого немайнового права на нього юридичної особи, то його слід визначити як територіальне місце розташування юридичної особи, яке необхідне для її діяльності.