Дана книга розкриває тему особистих немайнових прав юридичних осіб, яка була запропонована для подальшого дослідження даної сфери прав моїм наставником і науковим керівником кандидатської дисертації «Система особистих немайнових прав у цивільному праві», що була захищена 2006 року в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка - доктором юридичних наук, професором Анатолієм Степановичем Довгертом, якому я дуже вдячна за спрямування, навчання в життєво важливих питаннях та постійну підтримку в науковій діяльності, і присвячую йому дану працю.

А. С. Довгерт є одним з розробників нині діючого Цивільного кодексу України, і наявність в цьому законодавчому акті сфери особистих немайнових прав є його заслугою в тому числі. Ідея закріплення за даними правами окремої Книги Цивільного кодексу виникла при його розмові з професором О. А. Пушкіним, та отримала підтримку в групи розробників Кодексу. За словами Анатолія Степановича, завданням стояло закріплення в національному законодавстві прав людини, що містяться в Міжнародній декларації та Європейської конвенції, проте права юридичної особи теж не залишилися поза увагою. Так, в статті 93 Кодексу закріплюється, що кожна юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Фактично в даній статті, а також у статті 91 Кодексу, надається можливість юридичним особам користуватися особистими немайновими правами, що містяться в Книзі 2 «Особисті немайнові права фізичної особи», але тільки тими, що за природою притаманні юридичній особі.

Хотілося конкретизувати, які саме особисті немайнові права мають юридичні особи. Для цього потрібно було провести детальний аналіз даних прав, встановити їх зміст та зробити відповідні висновки по заданому питанні. Також існувала необхідність комплексного дослідження проблеми особистих немайнових прав юридичних осіб, щоб з’ясувати їх загальне поняття, правову природу, систему, взаємозв’язки між собою, адже ґрунтовно підходячи до цих питань, ми змогли визначити в своїй монографії, які особисті немайнові права належать юридичній особі, та в чому саме полягає зміст кожного з таких прав юридичної особи.

Слід сказати, що в науці українського права до цього часу не проводились комплексні дослідження особистих немайнових прав юридичних осіб, тому нами аналізувалися, в основному, наукові положення праць, що присвячені особистим немайновим правам фізичних осіб та окремим правам. Варто зазначити, що проблема особистих немайнових прав дедалі більше цікавить молодих науковців, і на початку 21 століття з’явилось багато розробок таких авторів: М. Л. Апранич, В. І. Бобрик, С. Б. Булеца, Н. О. Давидова, О. С. Жидкова, І. М. Забара, О. М. Калітенко, Л. О. Корчевна, Л. В. Красицька, О. О. Кулініч, Б. К. Левківський, Т. В. Лісніча, Д. Д. Луспеник, Л. В. Малюга, О. А. Мірошниченко, Р. Ю. Молчанов, Л. А. Ольховик, Н. В. Павловська, А. В. Пазюк, В. П. Паліюк, Л. В. Пастухова, О. О. Посикалюк, О. О. Пунда, І. В. Саприкіна, В. Синєгубов, Р. О. Стефанчук, Н. В. Устименко, А. О. Церковна, С. І. Чорнооченко, С. І. Шимон та інші.

Ґрунтовне дослідження особистих немайнових прав базувалось також на загальних положеннях праць вчених вітчизняної цивілістики, таких як М. М. Агарков, В. І. Акуленко, С. С. Алєксєєв, А. Безклубий, С. М. Бервено, О. М. Бірюков, Т. В. Боднар, С. М. Братусь, І. В. Венедиктова, О. І. Виговський, А. П. Вілейта, Д. М. Генкєн, С. Д. Гринько, А. Б. Гриняк, О. В. Дзера, А. С. Довгерт, Д. Єгоров, В. А. Жакенов, Ю. О. Заіка, О. С. Йоффе, В. І. Кисіль, Т. С. Ківалова, О. С. Кізлова, В. М. Коссак, В. М. Кравчук, Л. О. Красавчикова, О. О. Красавчиков, Н. С. Кузнєцова, М. Кучеренко, В. В. Луць, Р. А. Майданик, М. Н. Малєіна, Є. О. Мічурін, С. О. Погрібний, Й. А. Покровський, М. К. Почанський, Ю Д. Притика, З.В. Ромовська, В. А. Рясенцев, О. Саніахметова, І. В. Спасибо-Фатєєва, В. Л. Суховерхий, Ю. К. Толстой, К. А. Флєйшиц, С. Я. Фурса, Є. О. Харитонов, Я. М. Шевченко, Р. Б. Шишка, Л. В. Яворська, В. Л. Яроцький та інших.

Частковий аналіз окремих особистих немайнових прав юридичних осіб здійснювався на основі праць таких українських і російських вчених: О. В. Безух, М. К. Галянтич, Б. М. Гоголь, О. І. Гуменюк, В. А. Дмітрієв, Е. М. Дьяченко, С. І. Іщук, І.Ф. Коваль, О. А. Кодинець, О. В. Кохановська, І. В. Кривошеїна, О. О. Кулініч, В. С. Кулішенко, Р. Ю. Молчанов, Е. Е. Мухамєдова, Н. Ю. Нікулічева, Ж. В. Нор, М. А. Селюков, З. В. Хавжокова, а окремі аспекти особистих немайнових прав та аналіз деяких з них з’ясовувались за допомогою праць таких європейських та американських вчених: Джеймс Гріффін, Джеймс Р. Льюіс, Джіл Маршал, Ісайя Берлін, Карл Скутч, Неус Турбіско Касальс, Патріція К.Верган, Пітер А.Френч та інших.

Крім того, здійснено детальний аналіз законодавства, яке так чи інакше торкається особистих немайнових прав юридичної особи, і визначено, які норми не відповідають вимогам сьогодення та потребам юридичних осіб для їх нормальної діяльності. На основі цього, ми намагались дати власні пропозиції по вдосконаленню норм законодавства, що регулюють особисті немайнові права та можуть застосовуватись до юридичних осіб. Ефективність таких пропозицій з’ясується після закріплення їх в законодавстві та втілення в судову практику.