Професійно-психологічна підготовка працівників слідчих підрозділів

1.5. Сутність операційної складової професіоналізму працівника ОВС

Операційна складова передбачає визначення умінь, що необхідні працівникам ОВС у професійній діяльності. Як було зазначено вище, окрім правових знань (кримінальне право, кримінальний процес, адміністративне право й ін.) та умінь їх застосовувати в професійній діяльності, необхідними є різні види знань та умінь, що забезпечують успішне виконання професійних обов´язків. Конкретизуємо уміння, що необхідні працівникам слідства і дізнання у професійній діяльності.

  1. Аналітичні вміння: пошук, сприйняття та відбір інформації, що необхідна у професійній діяльності; аналіз, збір, облік, обробка, підготовка аналітичних матеріалів для формування кримінальних справ; аналіз та оцінка соціального оточення; аналіз результатів власної діяльності; аналіз, виявлення і облік осіб, схильних до вчинення правопорушень.
  2. Організаторські вміння: постановка мети і завдань для розв´язання певного завдання в професійній діяльності; структурування та планування власної діяльності; вибір методів і форм роботи; організація роботи та координування її з іншими підрозділами і службами; організація індивідуальної роботи з громадянами; ведення кримінальних справ.
  3. Прогностичні уміння: передбачати результати професійної діяльності та можливі труднощі; оцінювати ефективність обраних методів і форм роботи; враховувати можливі відхилення від поставленої мети; коригувати власну діяльність, вносити зміни в її організацію.
  4. Профілактичні вміння: здійснювати профілактичні та виховні заходи з громадянами; проводити профілактично-виховні заходи з громадянами; вміння консультувати (інтегративні форми консультування для школярів, батьків і вчителів); здійснювати правове виховання (правове консультування, правове навчання, правова освіта); застосовувати засоби виховного впливу на особистість правопорушника (переконання, навіювання, формування позитивного досвіду та ін.).
  5. Комунікативні вміння: встановлювати контакт з людьми різного віку; налагоджувати позитивні відносини з різними категоріями громадян; уміння активно слухати та розуміти, вести розмову та ставити відкриті запитання; співробітництво; здійснення індивідуального підходу у спілкуванні; уважність до проблем; тактовність; уміння спостерігати та здійснювати корекцію власної поведінки й поведінки інших осіб та ін.
  6. Соціально-правові вміння: надавати юридичні консультації; застосовувати правові норми для захисту прав та інтересів громадян; враховувати всі фактори (педагогічні, соціальні та психологічні) в ситуаціях формування кримінальних справ щодо осіб, які вчинили правопорушення.
  7. Уміння саморегуляції: управляти власними емоціями і контролювати їх; управляти настроєм; переносити нервово- психічні навантаження; знімати психічне навантаження.