• Економічна теорія. Політекономія
• Етика та естетика
• Журналістика та видавнича справа
• Історичні дисципліни
• Культурологія
• Маркетинг та реклама
• Медицина
• Менеджмент та трудові відносини
• Міжнародні відносини та зовнішньоекономічна діяльність
• Педагогіка
• Політологія
• Право. Юридичні дисципліни
• Психологія
• Сільськогосподарська діяльність
• Соціологія
• Туризм та готельна справа
• Українська та зарубіжна література
• Філософія
• Фінанси, гроші та податки

Господарське право України. Частина 2

§ 5. Захист прав суб’єктів господарювання в разі порушення порядку здійснення господарського контролю

Перетин повноважень контролюючих органів, недостатнє знання посадовими особами своїх прав і нехтування обов’язками, недостатня кваліфікація призводять до перевищення своїх обов’язків і, як наслідок, до порушення прав суб’єктів господарювання.

Згідно зі ст. 19 КУ органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, що передбачені КУ та законами України. Саме Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлено межі повноважень, підстави і спосіб, яким слід діяти контролюючим органам та їх посадовим особам під час здійснення своїх контрольних функцій. За невиконання вимог законодавства, а також завдання неправомірними діями збитків суб’єкту господарювання орган державного нагляду (контролю), його посадові особи несуть відповідальність згідно із законом.

За загальним правилом особа у випадку порушення її прав і законних інтересів може їх захистити способами, передбаченими цивільним, господарським або адміністративним законодавством. Це випливає з того, що кожна особа має право на захист свого права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання, а значить, на захист свого законного інтересу, який не суперечить принципам законодавства про господарську діяльність, вимогам справедливості, добросовісності і розумності.

Право на господарську діяльність включає можливість захисту від неправомірних дій як інших суб’єктів господарювання, так і з боку держави - її органів, у т. ч. право на оскарження дій органів, що обмежують ці права. Збитки, завдані суб’єкту господарювання неправомірними діями посадових осіб органів державного нагляду (контролю), підлягають відшкодуванню у встановленому законом порядку.

Згідно із ст. 20 ГК України кожний суб’єкт господарювання та споживач мають право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб’єктів можна захищати шляхом:

1) визнання наявності або відсутності прав;

2) визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб’єктів, що суперечать законодавству, обмежують права та законні інтереси суб’єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом;

3) відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб’єктів господарювання;

4) припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;

5) присудження до виконання обов’язку в натурі;

6) відшкодування збитків;

7) застосування штрафних санкцій;

8) застосування оперативно-господарських санкцій;

9) застосування адміністративно-господарських санкцій;

10) установлення, зміни і припинення господарських правовідносин;

11) іншими способами, передбаченими законом.

Суб’єкт господарювання має право звернутися до відповідного центрального органу виконавчої влади або до суду щодо оскарження рішень органів державного нагляду (контролю). У разі надходження такого звернення суб’єкта господарювання відповідний центральний орган виконавчої влади зобов’язаний розглянути його в установленому законом порядку. У випадках, передбачених законодавством, захист прав суб’єктів господарювання можуть здійснювати відповідні державні органи або органи місцевого самоврядування. Виходячи з того, що в процесі виконання контрольних функцій можуть бути порушені права суб’єктів господарювання, найоперативнішим способом їх захисту буде звернення зі скаргою до керівника контролюючого органу на протиправні дії його підлеглих. Право на оскарження неправомірних дій органів державної влади та їх посадових осіб вищестоящому керівнику передбачено ст. 13 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та ст. 12 Закону України «Про прокуратуру». У випадку незадоволення вимог скаржника після досудового адміністративного порядку розгляду справи він може звернутися до суду за захистом своїх прав.

Крім оскарження незаконний дій, що мали місце під час проведення контролю, суб’єкт господарювання вправі вимагати відшкодування завданих йому майнових збитків і компенсації моральної шкоди. При цьому не треба забувати, що такий обов’язок контролюючого органу виникає у випадку наявності підстав для майнової або моральної відповідальності, передбачених статтями 1166 та 1167 ЦК України.

Громадські організації мають право здійснювати захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання. Суб’єкти господарювання можуть залучати третіх осіб з метою захисту своїх прав та законних інтересів у ході здійснення заходів державного нагляду (контролю).

Суб’єкт господарювання має право на одержання інформації про результати інспектування і перевірок його діяльності не пізніше як через 30 днів після їх закінчення, якщо інше не передбачено законом. Дії та рішення державних органів контролю та нагляду, а також їх посадових осіб, які проводили інспектування і перевірку, можуть бути оскаржені суб’єктом господарювання у встановленому законодавством порядку.