• Економічна теорія. Політекономія
• Етика та естетика
• Журналістика та видавнича справа
• Історичні дисципліни
• Культурологія
• Маркетинг та реклама
• Медицина
• Менеджмент та трудові відносини
• Міжнародні відносини та зовнішньоекономічна діяльність
• Педагогіка
• Політологія
• Право. Юридичні дисципліни
• Психологія
• Сільськогосподарська діяльність
• Соціологія
• Туризм та готельна справа
• Українська та зарубіжна література
• Філософія
• Фінанси, гроші та податки

Господарське право України. Частина 2

§ 1. Поняття, ознаки і види фінансових послуг

З переходом до ринкових відносин і розвитком приватноправових засад, спрямованих на реалізацію конституційних прав, пов’язаних зі здійсненням підприємницької діяльності, виникло питання надання різнопланових послуг юридичними особами і фізичними особами - підприємцями. Враховуючи особливості різних сфер господарювання, що істотно впливають на суспільне життя України та її економічну незалежність, правотворчими органами було окреслено коло пріоритетних напрямків, що вимагають першочергового нормативного забезпечення. Одним з таких напрямків є фінансові послуги, які в результаті систематичності і повторюваності становлять певну систему - ринок фінансових послуг.

У зв’язку з цим виникла необхідність у встановленні правових аспектів забезпечення ринку фінансових послуг і особливостей правового становища їх учасників.

Чинне законодавство України про ринок фінансових послуг, в основі якого лежить Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», містить легальне визначення категорії «фінансова послуга». Зокрема, фінансова послуга - операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Як окреслено вище, систему фінансових послуг, які надаються систематично і розділені за певними сферами, можна визнати ринками фінансових послуг. Законодавцем визначено (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»), що ринки фінансових послуг - сфера діяльності учасників ринків фінансових послуг з метою надання та споживання певних фінансових послуг. Аналіз такого визначення дає нам можливість констатувати наявність певних самостійних груп фінансових послуг, якими визнано:

- професійні послуги на ринках банківських послуг;

- професійні послуги на ринках страхових послуг;

- професійні послуги на ринках інвестиційних послуг;

- професійні послуги, пов’язані зі здійсненням операцій з цінними паперами;

- інші види ринків, що забезпечують обіг фінансових активів.

Визначивши загальне поняття «фінансова послуга», виникла потреба у встановленні того, які саме послуги є фінансовими. Згідно із ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансовими вважаються такі послуги:

1) випуск платіжних документів, платіжних карток, дорожніх чеків та/або їх обслуговування, кліринг, інші форми забезпечення розрахунків;

2) довірче управління фінансовими активами;

3) діяльність з обміну валют;

4) залучення фінансових активів із зобов’язанням щодо наступного їх повернення;

5) фінансовий лізинг;

6) надання коштів у позику, в тому числі й на умовах фінансового кредиту;

7) надання гарантій та поручительств;

8) переказ коштів;

9) послуги у сфері страхування та накопичувального пенсійного забезпечення;

10) торгівля цінними паперами;

11) факторинг;

11-1) адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах;

12) інші операції, які відповідають критеріям, визначеним у п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Згідно із ст. 6 вказаного Закону фінансові послуги надають суб’єкти підприємницької діяльності на підставі договору, який, якщо інше не передбачено законом, повинен містити:

1) назву документа;

2) назву, адресу та реквізити суб’єкта господарювання;

3) прізвище, ім’я і по батькові фізичної особи, яка отримує фінансові послуги, та її адресу;

4) найменування, місцезнаходження юридичної особи;

5) найменування фінансової операції;

6) розмір фінансового активу, зазначений у грошовому виразі, строки його внесення та умови взаєморозрахунків;

7) строк дії договору;

8) порядок зміни і припинення дії договору;

9) права та обов’язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору;

9-1) підтвердження, що інформацію, зазначену в ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», надано клієнту;

10) інші умови за згодою сторін;

11) підписи сторін.

Специфіка договору про надання фінансових послуг, під час його укладення, полягає в тому, що юридична або фізична особа мають право вимагати у суб’єкта підприємницької діяльності надання балансу або довідки про фінансове становище, підтверджених аудитором (аудиторською фірмою), а також бізнес-плану, якщо інше не передбачено законодавством України. Крім того, фінансовим установам заборонено в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки або інших платежів, передбачених кредитним договором або графіком погашення боргу, за винятком випадків, установлених законом. Варто врахувати також, що фінансовим установам заборонено вимагати дострокового погашення несплаченої частини боргу за кредитом та розривати в односторонньому порядку укладені кредитні договори в разі незгоди позичальника із пропозицією фінансової установи збільшити процентну ставку або інший платіж, передбачений кредитним договором або графіком погашення боргу.