Господарське право України. Частина 2
§ 1. Поняття, види та функції бірж
Правовому регулюванню біржової торгівлі присвячено статті 278-282, 360, 361 ГК України, закони України «Про товарну біржу», «Про цінні папери та фондовий ринок», «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», «Про господарські товариства», «Про акціонерні товариства», «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» та інші нормативно-правові акти.
Необхідно констатувати, що в чинному законодавстві України на сьогоднішній момент не передбачено поняття біржі. Щодо визначення біржі, то його подають лише з огляду на поняття товарної біржі та передбачають ГК України та Закон України «Про товарну біржу», про що мова йтиме в наступному підрозділі.
Терміном «біржа» в літературі і практиці біржової торгівлі позначається: 1) сукупність осіб, які постійно в певному місці здійснюють торговельні операції; 2) місце їх зібрання;
2) сукупність угод, які укладаються у цьому місці.
У російській та зарубіжній літературі біржа розглядається як організатор біржової торгівлі або підприємство. Крім того, існує думка, що біржа (у сучасному розумінні) - це суб’єкт господарської діяльності, що має статус юридичної особи, основним видом діяльності якого є організація та забезпечення проведення біржових торгів для клієнтів (біржових торговців).
Поняття біржі слід розглядати в економічному та правовому (юридичному) розумінні.
В економічному розумінні під біржею необхідно розуміти організаційно оформлений постійно діючий ринок, на якому здійснюється купівля-продаж товару, допущеного до обігу на біржі, цінних паперів (їх похідних), валюти.
З правової точки зору, біржа - це юридична особа (організація), яка об’єднує зацікавлених суб’єктів господарювання і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення цін попиту та пропозицій на товари, цінні папери (їх похідні), валюту, вивчення, спрощення та впоря-дкування обігу товарів, цінних паперів (їх похідних), валюти відповідно до чинного законодавства.
З правової точки зору, загальними ознаками біржі можна вважати те, що біржа:
- юридична особа з характерними їй ознаками (організаційна єдність, наявність відокремленого майна, здатність виступати позивачем та відповідачем у суді, третейському суді та господарському суді тощо);
- особливий суб’єкт господарювання;
- господарська організація, підприємство;
- створюється на підставі добровільного об’єднання юридичних та (або) фізичних осіб, які здійснюють виробничу та комерційну діяльність у порядку і на підставах, передбачених чинним законодавством України;
- діє на підставі статуту та правил біржової торгівлі;
- не займається комерційним посередництвом;
- має метою своєї діяльності надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення цін попиту та пропозицій на товари, цінні папери (їх похідні), валюту, вивчення, спрощення та впорядкування обігу товарів, цінних паперів (їх похідних), валюти.
Види бірж. Беручи до уваги світовий досвід функціонування бірж, їх класифікують за багатьма критеріями:
1. Залежно від предмета діяльності розрізняють фондові і товарні біржі.
У деяких джерелах за основу такої класифікації беруть поділ залежно від біржового товару та виділяють товарні, фондові, валютні та біржі праці.
2. Залежно від характеру асортименту біржових товарів (асортименту товару; рівня товарної спеціалізації) біржі поділяються на:
- вузькоспеціалізовані (предметом торгівлі на таких біржах є один вид товарів);
- спеціалізовані (предметом біржової торгівлі є, як правило, однотипні групи товарів);
- універсальні (предметом торгівлі є широкий асортимент різноманітних товарів).
3. Залежно від характеру біржових угод (за видами біржових угод; за переважаючим видом біржових угод) виділяють: біржі реального товару, на яких предметом купівлі-продажу є реальний товар (як вироблений, так і намічений для виготовлення); ф’ючерсні, на яких здійснюється торгівля не реальними товарами, а контрактами на них; опціонні, предметом торгів на яких є тільки права на купівлю або продаж реальних товарів або контрактів на них у наступному періоді; комплексні (змішані), на яких укладаються угоди щодо реального товару, а також ф’ючерсні та опціонні угоди.
4. Залежно від ступеня відкритості (можливості участі в торгах; за принципом допуску до участі в біржових торгах; за формою участі відвідувачів у біржових торгах) біржі поділяються на відкриті (публічні), на яких, окрім членів біржі, в біржових операціях можуть брати участь і відвідувачі торгів (постійні і разові), та закриті, на яких право участі в біржових торгах і укладення біржових угод мають лише члени цієї біржі.
5. Залежно від економічної мети створення (за характером діяльності) виділяють прибуткові (комерційні) та неприбуткові (неком.ерційні) біржі.
6. За формою власності (за роллю держави в організації біржі): публічно-правові біржі (державні); приватноправові (приватні); змішані (біржі змішаного типу).
7. За регіональним принципом (за територією, яку вони обслуговують; сферою діяльності): місцеві; регіональні; національні (або центральні); міжнародні біржі.
8. Залежно від виду організаційно-правової форми (правового становища, статусу біржі): а) АТ; б) ТзОВ.
Функції бірж. До основних функцій біржі необхідно віднести такі:
1. Організація торговельної діяльності на основі біржового торгу товарами, цінними паперами і валютою:
а) організація біржових торгів. Для організації торгів біржа, перш за все, повинна мати добре обладнане «ринкове місце» (біржовий зал), що могло би вміщати достатньо велику кількість продавців і покупців, які ведуть відкритий біржовий торг. Використання сучасних електронних засобів зв’язку не вимагає фізичної присутності торговців у одному місці, а дозволяє здійснювати торгівлю через електронні комп’ютерні термінали. Однак у цьому випадку біржа зобов’язана забезпечити високоефективну систему електронної торгівлі;
б) розробка правил біржової торгівлі. Організація торгівлі вимагає від біржі розробки і суворого дотримання правил торгівлі, тобто норм і правил поведінки учасників торгу в залі;
в) матеріально-технічне забезпечення торгів. Воно має містити облаштування біржового залу, робочих місць учасників торгів, комп’ютерне забезпечення всіх процесів на біржі тощо.
2. Встановлення реального попиту і пропозиції, а також пропорцій обміну на продукцію, яку пропонують на біржі. Біржа бере участь у формуванні і регулюванні цін на всі види біржових товарів. Цього досягають шляхом співставлення двох факторів: пропозиції певної партії продукції з боку продавця (-ів) і попиту на таку продукцію з боку покупця (-ів).
3. Створення умов для стабілізації цін на продукцію, яку пропонують на біржі. Концентрація попиту і пропозиції на біржі, укладення великої кількості правочинів виключають вплив неринкових факторів на ціну, роблять її максимально наближеною до реального попиту і пропозиції.
4. Котирування (встановлення) цін на продукцію, яку пропонують на біржі. Біржова ціна встановлюється у процесі її котирування, що розглядається як найважливіше функція біржі. При цьому під котируванням розуміють фіксацію цін на біржі протягом кожного дня її роботи: реєстрацію курсу валюти або цінних паперів, ціни біржових товарів.
5. Надання учасникам біржових торгів та іншим зацікавленим суб’єктам господарювання інформації про продукцію, яку пропонують на біржі. Біржа надає в засоби масової інформації чисельні відомості про біржові ціни, компанії, що торгують на біржі, про ринкову кон’юнктуру, прогнози за різними ринками і т. ін. Інформаційна діяльність сучасної біржі настільки значна, що до 30 % своїх доходів у розвинутих країнах біржі отримують від продажу біржової інформації.
6. Стандартизація товарів та контрактів. Біржа встановлює стандарти на товари - нормативні значення показників, що обумовлюють якість товару. Стандарти на товари та контракти біржа може розробляти власні або брати державні чи міжнародні. Стандартизація дозволяє полегшити внутрішню та міжнародну торгівлю товарами, оскільки для реалізації товару на біржі не потрібно нести витрати, пов’язані з доставкою товару чи його зразків на торги, а торгівлю здійснюють лише на основі якісних характеристик, яким повинен відповідати цей товар.
7. Здійснення операцій з хеджування (страхування) біржових ризиків. Для цього на біржі використовуються спеціальні види правочинів і механізми їх укладання. Виконуючи завдання страхування учасників біржового торгу, біржа не стільки організовує торгівлю, скільки її обслуговує .
Функція хеджування ґрунтується на використанні механізму біржової торгівлі ф’ючерсними контрактами. Сутність цієї функції полягає в тому, що торговець-хеджер (тобто той, хто страхується) повинен стати одночасно і продавцем товару і його покупцем. У цьому випадку будь-яка зміна ціни на його товар нейтралізується, оскільки виграш продавця є одночасно програшем покупця, і навпаки. Такої ситуації вдається досягати завдяки тому, що хеджер, займаючи, наприклад, позицію покупця на звичайному ринку, повинен зайняти протилежну позицію, в цьому випадку - продавця, на ринку біржових ф’ючерсних контрактів. Зазвичай виробники товару хеджуються від зниження цін на їхню продукцію, а покупці - від підвищення цін на продукцію, яку вони купують.
8. Розробка біржових контрактів:
а) стандартизація вимог до якісних характеристик біржових товарів;
б) стандартизація розмірів партій товарів, що лежать в основі контракту. На самій біржі здійснюється процес стандартизації розмірів партій товарів з метою спрощення проведення біржової торгівлі, оскільки як продавці, так і покупці вже наперед знають про обсяги партій товарів, що реалізуються;
в) розробка єдиних вимог до розрахунків за біржовими договорами (включаючи умови і строки поставки за контрактами, взаєморозрахунки і розрахунки з біржею).
9. Вирішення спорів, що виникають за укладеними біржовими договорами у ході біржових торгів (біржовий арбітраж). Ця функція біржі має важливе значення, з одного боку, як спосіб виявлення торговців, які намагаються діяти шляхом обману, шахрайства тощо. З іншого боку, як спосіб улагодження помилок, що виникають у ході торгів через неточності записів про договори, збої в системі комп’ютерного забезпечення та інші чисто людські або технічні помилки.