Господарське право України. Частина 2
§ 4. Підстави та порядок проведення ліцензування та квотування зовнішньоекономічної діяльності
Ліцензування та квотування ЗЕД здійснюється для забезпечення захисту економічних інтересів учасників даного виду діяльності, створення для них рівних можливостей, для захисту економічної конкуренції, ліквідації монополізму та захисту внутрішнього ринку. Всі країни, незалежно від форм управління економікою, застосовують широку систему методів державного регулювання у сфері зовнішньоекономічних відносин.
Митний кодекс України передбачає тарифні та нетарифні методи регулювання ЗЕД. До тарифних методів регулювання ЗЕД можна віднести митні тарифи, податкові, кредитні й інші фінансові пільги. До нетарифних методів, у першу чергу, відносять кількісні обмеження, які включають в себе ліцензування і квотування експорту та імпорту товарів та інших предметів.
Ліцензування і квотування зовнішньоекономічних операцій запроваджено відповідно до ст. 16 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність».
Ліцензування зовнішньоекономічних операцій визначається як комплекс адміністративних дій органу виконавчої влади з питань економічної політики з надання дозволу на здійснення суб’єктом ЗЕД експорту (імпорту) товарів.
У ст. 16 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» виділено автоматичне та неавтоматичне ліцензування. Автоматичне ліцензування визначається як комплекс адміністративних дій органу виконавчої влади з питань економічної політики з надання суб’єкту ЗЕД дозволу на здійснення протягом визначеного періоду експорту (імпорту) товарів, щодо яких не встановлюються квоти (кількісні або інші обмеження). Автоматичне ліцензування експорту (імпорту) як адміністративна процедура з оформлення та видачі ліцензії не справляє обмежувального впливу на товари, експорт (імпорт) яких підлягає ліцензуванню.
Ліцензії видають на підставі заявок суб’єктів ЗЕД, що мають бути подані за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики. Строк видачі ліценції при автоматичному ліцензуванні не повинен перевищувати 10 робочих днів від дати одержання заявки. Автоматичне ліцензування імпорту має бути скасовано в разі припинення обставин, що були підставою для його запровадження, а також у разі існування інших процедур, за допомогою яких можна розв’язати завдання, для вирішення яких запроваджується автоматичне ліцензування.
Неавтоматичне ліцензування визначається як комплекс адміністративних дій органу виконавчої влади з питань економічної політики з надання суб’єкту ЗЕД дозволу на здійснення протягом визначеного періоду експорту (імпорту) товарів, щодо яких встановлюються певні квоти (кількісні або інші обмеження). Неавтоматичне ліцензування експорту (імпорту) як адміністративна процедура з оформлення та видачі ліцензії використовується в разі встановлення квот (кількісних або інших обмежень) на експорт (імпорт) товарів.
У разі запровадження режиму неавтоматичного ліцензування строк розгляду заявок не повинен перевищувати 30 днів від дати їх одержання, якщо заявки розглядаються в порядку їх надходження, та більше 60 днів від дати закінчення оголошеного строку приймання заявок, якщо всі вони розглядаються одночасно.
Квотування зовнішньоекономічних операцій визначається як установлення кількісних або інших обмежень товарів, що підлягають експорту/імпорту.
Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» передбачає наступні види квот: квоти (контингенти) глобальні - квоти, що встановлюються на товар (товари) без зазначення конкретних країн (груп країн), куди товар (товари) експортують або з яких його (їх) імпортують; квоти (контингенти) групові - квоти, що встановлюються на товар (товари) з визначенням групи країн, куди товар (товари) експортують або з яких його (їх) імпортують; квоти експортні (імпортні) - граничний обсяг певної категорії товарів, який дозволено експортувати чи імпортувати протягом установленого строку та який визначають у натуральних чи вартісних одиницях; квоти (контингенти) індивідуальні - квоти, що встановлюються на товар (товари) із зазначенням конкретної країни, куди товар (товари) можуть експортувати або з якої його (їх) можуть імпортувати. На кожний вид товарів установлюється лише один вид квоти. Квотування здійснюється шляхом установлення режиму видачі індивідуальних ліцензій, причому загальний обсяг експорту (імпорту) за цими ліцензіями не повинен перевищувати обсягу встановленої квоти.