• Економічна теорія. Політекономія
• Етика та естетика
• Журналістика та видавнича справа
• Історичні дисципліни
• Культурологія
• Маркетинг та реклама
• Медицина
• Менеджмент та трудові відносини
• Міжнародні відносини та зовнішньоекономічна діяльність
• Педагогіка
• Політологія
• Право. Юридичні дисципліни
• Психологія
• Сільськогосподарська діяльність
• Соціологія
• Туризм та готельна справа
• Українська та зарубіжна література
• Філософія
• Фінанси, гроші та податки

Господарське право України. Частина 2

§ 3. Правове становище суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності

Згідно із ст. 3 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» суб’єктами ЗЕД в Україні є:

- фізичні особи - громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають цивільну правоздатність і дієздатність відповідно до законів України і постійно проживають на території України;

- юридичні особи, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України (підприємства, організації та об’єднання всіх видів, включаючи АТ та інші види господарських товариств, асоціації, спілки, концерни, консорціуми, торговельні доми, посередницькі та консультаційні фірми, кооперативи, кредитно-фінансові установи, міжнародні об’єднання, організації та ін.), в тому числі юридичні особи, майно та/або капітал яких є повністю у власності іноземних суб’єктів господарської діяльності;

- об’єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб, які не є юридичними особами згідно із законами України (філії, відділення тощо), але які мають постійне місцезнаходження на території України і яким цивільно-правовими законами України не заборонено здійснювати господарську діяльність;

- структурні одиниці іноземних суб’єктів господарської діяльності, які не є юридичними особами згідно із законами України (філії, відділення тощо), але мають постійне місцезнаходження на території України;

- спільні підприємства за участю суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України;

- інші суб’єкти господарської діяльності, передбачені законами України;

- Україна в особі її органів, місцеві органи влади й управління в особі створених ними зовнішньоекономічних організацій, які беруть участь у ЗЕД, а також інші держави, які беруть участь у господарській діяльності на території України, діють як юридичні особи.

ГК України (ст. 378) закріпив уніфіковані положення щодо суб’єктів ЗЕД, передбачивши, що ними є (можуть бути):

- суб’єкти господарювання: 1) індивідуальні підприємці, зареєстровані у встановленому порядку; 2) господарські організації зі статусом юридичної особи, створені відповідно до законодавства України (ЦК України, ГК України, спеціальних законів); 3) зовнішньоекономічні організації, що мають статус юридичної особи, утворені в Україні відповідно до закону органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Тобто ГК України виключив зі складу суб’єктів ЗЕД господарські організації, створені за законодавством України, без статусу юридичної особи, зокрема:

- пайові інвестиційні фонди, що створюються на договірних засадах і не мають статусу юридичної особи;

- філії, представництва, інші відокремлені підрозділи (структурні одиниці) господарських організацій-резидентів, утворені ними для здійснення господарської діяльності відповідно до законодавства України (п. 3 ч. 2 ст. 55 ГК України), якщо відповідні повноваження закріплені в положенні про такий підрозділ (структурну одиницю) та ін.

Варто зауважити, що законодавець в Україні не має чіткої позиції щодо визначення суб’єктного складу господарських відносин, зокрема відносин у сфері зовнішньоекономічних зв’язків, оскільки законодавством України про ЗЕД, крім суб’єктів господарювання (ст. 55 ГК України), до осіб, які мають право здійснювати такого роду діяльність, відносяться й інші неправосуб’єктні особи (наприклад філії та інші відокремлені структурні підрозділи), що вносить плутанину та колізії в норми чинного законодавства.

Фізичні особи мають право здійснювати ЗЕД з моменту набуття ними цивільної дієздатності відповідно до законів України. Фізичні особи, які мають постійне місце проживання на території України, мають зазначене право, якщо вони зареєстровані як підприємці відповідно до законодавства України, а фізичні особи, які не мають постійного місця проживання на території України, мають право здійснювати ЗЕД, якщо вони є суб’єктами господарської діяльності за законом держави, в якій вони мають постійне місце проживання або громадянами якої вони є.

Юридичні особи мають право здійснювати ЗЕД відповідно до їхніх установчих документів з моменту набуття ними статусу юридичної особи. Важливе значення під час регулювання ЗЕД має належність юридичної особи до тієї чи іншої юрисдикції, так звана національність юридичної особи. Так, КУ та спеціальними законами встановлено національний режим здійснення ЗЕД, сенс якого полягає в прирівненні у правовому становищі іноземних суб’єктів господарювання до вітчизняних, за винятками встановленими чинним законодавством. В Україні і більшості країн Європи діє принцип місця реєстрації юридичної особи.

Всі суб’єкти ЗЕД України мають право відкривати свої представництва на території інших держав відповідно до законів цих держав. Іноземні суб’єкти господарської діяльності, що здійснюють ЗЕД на території України, мають право на відкриття своїх представництв на території України. Реєстрація цих представництв здійснюється в порядку, встановленому ст. 5 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність».

Суб’єкти ЗЕД мають права та обов’язки (загальні та спеціальні), що є обов’язковими елементами їх правового статусу. До категорії загальних входять права та обов’язки, притаманні усім суб’єктам господарювання. До категорії спеціальних належать права та обов’язки, якими наділяють суб’єктів ЗЕД у процесі її здійснення. Зокрема, спеціальними правами суб’єктів ЗЕД є:

- здійснювати будь-які види ЗЕД та зовнішньоекономічні операції, щодо яких закон не містить заборон/обмежень;

- відкривати будь-які не заборонені законом валютні рахунки в банківських установах, розташованих на територіях інших держав;

- самостійно розпоряджатися (після сплати передбачених законом податків і зборів/обов’язкових платежів) валютною виручкою від проведених зовнішньоекономічних операцій (крім передбачених законом випадків);

- одержувати в іноземних фінансових установах на договірній основі валютні кредити на умовах, що не суперечать законодавству України;

- обирати контрагентів та укладати з ними зовнішньоекономічні договори (контракти);

- обирати за домовленістю з контрагентом за зовнішньоекономічним договором/контрактом юрисдикційний орган, що розв’язуватиме між ними спори; згідно із ст. 38 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» спори між суб’єктами ЗЕД можуть розглядати: суди України; за згодою сторін спору - Міжнародний комерційний арбітражний суд та Морська арбітражна комісія при Торгово- промисловій палаті України; інші органи вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України;

- обирати за домовленістю з контрагентом за зовнішньоекономічним договором/контрактом національну належність законодавства, що застосовуватиметься під час розгляду таких спорів;

- користуватися державним захистом своїх прав та законних інтересів у разі їх порушення за межами України шляхом звернення до дипломатичних та консульських установ, державних торговельних представництв, а також в інший спосіб, визначений законом.

До спеціальних обов’язків суб’єктів ЗЕД належать:

- здійснювати у передбачених актами законодавства випадках ліцензування та квотування імпортно-експортних операцій, а також виконувати умови їх надання;

- дотримуватись вимог щодо змісту, форми та державної реєстрації зовнішньоекономічних договорів (контрактів);

- вести бухгалтерський та оперативний облік зовнішньоекономічних операцій, а також статистичну звітність, яку повинні надсилати органам Державної статистики України;

- імпортувати в Україну лише ті товари, які за своїми технічними, фармакологічними, санітарними, фітосанітарними, ветеринарними та екологічними характеристиками не порушують мінімальних умов відповідних стандартів та вимог, що діють на території України (у разі відсутності національних стандартів та вимог України на певний товар застосовувати відповідні міжнародні стандарти та вимоги або іноземні стандарти й вимоги, що діють у провідних країнах - експортерах зазначених товарів);

- утримуватися від порушень установлених законом заборон, обмежень щодо субсидованого імпорту, демпінгового імпорту, реекспорту;

- у разі порушення вимог законодавства про ЗЕД нести передбачену ним господарсько-правову відповідальність;

- інформувати НБ України про відкриття валютних рахунків за межами України та надавати відомості про використання своїх валютних рахунків органам ДПС України у встановленому порядку.

Держава гарантує рівність прав та однаковий захист усіх суб’єктів ЗЕД. Проте у разі застосування до українських суб’єктів господарювання дискримінаційних заходів на території певних держав в Україні можуть бути застосовані аналогічні заходи до суб’єктів господарювання відповідної країни (ч. 2 ст. 389 ГК України, ст. 29 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»).