• Економічна теорія. Політекономія
• Етика та естетика
• Журналістика та видавнича справа
• Історичні дисципліни
• Культурологія
• Маркетинг та реклама
• Медицина
• Менеджмент та трудові відносини
• Міжнародні відносини та зовнішньоекономічна діяльність
• Педагогіка
• Політологія
• Право. Юридичні дисципліни
• Психологія
• Сільськогосподарська діяльність
• Соціологія
• Туризм та готельна справа
• Українська та зарубіжна література
• Філософія
• Фінанси, гроші та податки

Господарське право України. Частина 2

§ 2. Види торговельної діяльності

Класифікація видів торговельної діяльності залежить від багатьох факторів. Так, одним із критеріїв для такої класифікації можна взяти закріплений у законодавстві принцип поділу будь-якої господарської діяльності на підприємницьку (комерційну) та непідприємницьку (некомерційну) (ч. 2 ст. 3 ГК України).

Відповідно до такого поділу господарської діяльності торговельну діяльність можна розподілити на:

1) підприємницьку (комерційну) торговельну діяльність, пов’язану із продажем товарів, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутків (для того зазначена торговельна діяльність повинна містити ознаки підприємницької діяльності відповідно до ст. 42 ГК України);

2) непідприємницьку (некомерційну) торговельну діяльність, яка здійснюється без мети одержання прибутку та не містить ознаки підприємницької діяльності (наприклад продаж особистих речей).

Згідно із ч. 3 ст. 263 ГК України господарсько-торговельна діяльність може здійснюватися суб’єктами господарювання в таких формах: матеріально-технічне постачання і збут; енергопостачання; заготівля; оптова торгівля; роздрібна торгівля і громадське харчування; продаж і передача в оренду засобів виробництва; комерційне посередництво у здійсненні торговельної діяльності та інша допоміжна діяльність по забезпеченню реалізації товарів (послуг) у сфері обігу.

Згідно із Порядком провадження торговельної діяльності та правилами торговельного обслуговування населення торговельна діяльність провадиться суб’єктами господарювання у сфері роздрібної та оптової торгівлі, а також ресторанного господарства.

Визначення роздрібної та оптової торгівлі буде наведено нижче, а щодо поняття «ресторанне господарство», то згідно з п. 1.3 Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства це - вид економічної діяльності суб’єктів господарської діяльності щодо надавання послуг відносно задоволення потреб споживачів у харчуванні з організуванням дозвілля або без нього.

Залежно від способу реалізації товару господарсько-торговельна діяльність може виступати як оптова або роздрібна. Їх визначення, зокрема, розкрито у п. 4.3 та п. 4.4 листа МЗЕЗторгу України від 17.03.1998 № 15-03/29-192 «Роздрібна, оптова торгівля. Основні поняття. Терміни та визначення».

Так, оптова торгівля - це сфера господарської діяльності з придбання і відповідного перетворення товарів для наступної їх реалізації підприємствам роздрібної торгівлі, іншим суб’єктам підприємницької діяльності. Включає як безпосередні комерційні зв’язки в умовах договорів закупівлі-продажу та постачання між підприємствами-виробниками і споживачами, так і зв’язки між ними через торгових посередників.

Роздрібна торгівля є сферою господарської діяльності з продажу товарів та послуг на підставі усних або письмових договорів купівлі-продажу безпосередньо кінцевим споживачам для їх власного некомерційного використання.

І нарешті, залежно від ринку торгівлі (внутрішнього чи зовнішнього), в межах якого здійснюється товарний обіг, господарсько-торговельна діяльність може виступати як внутрішня торгівля або зовнішня торгівля. Внутрішня торгівля охоплює сферу підприємницької діяльності з реалізації товарної продукції на внутрішньому ринку країни суб’єктами господарювання усіх форм власності. Також вона стосується обороту засобів виробництва і споживчих товарів та включає в себе оптову торгівлю і посередництво в торгівлі, роздрібну торгівлю. Зовнішня торгівля передбачає вже вихід на ринки інших країн, що супроводжується залученням до такої діяльності іноземних суб’єктів господарської діяльності або продажем їм чи придбанням у них товарів. Останній вид торговельної діяльності підпадає під регулювання зовнішньоекономічного законодавства, зокрема норм Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність».

Основним підзаконним нормативним актом, що регулює здійснення торговельної діяльності в Україні, є постанова КМ України від 15.06.2006 № 833, якою затверджено Порядок провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів.

Зазначений нормативний акт визначає загальні умови провадження торговельної діяльності, основні вимоги до торговельної мережі, мережі закладів ресторанного господарства і торговельного обслуговування громадян, які придбавають товари для власних побутових потреб у підприємств, установ, організацій незалежно від організаційно-правової форми і форм власності, фізичних осіб - підприємців та іноземних юридичних осіб, що провадять підприємницьку діяльність на території України (суб’єктів господарювання).

Загальною умовою провадження торговельної діяльності суб’єктом господарювання є його державна реєстрація, а у випадках, передбачених законодавчими актами, ще й наявність відповідних дозвільних документів (ліцензії, торговельного патенту тощо).

Торговельна діяльність може здійснюватись у відповідних торговельних об’єктах. Найбільш поширений торговельний об’єкт - це магазин, який може бути:

а) за товарною спеціалізацією - продовольчим, непродовольчим, змішаним;

б) за товарним асортиментом - універсальним, спеціалізованим, вузькоспеціалізованим, комбінованим;

в) за методом продажу товарів - з індивідуальним обслуговуванням, самообслуговуванням, торгівлею за зразками або через торговельні автомати.

Крім магазину, до торговельних об’єктів відносяться: павільйон; кіоск, ятка; палатка, намет; лоток, рундук; склад товарний; крамниця-склад, магазин-склад.

Заклад ресторанного господарства розміщується у спеціально призначеному та обладнаному приміщенні.

У кожному торговельному об’єкті суб’єкти господарювання повинні забезпечити:

а) відповідність приміщення (місця) для провадження діяльності у сфері торгівлі і ресторанного господарства необхідним санітарним нормам, а технічного стану приміщення (місця), будівлі та устаткування - вимогам нормативних документів щодо зберігання, виробництва та продажу відповідних товарів, а також охорони праці;

б) наявність на видному та доступному місці куточка покупця, в якому розміщується інформація про найменування власника або уповноваженого ним органу, книга відгуків та пропозицій, адреси і номери телефонів органів, що забезпечують захист прав споживачів;

в) розміщення торговельного патенту, ліцензії відповідно до встановлених законодавством вимог;

г) продаж товарів відповідно до встановлених правил і норм.

Крім того, на вимогу споживача відповідальний працівник суб’єкта господарювання повинен надати йому Порядок торгівлі, Закон України «Про захист прав споживачів», санітарні норми, ветеринарні документи, правила продажу окремих видів товарів відповідно до спеціалізації суб’єкта господарювання.

В кожному випадку суб’єкт господарювання самостійно вирішує питання забезпечення торговельних приміщень (місць) обладнанням (холодильним, підйомно-транспортним, ваговимірювальним тощо), реєстраторами розрахункових операцій відповідно до законодавства та нормативних документів. До того ж засоби вимірювальної техніки, що використовуються у торговельній діяльності, повинні бути у справному стані, мати перевірочне клеймо та проходити періодичну перевірку в установленому законодавством порядку.

Згідно із п. 34 Порядку торгівлі кожний торговельний об’єкт обладнується відповідно до вимог нормативно-правових актів з питань охорони праці, здоров’я та навколишнього природного середовища, протипожежної безпеки, а також санітарних норм.

При цьому згідно із п. 35 Порядку торгівлі суб’єкт господарювання зобов’язаний забезпечити наявність у працівників, які здійснюють продаж продовольчих товарів, особистих медичних книжок установленого зразка, організацію і своєчасність проходження ними медичних оглядів та контроль за допуском їх до роботи за наявності необхідного медичного висновку. Медичні книжки пред’являють на вимогу працівників санітарно-епідеміологічної служби.

Також Порядком торгівлі встановлено вимоги щодо зовнішнього вигляду торговельного об’єкта. Згідно із п. 12 Порядку

торгівлі на фасаді торговельного об’єкта розміщується вивіска із зазначенням найменування суб’єкта господарювання. Біля входу до торговельного об’єкта на видному місці розміщується інформація про режим роботи.

У разі здійснення виїзної (виносної) торгівлі, а також продажу товарів з використанням інших нестаціонарних засобів на робочому місці продавця встановлюють табличку із зазначенням прізвища, імені та по батькові продавця, а також відомостей про суб’єкта господарювання, що організував торгівлю:

1) для юридичної особи - найменування, адреси і номера телефону;

2) для фізичної особи - підприємця - прізвища, імені та по батькові, номера свідоцтва про державну реєстрацію та найменування органу, що здійснив таку реєстрацію.

Усі відомості оформляють відповідно до законодавства про мови.

Згідно із п. 13 Порядку торгівлі режим роботи торговельного об’єкта та закладу ресторанного господарства встановлюється суб’єктом господарювання самостійно, а у випадках, передбачених законодавством, за погодженням з органами місцевого самоврядування. Для закладу ресторанного господарства, який обслуговує споживачів на підприємствах, в установах та організаціях, режим роботи встановлюється суб’єктом господарювання за домовленістю з їх адміністрацією.

У разі закриття торговельного об’єкта для проведення санітарних заходів, ремонту, технічного переобладнання та проведення інших робіт суб’єкт господарювання повинен розмістити поряд з інформацією про режим роботи оголошення про дату та період закриття.