Господарське право України. Частина 2
§ 1. Поняття торговельної діяльності в законодавстві України
Формування громадянського суспільства, розбудова України як правової, демократичної, соціальної держави пов’язані з активним упровадженням інститутів ринкової економіки. За останні роки ринкових перетворень торговельна діяльність стала одним із найпоширеніших видів господарської (підприємницької) діяльності. В ринкових умовах господарювання, що базуються на принципах свободи підприємництва та договору, торговельна діяльність охопила складну систему економічних відносин, пов’язаних із рухом товарів від виробників до споживачів. Ця діяльність розповсюджена як серед суб’єктів малого підприємництва, так і серед великих підприємців.
Торговельна діяльність як особливий вид господарської діяльності є самостійним видом правового регулювання. Особливостям правового регулювання торговельної діяльності присвячено окрему главу 30 ГК України, в якій закріплено основні положення правового регулювання господарсько- торговельної діяльності та детально регламентовано правові механізми її здійснення. Крім указаного Кодексу, порядок здійснення торговельної діяльності регламентується також низкою нормативно-правових актів, в яких передбачено вимоги до продажу товарів у різних сферах.
Окрім ГК України, до кодифікованих нормативних актів, що регулюють порядок здійснення торговельної діяльності, можна зарахувати ЦК України та ПК України. Зокрема, ЦК України регулює порядок укладання, виконання та розірвання договорів, які оформлюють відносини між суб’єктами торговельної діяльності. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» серед інших видів ЗЕД регулює й порядок провадження торговельної діяльності, яка здійснюється як на території України, так і за її межами з обов’язковою участю іноземного елементу. Закон «Про товарну біржу» висвітлює порядок біржової торгівлі і т. ін.
Найширша група нормативних актів, що регулює торговельну діяльність, представлена підзаконними нормативними актами, і в першу чергу правилами торгівлі. Серед них: Правила торгівлі у розстрочку фізичним особам, Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, Правила торгівлі дорогоцінними металами (крім банківських металів) і дорогоцінним камінням, дорогоцінним камінням органогенного утворення та напівдорогоцінним камінням у сирому та обробленому вигляді і виробами з них, що належать суб’єктам підприємницької діяльності на праві власності, Правила роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, Правила роботи дрібнороздрібної торговельної мережі, Правила роздрібної торгівлі продовольчими товарами, Правила роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, Правила торгівлі на ринках, Типові правила біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією, Правила комісійної торгівлі непродовольчими товарами, Правила продажу товарів поштою, Правила торгівлі антикварними речами і т. ін.
Зміст більшості нормативно-правових актів, якими регламентується порядок продажу товарів, свідчить про використання законодавцем в окремих нормативних актах різних термінів для визначення діяльності, пов’язаної із продажем товарів, як предмета їх правового регулювання. Такий підхід законодавця зумовлений спробою окреслити сферу дії нормативного акта і обмежити його застосування стосовно врегулювання окремих питань відносин, що виникають у зв’язку зі здійсненням торгівлі. Однак відсутність єдиного визначення поняття торговельної діяльності і використання різних її визначень у нормативно-правових актах, що прийняті у сфері торгівлі, створює певні труднощі для визначення кола відносин, які охоплюються поняттям торговельної діяльності. У зв’язку з цим питання про визначення діяльності, пов’язаної із продажем товарів, у різних нормативно-правових актах заслуговує особливої уваги.
Ознайомлення із законодавством, яким регламентовано порядок здійснення торговельної діяльності, дозволяє визначити декілька нормативно-правових актів, в яких вжито різні визначення поняття діяльності, пов’язаної зі здійсненням торгівлі.
Так, згідно із підп. 14.1.246 п. 14.1 ст. 14 ПК України торговельна діяльність - роздрібна та оптова торгівля, діяльність у торговельно-виробничій (ресторанне господарство) сфері за готівку, інші готівкові платіжні засоби та з використанням платіжних карток. Отже, в цьому кодифікованому нормативному акті до торговельної діяльності відноситься лише та торгівля, яка здійснюється суб’єктами підприємницької діяльності за готівку та прирівняні до таких засоби.
В ГК України діяльність, що пов’язана з торгівлею, охоплюється поняттям «господарсько-торговельна діяльність». Згідно із ч. 1 ст. 263 ГК України поняттям «господарсько- торговельна діяльність» охоплюється діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання у сфері товарного обігу, спрямована на реалізацію продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання, а також допоміжна діяльність, яка забезпечує їх реалізацію шляхом надання відповідних послуг.
Згідно із ст. 1 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» торгівля - будь-які операції, що здійснюються за договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на товари. При цьому зазначені договори можуть укладатися як в усній, так і в письмовій формах.
Наведені вище визначення понять торговельної діяльності і торгівлі свідчать про існування різних правових форм її здійснення, які регламентуються чинним законодавством. Водночас майже всі наведені визначення такої діяльності мають одне спільне, що може бути покладене в основу єдиного визначення діяльності, пов’язаної зі здійсненням торгівлі.
Таким чином, торгівля (торговельна діяльність) може бути визначена як самостійна, ініціативна діяльність, що пов’язана із продажем товарів виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання на підставі усних або письмових цивільно-правових договорів, які передбачають передачу прав власності на такі товари, а також допоміжна діяльність, яка спрямована на забезпечення умов для їх продажу шляхом надання відповідних послуг з метою отримання прибутку.