Господарське право України. Частина 2
§ 5. Порядок укладання, зміни та розірвання господарського договору
Укладанням господарського договору називають досягнення домовленості між сторонами за всіма істотними умовами господарського договору в порядку, визначеному ГК та ЦК України.
Згідно із ст. 180 ГК України істотними умовами господарського договору виступають предмет, ціна та строк.
У господарському договорі умови про предмет повинні визначати не тільки найменування (номенклатуру, асортимент) і кількість продукції (робіт, послуг), а ще й вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов’язкових для сторін нормативних документів, визначених у ГК України, а в разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг.
Сторони господарського договору в разі визначення ціни можуть використовувати вільні ціни, державні фіксовані ціни та регульовані ціни - граничні рівні цін або граничні відхилення від державних цін. Однак слід зауважити, що за згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію, роботи або послуги вищої якості або виконання робіт у скорочені терміни порівняно з нормативними.
Згідно з ч. 7 ст. 180 ГК України строком дій господарського договору є час, упродовж якого існують господарські зобов’язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов’язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.
Деякі вчені виділяють декілька способів укладення господарських договорів, а саме конкурентний і неконкурентний.
До конкурентних способів укладення господарських договорів можна віднести: торги (аукціони, тендери), конкурси, конкурентні переговори, процедура запиту цінових пропозицій.
Неконкурентні способи укладення господарських договорів: загальний порядок укладення господарських договорів, шляхом проведення прямих переговорів повноважними представниками сторін.
На практиці більш поширеним є неконкурентний спосіб, а саме використання загального порядку укладення господарських договорів, який і слід розглянути детальніше.
Загальний порядок укладення господарських договорів визначено у ст. 181 ГК України.
Господарські договори за загальним правилом укладаються у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Однак допускається укладання господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Проект господарського договору може бути запропонований будь-якою стороною. Якщо проект договору є єдиним документом, його потрібно надати другій стороні у двох примірниках.
Сторона, яка одержала проект договору, ознайомлюється з його змістом та у разі згоди з його умовами оформляє договір і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадця- тиденний строк після одержання договору.
За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.
Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов’язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, за наявності згоди на це другої сторони.
У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути оформлена протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо.
У випадку, якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, основаного на державному замовленні або такого, укладення якого є обов’язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиден- ний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульова- ними, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.
Якщо сторонами не досягнуто згоди щодо всіх істотних умов господарського договору, він вважається таким, що не відбувся.
Зміна та розірвання господарського договору відбувається у порядку, визначеному ст. 188 ГК України. Треба зазначити, що за загальним правилом зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
У разі, якщо сторона договору вважає за необхідне змінити або розірвати договір, вона повинна надіслати другій стороні за договором свої пропозиції. В свою чергу, сторона, яка отримала пропозиції про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
Якщо сторони не досягли згоди стосовно зміни чи розірвання договору, або в разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу заінтересована сторона має право звернутися до суду для вирішення спору.
У випадку зміни або розірвання договору судовим рішенням договір буде вважатися зміненим або припиненим з дня набрання чинності даним рішенням, якщо суд не встановив інший строк набрання чинності.