• Економічна теорія. Політекономія
• Етика та естетика
• Журналістика та видавнича справа
• Історичні дисципліни
• Культурологія
• Маркетинг та реклама
• Медицина
• Менеджмент та трудові відносини
• Міжнародні відносини та зовнішньоекономічна діяльність
• Педагогіка
• Політологія
• Право. Юридичні дисципліни
• Психологія
• Сільськогосподарська діяльність
• Соціологія
• Туризм та готельна справа
• Українська та зарубіжна література
• Філософія
• Фінанси, гроші та податки

Господарське право України. Частина 2

§ 4. Види господарських договорів, їх характеристика

Суб’єкти господарювання у здійсненні своєї діяльності можуть використовувати широке коло господарських договорів, тому доцільно провести класифікацію цих договорів за певними ознаками.

Залежно від розподілу прав і обов’язків розрізняють:

а) односторонні договори. Згідно із ч. 2 ст. 626 ЦК України одностороннім є договір, у якому одна сторона бере на себе обов’язок перед другою стороною вчинити певні дії або утриматися від них, а друга сторона наділяється лише правом вимоги, без виникнення зустрічного обов’язку щодо першої сторони. Наприклад, за договором позики позикодавець має право вимагати повернення позики, а позичальник зобов’язаний повернути позичене. Таким чином, позикодавець має тільки права, а позичальник - тільки обов’язок;

б) двосторонні договори. З укладенням такого договору обидві сторони наділяються як правами, так і обов’язками. Прикладом двостороннього договору є договір транспортного експедирування, оскільки в ньому й експедитор і клієнт набувають взаємних прав та обов’язків.

Залежно від характеру відносин між суб’єктами м.ожна виділити:

а) договори імперативного характеру. Наприклад, такі договори укладаються між суб’єктом господарювання та органом державної влади на підставі державного замовлення, виконання якого є обов’язковим;

б) договори диспозитивного характеру, які укладаються між двома рівноправними суб’єктами господарювання.

За моментом укладення договору розрізняють:

а) реальні договори. Згідно із ч. 2 ст. 640 ЦК України це договори, які вважаються укладеними з моменту фактичної передачі майна або вчинення певних дій. Так, за договором перевезення вантажу перевізник зобов’язується доставити ввірений йому другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення. Таким чином, зобов’язання перевізника виникають з моменту передачі йому вантажу;

б) консенсуальні - це такі договори, що вважаються укладеними з моменту досягнення згоди щодо всіх істотних умов. Іншими словами, договір буде вважатися укладеним безпосередньо після його підписання без здійснення фактичних дій, передбачених таким договором. Прикладом такого договору виступає договір контрактації с/г продукції, який вважається укладеним з моменту досягнення сторонами згоди щодо підписання договору, хоча поставка с/г продукції, передача та оплата її проводитимуться у майбутньому.

За способом укладення та визначення змісту умов виділяють:

а) договори приєднання. Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Прикладами таких договорів можуть бути угоди про користування електроенергією, газом та інші договори з комунальними підприємствами. Тобто це договір, за яким умови договору визначені заздалегідь однією зі сторін, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до договору в цілому, що означає, що друга сторона не може змінювати умови запропонованого договору, а може лише прийняти їх у запропонованому вигляді;

б) взаємоузгоджені договори, в яких суб’єкти вільні у виборі контрагента, виду договору, формулюванні конкретних умов тощо.

Залежно від строків дії господарські договори можна поділити на:

а) разові договори - укладаються для вчинення одноразової господарської операції. Яскравим прикладом даного виду договорів виступає разовий договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом;

б) короткострокові договори - укладаються на строк до 1 року. Так, договір загального страхування, як правило, укладається на один рік;

в) середньострокові договори - укладаються на строк від 1 до 5 років;

г) довгострокові договори - укладаються на строк понад 5 років.

Виходячи зі змісту істотних умов, виділяють:

а) прості договори, що мають у собі елементи лише одного виду договору;

б) складні договори, які поєднують у собі елементи двох і більше договорів. Наприклад, у договорі поставки можливо передбачити умову страхування вантажу.

За спрямованістю на певний результат існують договори, спрямовані на:

а) передачу майна у власність;

б) передачу майна у користування;

в) виконання робіт;

г) надання послуг.

За регулятивними функціями розрізняють:

а) попередні договори - фіксують намір сторін укласти у майбутньому основний договір, а також зумовлюють характер підготовчих дій, спрямованих на забезпечення укладення та виконання основного договору та відповідальність сторін у разі їх відмови укласти основний договір;

б) основні договори - безпосередньо породжують права та обов’язки сторін.