• Економічна теорія. Політекономія
• Етика та естетика
• Журналістика та видавнича справа
• Історичні дисципліни
• Культурологія
• Маркетинг та реклама
• Медицина
• Менеджмент та трудові відносини
• Міжнародні відносини та зовнішньоекономічна діяльність
• Педагогіка
• Політологія
• Право. Юридичні дисципліни
• Психологія
• Сільськогосподарська діяльність
• Соціологія
• Туризм та готельна справа
• Українська та зарубіжна література
• Філософія
• Фінанси, гроші та податки

Господарське право України. Частина 2

§ 3. Поняття та ознаки господарського договору

Господарський договір є однією з основних підстав виникнення майново-господарських зобов’язань між суб’єктами господарювання або між суб’єктами господарювання та негосподарюючими суб’єктами - юридичними особами.

Незважаючи на те, що термін «господарський договір» є дуже поширеним у господарській практиці та в юридичній літературі, чинним законодавством він, однак, не визначений. Зазначену категорію можна використовувати в декількох значеннях:

- по-перше, господарський договір можна розглядати як угоду між сторонами, яка спрямована на виникнення, зміну або припинення певних прав та обов’язків;

- по-друге, поняття «господарський договір» застосовують до правовідносин як основної форми існування і реалізації суб’єктивних прав та свобод сторін договору;

- по-третє, господарський договір можна розглядати як юридичний документ, що закріплює виникнення між сторонами взаємних прав та обов’язків.

Для укладання господарських договорів застосовуються правила, встановлені ЦК України, з урахуванням особливостей, передбачених ГК України та іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Господарський договір є різновидом приватноправових договорів і має ряд ознак, властивих цивільно-правовим договорам. Проте господарський договір відрізняється від цивільно-правового договору деякими ознаками:

1. Метою укладення господарських договорів завжди виступає досягнення певних господарських та комерційних результатів. Наприклад виробництво і реалізація продукції, виконання робіт за певну матеріальну винагороду, надання платних послуг.
2. Підставою укладення господарського договору може виступати державне замовлення. Однак зміст договору, який укладається на підставі державного замовлення, повинен відповідати цьому замовленню.
3. Господарським буде вважатися договір, хоча б одна сторона якого є суб’єктом господарської діяльності.
4. Відхилення від принципу свободи договору закріплено у ст. 627 ЦК України. Він полягає в тому, що сторони є вільними в укладенні договору та виборі контрагента. Однак ч. 3 ст. 179 ГК України закріплює норму щодо обов’язковості укладення і виконання господарського договору, який оснований на державному замовленні.

Виходячи з вищенаведених ознак, можна зробити висновок, що господарський договір - це договір, укладений між суб’єктами господарської (в тому числі підприємницької) діяльності або між одним чи кількома такими особами і негосподарюючою юридичною особою з приводу чи у зв’язку зі здійсненням ними господарської (зокрема підприємницької) діяльності.