• Економічна теорія. Політекономія
• Етика та естетика
• Журналістика та видавнича справа
• Історичні дисципліни
• Культурологія
• Маркетинг та реклама
• Медицина
• Менеджмент та трудові відносини
• Міжнародні відносини та зовнішньоекономічна діяльність
• Педагогіка
• Політологія
• Право. Юридичні дисципліни
• Психологія
• Сільськогосподарська діяльність
• Соціологія
• Туризм та готельна справа
• Українська та зарубіжна література
• Філософія
• Фінанси, гроші та податки

Господарське право України. Частина 2

2.3. Антиконкурентні дії органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно- господарського управління та контролю

Даний вид монополістичної діяльності передбачено розділом 3 Закону України «Про захист економічної конкуренції». Згідно із його ст. 15 антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю є прийняття будь-яких актів (рішень, наказів, розпоряджень, постанов тощо), надання письмових чи усних вказівок, укладення угод або будь-які інші дії чи бездіяльність цих органів (колегіального органу чи посадової особи), які призвели або можуть призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції.

Антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, зокрема, визнаються:

- заборона або перешкоджання створенню нових підприємств чи здійснення підприємництва в інших організаційних формах у будь-якій сфері діяльності, а також установлення обмежень на здійснення окремих видів діяльності, на виробництво, придбання чи реалізацію певних видів товарів;

- пряме або опосередковане примушення суб’єктів господарювання до вступу в асоціації, концерни, міжгалузеві, регіональні чи інші форми об’єднань або здійснення концентрації суб’єктів господарювання в інших формах;

- пряме або опосередковане примушення суб’єктів господарювання до пріоритетного укладення договорів, першочергової поставки товарів певному колу споживачів чи першочергового їх придбання у певних продавців;

- будь-яка дія, спрямована на централізований розподіл товарів, а також розподіл ринків між суб’єктами господарювання за територіальним принципом, асортиментом товарів, обсягом їх реалізації чи закупівель або за колом споживачів чи продавців;

- установлення заборони на реалізацію певних товарів з одного регіону країни в іншому або надання дозволу на реалізацію товарів з одного регіону в іншому в певному обсязі чи за виконання певних умов;

- надання окремим суб’єктам господарювання або групам суб’єктів господарювання пільг чи інших переваг, які ставлять їх у привілейоване становище стосовно конкурентів, що призводить або може призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції;

- дія, внаслідок якої окремим суб’єктам господарювання або групам суб’єктів господарювання створюються несприятливі чи дискримінаційні умови діяльності порівняно з конкурентами;

- дія, якою встановлюються не передбачені законами України заборони та обмеження самостійності підприємств, у тому числі щодо придбання чи реалізації товарів, ціноутворення, формування програм діяльності та розвитку, розпорядження прибутком.

Втручання органів влади та управління в оперативно-господарську діяльність визнається одним з найважчих пережитків планової економіки. Тому згортання безпосереднього втручання держави в господарські відносини, перехід від галузевої до функціональної системи управління вважається важливим напрямком економічної реформи. Однак державне втручання все ще зостається масовим явищем в Україні, яке заважає створенню конкурентного середовища.

Однією з головних причин таких порушень є практика здійснення державними органами та органами місцевого самоврядування господарської діяльності. Як вже зазначалося вище, поєднання функцій управління та господарювання становить реальну загрозу економічним перетворенням у нашій державі.

Показовою є справа, розглянута у 2012 році щодо дискримінації суб’єктів господарювання з боку органів місцевого самоврядування. Антимонопольними органами було встановлено, що Івано-Франківська міська рада прийняла рішення про затвердження методики, якою встановлювались занижені ставки орендної плати за користування об’єктом оренди, що перебуває в комунальній власності, для розміщення торговельних об’єктів з продажу книг, газет і журналів, виданих українською мовою, та розміщення видавництв друкованих засобів масової інформації і видавничої продукції, що друкуються українською мовою. Такі дії міської ради в частині надання переваг у вигляді заниженої ставки орендної плати за користування приміщенням для розміщення торговельних об’єктів з продажу книг, газет і журналів, виданих українською мовою, створювали привілейоване становище суб’єктам господарювання цього ринку порівняно з конкурентами, які здійснюють продаж книг, газет і журналів, виданих іноземною мовою. Аналогічна ситуація щодо оренди об’єктів комунальної власності на розміщення видавництв друкованих засобів масової інформації та видавничої продукції, що друкуються українською мовою (орендна ставка 1 %) та іноземними мовами (орендна ставка 10 %). Івано-Франківським відділенням Комітету було визнано, що такі дії суперечать конкурентному законодавству та містять ознаки порушення, передбаченого абз. 7 ч. 2 ст. 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних дій органу місцевого самоврядування щодо надання окремим суб’єктам господарювання переваг, які ставлять їх у привілейоване становище стосовно конкурентів, що призводить до спотворення конкуренції.