• Економічна теорія. Політекономія
• Етика та естетика
• Журналістика та видавнича справа
• Історичні дисципліни
• Культурологія
• Маркетинг та реклама
• Медицина
• Менеджмент та трудові відносини
• Міжнародні відносини та зовнішньоекономічна діяльність
• Педагогіка
• Політологія
• Право. Юридичні дисципліни
• Психологія
• Сільськогосподарська діяльність
• Соціологія
• Туризм та готельна справа
• Українська та зарубіжна література
• Філософія
• Фінанси, гроші та податки

Господарське право України. Частина 2

2.1. Антиконкурентні узгоджені дії

Адам Сміт у своїй відомій книзі «Дослідження властивостей та причин багатства народу» зазначав, що особи однієї професії рідко збираються разом, навіть просто повеселитися або відпочити, без того, щоб їхні зустрічі не оберталися в зговір проти суспільства чи в пошук того, як підняти ціни. Отже, суспільство досить давно усвідомило руйнівні наслідки подібних дій підприємців як для окремих покупців, так і для економіки в цілому.

Згідно із ст. 5 Закону України «Про захист економічної конкуренції» узгодженими діями вважається укладення суб’єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об’єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена антиконкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб’єктів господарювання.

Узгодженими діями є також створення суб’єкта господарювання, метою чи наслідком створення якого є координація конкурентної поведінки між суб’єктами господарювання, що створили зазначений суб’єкт, або між ними та новоствореним суб’єктом господарювання.

У наступній (шостій) статті визначається, які узгоджені дії є протиправними з точки зору конкурентного законодавства, - це погоджені дії (угоди), що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення або обмеження конкуренції, а саме до:

1) встановлення цін чи інших умов придбання або реалізації товарів;

2) обмеження виробництва, ринків товарів, техніко- технологічного розвитку, інвестицій або встановлення контролю над ними;

3) розподілу ринків або джерел постачання за територіальним принципом, асортиментом товарів, обсягом їх реалізації чи придбання, за колом продавців, покупців або споживачів чи за іншими ознаками;

4) спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів;

5) усунення з ринку або обмеження доступу на ринок (виходу з ринку) інших суб’єктів господарювання, покупців, продавців;

6) застосування різних умов до рівнозначних угод з іншими суб’єктами господарювання, що ставить останніх у невигідне становище в конкуренції;

7) укладення угод за умови прийняття іншими суб’єктами господарювання додаткових зобов’язань, які за своїм змістом або згідно з торговими та іншими чесними звичаями в підприємницькій діяльності не стосуються предмета цих угод;

8) суттєвого обмеження конкурентоспроможності інших суб’єктів господарювання на ринку без об’єктивно виправданих на те причин.

Антиконкурентні узгоджені дії можуть бути вчинені будь-якими суб’єктами господарювання незалежно від розміру їхньої частки ринку та наявності ознак ринкової влади. На цьому положенні наголошується у постанові пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства» від 26 грудня 2011 р. Зокрема, вказується на те, що відсутність у певного суб’єкта господарювання монопольного (домінуючого) становища не виключає можливості негативного впливу суб’єкта господарювання на товарний ринок внаслідок ан- тиконкурентних узгоджених дій з іншими суб’єктами господарювання. Це правопорушення завжди колективне, здійснюється не менш ніж двома суб’єктами, і, як показує досвід економічно розвинутих країн, кількість та різноманітність таких дій обмежена лише уявою.

В науці конкурентного права існує декілька сталих критеріїв, за якими прийнято класифікувати антиконкурентні дії суб’єктів господарювання.

По-перше, їх поділяють на формальні та неформ,альні угоди. Формальні угоди - офіційно укладені договори, домовленості про взаємні дії чи бездіяльність, які мають юридичну силу та призводять до обмеження, усунення або припинення конкуренції на певному товарному ринку. Наявність таких формальних угод досить легко дозволяє довести наявність антиконкурентного правопорушення та притягнути сторони до відповідальності.

Набагато складніше довести та припинити узгоджені антиконкурентні дії, якщо вони здійснюються відповідно до неформальної, так званої «джентльменської угоди», яку кваліфікують як «зговір». Формальні і неформальні угоди мають однаково руйнівні наслідки для конкуренції.

По-друге, за суб’єктним складом їх поділяють на горизонтальні, вертикальні, конгломератні та змішані.

Горизонтальні узгоджені дії - укладення суб’єктами господарювання угод у будь-якій формі, будь-яка інша погоджена між ними конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність), коли суб’єкти господарювання, до складу яких входять учасники узгоджених дій, конкурують або можуть конкурувати між собою на одному ринку товарів.

Вертикальні узгоджені дії - укладення суб’єктами господарювання угод у будь-якій формі, будь-яка інша погоджена між ними конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність), коли суб’єкти господарювання, до складу яких входять учасники узгоджених дій, не конкурують і за існуючих умов не можуть конкурувати між собою на одному ринку товарів і до того ж перебувають або можуть перебувати у відносинах купівлі-продажу на відповідних товарних ринках (продавець - покупець; постачальник - споживач).

Конглом,ератні узгоджені дії - укладення суб’єктами господарювання угод у будь-якій формі, будь-яка інша погоджена між ними конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність), коли суб’єкти господарювання, до складу яких входять учасники узгоджених дій, не конкурують і за існуючих умов не можуть конкурувати між собою на одному ринку товарів і при цьому не перебувають або не можуть перебувати у відносинах купівлі-продажу на відповідних товарних ринках (продавець - покупець, постачальник - споживач).

Змішані узгоджені дії - будь-яка погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб’єктів господарювання, коли відбувається змішування двох чи більше вищезазначених видів узгоджених дій.

Як правило, горизонтальні узгоджені дії забороняються (per se) «як такі», без доказів їх протиправності, адже вони з неминучістю призводять до обмеження конкуренції.

Щодо протиправності вертикальних узгоджених дій, то це питання - одне з найскладніших у практиці АМК України, зважаючи на те, що під час процесу прийняття рішень органам влади бракує добре визначених кількісних та якісних критеріїв. Pозслідування проводяться на основі індивідуального підходу, який, з одного боку, вимагає високого рівня професіоналізму від виконавців, а з іншого, - залишає місце для корупції. Іноземні правники, визначаючи ступінь шкідливості для конкуренції вертикальних узгоджених дій, виходять з інтенсивності конкуренції на певному ринку. Якщо рівень конкуренції на ринку високий, то вертикальні угоди не можуть завдати їй шкоди.

По-третє, за ознаками об’єктивної сторони антиконкурентні узгоджені дії поділяються на цінові та нецінові.

До цінових обмежень відносяться різноманітні формальні і неформальні угоди - як «горизонтальні», так і «вертикальні» - про встановлення фіксованих цін на продукцію. До нецінових обмежень відносяться угоди про розподіл ринків або про різноманітну узгоджену господарську тактику, що обмежує конкуренцію.

Частиною 3 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено, що антиконкурентними узгодженими діями вважається також вчинення суб’єктами господарювання схожих дій (бездіяльності) на ринку товару, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції у разі, якщо аналіз ситуації на ринку товару спростовує наявність об’єктивних причин для вчинення таких дій (бездіяльності). У згаданій вище постанові пленуму Вищого господарського суду України зазначається, що для кваліфікації дій за цією статтею не вимагається обов’язкове встановлення та доведення факту чи фактів формального узгодження зазначених дій, в тому числі укладення відповідної угоди (угод). Це порушення установлюється за результатами такого аналізу органом АМК України ситуації на ринку товару, який: свідчить про погодженість конкурентної поведінки суб’єктів господарювання; спростовує наявність об’єктивних причин для вчинення зазначених дій. Пов’язані з наведеним обставини з’ясовуються і доводяться відповідним органом АМК України.

За певних умов антиконкурентні узгоджені дії можуть бути дозволені органами АМК України, якщо їх учасники доведуть, що ці дії сприяють:

- вдосконаленню виробництва, придбанню або реалізації товару;

- техніко-технологічному, економічному розвитку;

- розвитку малих або середніх підприємців;

- оптимізації експорту чи імпорту товарів;

- розробленню та застосуванню уніфікованих технічних умов або стандартів на товари;

- раціоналізації виробництва.

Антимонопольним комітетом України затверджено низку типових вимог до узгоджених дій суб’єктів господарювання, що не потребують попереднього одержання дозволу органів АМК України: типові вимоги до узгоджених дій суб’єктів господарювання для загального звільнення, типові вимоги до створення господарської асоціації, типові вимоги до узгоджених дій суб’єктів господарювання про спеціалізацію виробництва, типові вимоги до узгоджених дій суб’єктів господарювання стосовно спільних науково-дослідних та/або дослідно- конструкторських робіт. Кількість справ про антиконкурентні погоджені дії у практиці антимонопольних органів дедалі зростає. Одним із таких прикладів практики АМК України у цій сфері може слугувати справа про антиконкурентні узгоджені дії на ринку молока незбираного для промислової переробки, що закуповується у населення, розглянута у 2012 році.

Антимонопольними органами було встановлено, що підприємства Сумської, Полтавської, Чернігівської та Київської областей (ТОВ «Гадячсир», ПАТ «Віям-Білль-Данн Україна», «Буринський завод сухого молока», ПАТ «Бель Шостка Україна», ПрАТ «Новгород-Сіверський сирзавод», ПАТ «Ічнянський завод сухого молока та масла», ПрАТ «Пирятинський сирзавод», «Роменський молочний комбінат», «Охтирський сиркомбінат» та ін.) без об’єктивних на те причин одночасно до однакового рівня знизили закупівельні ціни на молоко, обмеживши цим конкуренцію на вказаному ринку в Сумській області. Сумське обласне територіальне відділення АМК України оштрафувало зазначені молокопереробні підприємства загалом на 400 тис. грн за антиконкурентні узгоджені дії.