Господарське право України. Частина 1

§ 3. Види реорганізації та правові наслідки їх застосування

Розглядаючи в широкому розумінні термін «реорганізація» як узагальнююче поняття, під нею розуміють припинення юридичної особи з переходом усіх прав та обов’язків до правонаступника у порядку загального правонаступництва, де під правонаступником розуміють юридичну особу (юридичних осіб), до якої переходять всі права та обов’язки реорганізованої юридичної особи. Суб’єктивні права та обов’язки суб’єктів, що припинили своє існування, стають правами й обов’язками нових чи оновлених утворень, що продовжують свою господарську діяльність, як правило, на зміненій за обсягом майновій базі. Вирізняють такі форми реорганізації: злиття, приєднання, поділ, виділ, перетворення юридичної особи.

Злиття, приєднання та поділ юридичної особи передбачають передачу всього майна, прав та обов’язків новоствореним суб’єктам, тому в спеціальній літературі мова йде про повне (універсальне) правонаступництво. Натомість в результаті перетворення чи виділу юридична особа не зникає як суб’єкт господарювання, а лише змінює свій статус, «зовнішній» вигляд.

У разі злиття суб’єктів господарювання усі майнові права та обов’язки кожного з них переходять до суб’єкта господарювання, що утворений внаслідок злиття. Злиття можливо представити такою умовною формулою: А + В = С, де А та В - юридичні особи, які самостійно існували до злиття, а С - новостворена юридична особа.

У разі приєднання одного або кількох суб’єктів господарювання до іншого суб’єкта господарювання до цього останнього переходять усі майнові права та обов’язки приєднаних суб’єктів господарювання.

У разі поділу суб’єкта господарювання усі його майнові права і обов’язки переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках до кожного з нових суб’єктів господарювання, що утворені внаслідок цього поділу.

У разі перетворення одного суб’єкта господарювання в інший до новоутвореного суб’єкта господарювання переходять усі майнові права і обов’язки попереднього суб’єкта господарювання.

У разі виділення одного або кількох нових суб’єктів господарювання до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках майнові права і обов’язки реорганізованого суб’єкта. Виділ не є випадком припинення юридичної особи.

Далі слід зупинитися на порядку припинення юридичної особи шляхом реорганізації. Статті 105, 107 ЦК України покладають на суб’єкта, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, низку обов’язків. Тому порядок припинення суб’єкта господарювання шляхом реорганізації можна представити низкою етапів:

  1. Учасники господарської організації, суд або орган, що прийняли рішення про припинення юридичної особи, зобов’язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити про це орган, що здійснює державну реєстрацію, для внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення щодо припинення юридичної особи. Для цього заявник повинен подати державному реєстраторові оригінал або нотаріально засвідчену копію рішення засновників (учасників) або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи.
  2. Державний реєстратор за відсутності підстав для залишення документів без розгляду повинен у день надходження документів внести до Єдиного державного реєстру відповідний запис і в той же день повідомити органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України відомості про внесення такого запису. У спеціалізованому друкованому засобі масової інформації публікується повідомлення про внесення такого запису.
  3. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, призначають комісію з реорганізації, голову комісії та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, який не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи. Виконання функцій комісії з реорганізації може бути покладено на орган управління юридичної особи. До комісії з реорганізації з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від її імені.
  4. Відбувається розгляд кожної окремої вимоги кредитора, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.
  5. Після закінчення строку для пред’явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з реорганізації юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), які мають містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов’язань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов’язання, які оскаржуються сторонами.
  6. Передавальний акт і розподільчий баланс, підписані головою та членами комісії з реорганізації, затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, установлених законом.
  7. Проводиться державна реєстрація припинення юридичної особи в результаті реорганізації, для чого голова комісії з реорганізації або уповноважена ним особа повинні подати державному реєстраторові відповідні документи. За відсутності підстав для залишення документів без розгляду державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її реорганізації в строк, який не повинен перевищувати одного робочого дня з дати надходження відповідних документів.

Реорганізація вважається завершеною з моменту державної реєстрації новоутвореної юридичної особи та державної реєстрації припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті реорганізації.