Господарське право України. Частина 1

§ 1. Законодавство, що регулює діяльність підприємств кооперативної власності (кооперативів)

Кооперація (лат. - співробітництво, спільна праця) - співпраця, взаємозв’язок людей у процесі їхньої діяльності. Карл Маркс розглядав кооперацію як форму праці, за якої багато осіб планомірно працюють поруч та у взаємозв’язку одна з одною в одному і тому самому процесі виробництва або в різних, але пов’язаних між собою процесах виробництва. Однак він не вбачав у кооперативному русі можливості усунення причин експлуатації робітників, хоча визнавав сприяння деякому її зменшенню та створенню кращих умов для працюючих.

Аналізуючи кооперативний рух в Україні, треба зазначити, що через двадцять років після створення першого кооперативу у Великій Британії, а саме 6 жовтня 1866 р. у Харкові виникло споживче товариство, статут якого був зареєстрований органами влади Російської імперії. На відміну від англійського досвіду засновниками товариства стали вчені Харківського Імператорського університету та громадські діячі. Гроші засновників та внески пайовиків стали стартовим капіталом для господарської діяльності. Це дозволило організувати у Харкові, а пізніше у сільській місцевості продаж товарів, сільськогосподарської продукції, розвинути власне виробництво, відкрити декілька бібліотек та читалень. Діяльність Харківського споживчого товариства була успішною не тільки за оцінкою його пайового фонду і товарообігу, але й за прийняттям у вересні 1869 р. до «Північно-Англійського товариства оптових закупівель» та «Швейцарської спілки споживчих товариств».

У світлі сучасних вимог правознавства законодавство про кооперацію можна розглядати як складову механізму реалізації фундаментальних прав людини: права громадян на об’єднання, права власності й права на захист своєї власності; свободи економічної діяльності; свободи світогляду та ін. Отже, для створення кооперативу і його повноцінного функціонування згідно з фундаментальними принципами кооперації необхідно цілий комплекс суб’єктивних прав.

ГК України (ст. 93) за ознакою форми власності, на базі якої функціонують підприємства, виділяє такий їх різновид, як підприємства колективної власності. До них належать:

а) виробничий кооператив; б) колективне підприємство (у тому числі КСП); в) унітарне дочірнє підприємство, створене виробничим кооперативом чи колективним підприємством; г) унітарне підприємство, що створюється суб’єктами права колективної власності (споживчим товариством, релігійною організацією, громадською організацією та ін.).

На час набуття Україною незалежності правові підходи до регулювання діяльності кооперативів не мали системного характеру. Був відсутній єдиний систематизований законодавчий акт, який регулював би діяльність усіх видів кооперативів, і тому кооперативне законодавство надалі розвивалося шляхом прийняття законодавчих актів, які врегульовували діяльність окремих видів кооперативів, вони діють і зараз. Викладемо ці законодавчі акти у хронологічному порядку:

1) Закон України «Про споживчу кооперацію» (1992 р.) визначив правовий статус споживчих товариств та їхніх спілок;

2) Закон України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» (1992 р.) визначив правові, економічні, соціальні та організаційні умови діяльності колективного сільськогосподарського підприємства;

3) Закон України «Про сільськогосподарську кооперацію» (1997 р.) врегулював діяльність виробничих та обслуговуючих с/г кооперативів і їх об’єднань (асоціацій, спілок);

4) Закон України «Про банки і банківську діяльність» (2000 р.) установив, що однією з організаційних форм банків є кооперативи;

5) Закон України «Про кредитні спілки» (2001 р.) прямо не встановив, що кредитні спілки є кооперативами, але, визначаючи поняття кредитної спілки та об’єднаної кредитної спілки, закріпив, що вони діють на кооперативних засадах;

6) Закон України «Про кооперацію» (2003 р.) визначив правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні та набув чинності до введення в дію ГК України та ЦК України. Розкриваючи у ст. 5 законодавство про кооперацію, цей Закон вказує, що воно базується на нормах Конституції України і ЦК України, самого Закону України «Про кооперацію», інших нормативно-правових актів з питань кооперації. Незрозумілим є обминання ГК України, який є також базовим для цього спеціального Закону і рівною мірою впливає на всю систему кооперативного законодавства;

7) ЦК України (2003 р.) відніс виробничі кооперативи до підприємницьких товариств, а обслуговуючі - до непідприємницьких;

8) ГК України (2003 р.) виокремив підприємства колективної власності, якими визнаються корпоративні або унітарні підприємства, що діють на основі колективної власності засновника (засновників). Підприємствами колективної власності є виробничі кооперативи, підприємства споживчої кооперації, підприємства громадських та релігійних організацій, інші підприємства, передбачені законом.

Чинні нормативно-правові акти, які визначають правовий статус споживчих і виробничих кооперативів, свідчать про відсутність між ними системного та послідовного зв’язку, що негативно позначається на ефективності діяльності кооперативів в Україні, тоді як на необхідності існування таких видів юридичних осіб наголошується в актах ЄС.

Законодавство, що регулює діяльність кооперативних підприємств (кооперативів), наведено у табл. 1.

Таблиця 1. Структура нормативно-правових актів, що регулюють діяльність кооперативних підприємств (кооперативів)

Конституція України
Міжнародні нормативно-правові акти: Регламент Ради (ЄС) від 22.07.2003 № 1435/2003 «Про статут європейського кооперативного товариства ЄСЕ) (ЄКТ)»; Директива Ради 2003/72/ЄС від 22.07.2003, яка доповнює Статут про Європейське Кооперативне Товариство щодо залучення працівників
ЦК України; ГК України
Споживчі кооперативи	Сільськогосподарські колективні підприємства та кооперативи	Житлово- будівельні та житлові кооперативи	Садово-городні кооперативи	Фінансові кооперативи (кооперативні банки та кредитні спілки)	Підприємства громадських об’єднань, релігійних організацій, профспілок, політичних партій
Закон України «Про кооперацію»					Закон України «Про громадські об’єднання»; Закон України «Про свободу совісті та релігійні організації»; Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»; Закон України «Про політичні партії в Україні»
Закон України «Про споживчу кооперацію»	Закон України «Про колективне сільськогосподарське підприємство»; Закон України «Про сільськогосподарську кооперацію»	ЖК України; Закон України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку»	ЗК Украї ни;	Закон України «Про банки і банківську діяльність»; Закон України «Про кредитні спілки»