Господарське право України. Частина 1
§ 2. Правове становище товариства з обмеженою відповідальністю і товариства з додатковою відповідальністю
Згідно зі ст. 140 ЦК України ТОВ є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом. У той же час за ст. 50 Закону України «Про господарські товариства» ТОВ визнається товариство, що має статутний капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.
В юридичній літературі існує декілька підходів стосовно виділення ознак ТОВ. На думку С. Д. Могилевського характерними для такого виду організаційно-правової форми юридичної особи є такі ознаки: 1) ТОВ - це юридична особа;
1) ТОВ - це комерційна організація; 3) ТОВ - це товариство, статутний капітал якого поділений на частки; 4) ТОВ - організація, що об’єднує на підставі договору осіб або створена однією особою, відповідальність яких обмежена.
Не вдаючись до наукового аналізу наведених ознак, варто наголосити на тій обставині, що навряд чи можна погодитися з тим, що ТОВ - це організація, яка об’єднує на підставі договору осіб. Наша думка ґрунтується на вимогах чинного законодавства про те, що ТОВ діє тільки на підставі статуту, але ніяк не договору, останній може бути дійсним тільки у процесі заснування товариства і втрачає свою значущість після державної реєстрації такого суб’єкта.
У процесі створення та функціонування ТОВ отримує низку переваг у порівнянні з іншими видами організаційно-правових форм юридичних осіб. Ці переваги мають прояв у такому:
1) учасники товариства несуть відповідальність у межах їх вкладів;
2) відсутність необхідності емісії та розміщення акцій;
3) можливість виключення з товариства учасника, який перешкоджає або істотно ускладнює діяльність товариства;
4) можливість достатньо швидкого збільшення статутного капіталу;
5) високий ступінь конфіденційності здійснення діяльності у зв’язку з відсутністю необхідності розкривати інформацію про свою діяльність.
Максимальна кількість учасників ТОВ може досягати 100 осіб. У разі перевищення цієї кількості товариство підлягає перетворенню на ПАТ протягом одного року, а зі спливом цього строку - ліквідації в судовому порядку, якщо кількість його учасників не зменшиться до встановленої межі (ч. 1 ст. 141 ЦК України).
Учасники товариства, які не повністю внесли вклади, несуть солідарну відповідальність за його зобов’язаннями у межах вартості невнесеної частини вкладу кожного з учасників. Граничний розмір відповідальності учасників передбачається в установчих документах.
Близьким за своїм правовим статусом до ТОВ є ТДВ. Так, згідно зі ст. 65 Закону України «Про господарські товариства» ТДВ визнається товариство, статутний (складений) капітал якого поділений на частки визначених установчими документами розмірів. Учасники такого товариства відповідають за його боргами своїми внесками до статутного (складеного) капіталу, а в разі недостатності цих сум - додатково належним їм майном в однаковому для всіх учасників кратному розмірі до внеску кожного учасника.
До ТДВ застосовуються норми статей 4, 11, 52-64 Закону України «Про господарські товариства» з урахуванням особливостей, передбачених чинним законодавством. На підставі наведеного можна стверджувати, що оскільки ТДВ за своїм правовим режимом, порядком створення та діяльністю близьке до ТОВ, то на ТДВ поширюються зазначені вимоги законодавства стосовно установчих документів, статутного капіталу товариства, управління цим товариством, переходу частки у статутному капіталі до іншої особи, виходу чи виключення учасника з товариства і підстав його ліквідації. Як наслідок вважаємо за необхідне розглянути лише правове становище ТОВ з урахуванням зазначених статей Закону України «Про господарські товариства» та положень ЦК України.
Як і будь-яка юридична особа, ТОВ вважається створеним і набуває прав юридичної особи з дати його державної реєстрації в установленому законодавством порядку (ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»). ТОВ не може мати єдиним учасником інше господарське товариство, учасником якого є одна особа. Особа може бути учасником лише одного ТОВ, яке має одного учасника.
Якщо ТОВ засновується кількома особами, ці особи у разі необхідності визначити взаємовідносини між собою щодо створення товариства укладають договір у письмовій формі, який встановлює порядок заснування товариства, умови здійснення спільної діяльності щодо створення товариства, розмір статутного капіталу, частку у статутному капіталі кожного з учасників, строки та порядок внесення вкладів та інші умови (ст. 142 ЦК України). Договір про заснування ТОВ не є установчим документом. Подання цього договору під час державної реєстрації товариства не є обов’язковим.
Установчим документом ТОВ є статут, який повинен містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного (складеного) капіталу, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, щодо яких необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів, порядок ліквідації та реорганізації товариства, розмір часток кожного з учасників, розмір, склад і порядок внесення ними вкладів, розмір і порядок формування резервного фонду, порядок пере- дання (переходу) часток у статутному (складеному) капіталі.
ТОВ може бути ліквідоване за рішенням загальних зборів його учасників, у тому числі у зв’язку зі спливом строку, на який товариство було створене, а також за рішенням суду - у випадках, установлених законом. ТОВ може бути перетворене в АТ чи у виробничий кооператив (ст. 150 ЦК України).
У ТОВ створюється статутний (складений) капітал, мінімальний розмір якого на сьогоднішній день не встановлено. Відповідно до статутного капіталу визначається мінімальний розмір майна товариства, який гарантує інтереси його кредиторів (ст. 144 ЦК України). До речі, важливою вимогою, закріпленою у ЦК України, є недопущення звільнення учасника ТОВ від обов’язку внесення вкладу до статутного капіталу товариства, у тому числі шляхом зарахування вимог до товариства.
До моменту державної реєстрації ТОВ його учасники повинні сплатити не менше ніж 50 % суми своїх вкладів. Частина статутного капіталу, що залишилася несплаченою, підлягає сплаті протягом першого року діяльності товариства. Якщо учасники протягом першого року діяльності товариства не сплатили повністю суму своїх вкладів, товариство повинно оголосити про зменшення свого статутного капіталу і зареєструвати відповідні зміни до статуту в установленому порядку або прийняти рішення про ліквідацію товариства. Зменшення статутного капіталу ТОВ допускається після повідомлення про це в порядку, встановленому статутом, усіх його кредиторів. У цьому разі кредитори мають право вимагати дострокового припинення або виконання відповідних зобов’язань товариства та відшкодування їм збитків. Рішення ТОВ про зменшення його статутного (складеного) капіталу набирає чинності не раніш як через 3 місяці після державної реєстрації і публікації про це у встановленому порядку.
Зміни вартості майна, внесеного як вклад, та додаткові внески учасників не впливають на розмір їх частки у статутному (складеному) капіталі, вказаної в установчих документах товариства, якщо інше не передбачено установчими документами.
Якщо після закінчення другого чи кожного наступного фінансового року вартість чистих активів ТОВ виявиться меншою від статутного капіталу, товариство зобов’язане оголосити про зменшення свого статутного капіталу і зареєструвати відповідні зміни до статуту в установленому порядку, якщо учасники не прийняли рішення про внесення додаткових вкладів. Якщо вартість чистих активів товариства стає меншою від визначеного законом мінімального розміру статутного капіталу, товариство підлягає ліквідації.
Збільшення статутного капіталу ТОВ допускається після внесення усіма його учасниками вкладів у повному обсязі (ст. 52 Закону України «Про господарські товариства»).
Згідно зі ст. 58 Закону України «Про господарські товариства» вищим органом ТОВ є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Представники учасників можуть бути постійними або призначеними на певний строк. Учасник вправі в будь-який час замінити свого представника у загальних зборах учасників, сповістивши про це інших учасників.
Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному (складеному) капіталі. Учасник ТОВ вправі передати свої повноваження на зборах іншому учаснику або представникові іншого учасника товариства. Загальні збори учасників вирішують питання, віднесені до їх компетенції та закріплені в ст. 59 Закону України «Про господарські товариства». Питання, віднесені до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства, не можуть бути передані ними для вирішення виконавчому органу товариства.
Згідно зі ст. 61 Закону України «Про господарські товариства» загальні збори учасників ТОВ скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами. У свою чергу, позачергові загальні збори учасників скликаються головою товариства за наявності обставин, зазначених в установчих документах, у разі неплатоспроможності товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси товариства в цілому, зокрема, якщо виникає загроза значного зменшення статутного (складеного) капіталу. Загальні збори учасників товариства необхідно скликати також на вимогу виконавчого органу.
Учасники товариства, які володіють у сукупності більш як 20 % голосів, мають право вимагати скликання позачергових загальних зборів учасників у будь-який час і з будь- якого приводу, що стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів голова товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати загальні збори учасників.
Про проведення загальних зборів товариства учасників повідомляють передбаченим статутом способом із зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можна приймати тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.
Загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), які володіють у сукупності більш як 60 % голосів.
Брати участь у зборах з правом дорадчого голосу можуть члени виконавчих органів, які не є учасниками товариства. Учасники зборів, які беруть участь у зборах, реєструються із зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Цей перелік підписують голова та секретар зборів.
У випадках, передбачених установчими документами або затвердженими товариством правилами процедури, допускається прийняття рішення методом опитування. У цьому разі проект рішення або питання для голосування надсилають учасникам, які повинні у письмовій формі сповістити щодо нього свою думку. Протягом 10 днів з моменту одержання повідомлення від останнього учасника голосування всі вони повинні бути проінформовані головою про прийняте рішення.
Голова зборів товариства організує ведення протоколу. Книга протоколів має бути у будь-який час надана учасникам товариства. На їх вимогу належить видавати засвідчені витяги з книги протоколів.
У ТОВ створюють виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор). Дирекцію очолює генеральний директор (ст. 62 Закону України «Про господарські товариства»). Членами виконавчого органу можуть бути також і особи, які не є учасниками товариства.
Дирекція (директор) діє від імені товариства в межах, установлених Законом України «Про господарські товариства» та установчими документами. Цей виконавчий орган вирішує всі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників. Загальні збори учасників товариства можуть винести рішення про передачу частини повноважень, що належать їм, до компетенції дирекції (директора).
Дирекція (директор) підзвітна загальним зборам учасників і організує виконання їх рішень. Дирекція (директор) не вправі приймати рішення, обов’язкові для учасників товариства.
Генеральний директор має право без довіреності виконувати дії від імені товариства, проте слід враховувати, що він не може бути одночасно головою загальних зборів учасників товариства. Інші члени дирекції також можуть бути наділені цим правом.
Контроль за діяльністю дирекції (директора) ТОВ здійснює ревізійна комісія, що утворюється загальними зборами учасників товариства з їх числа в кількості, передбаченій установчими документами, але не менше 3 осіб. Члени дирекції (директор) не можуть бути членами ревізійної комісії.
Перевірку діяльності дирекції (директора) товариства ревізійна комісія може проводити за дорученням зборів, із власної ініціативи або на вимогу учасників товариства. Ревізійна комісія вправі вимагати від посадових осіб товариства подання їй усіх необхідних матеріалів, бухгалтерських чи інших документів та особистих пояснень, на підставі чого доповідає про результати проведених нею перевірок вищому органу товариства.
Ревізійна комісія складає висновок за річними звітами і балансами про результати діяльності товариства. Без висновку ревізійної комісії загальні збори учасників товариства не мають права затверджувати баланс товариства.
Ревізійна комісія має право ставити питання про скликання позачергових загальних зборів учасників, якщо виникла загроза суттєвим інтересам товариства або виявлено зловживання посадовими особами товариства.