Господарське право України. Частина 1
§ 1. Правове становище, порядок створення та управління акціонерним товариством
Згідно із ч. 1 ст. 3 Закону України «Про акціонерні товариства» АТ - господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.
Характерними рисами АТ є такі: 1) це різновид господарського товариства; 2) воно має поділ статутного капіталу на частки рівної номінальної вартості (акції); 3) відповідальність товариства за своїми зобов’язаннями виключно майном, що належить йому на праві власності; 4) відсутність в акціонерів субсидіарної майнової відповідальності за зобов’язаннями товариства, якщо вони (акціонери) повністю сплатили свої частки (акції); 5) законодавчо встановлений мінімальний розмір статутного капіталу (не менше суми, еквівалентної 1250 мінімальних заробітних плат, виходячи зі ставки мінімальної заробітної плати, що діє на момент створення (реєстрації) АТ); 6) створення розгалуженої системи органів управління товариством; 7) участь акціонерів в управлінні залежить від кількості акцій, що їм належать на праві власності (мається на увазі різний обсяг прав, що надає пакет акцій, який знаходиться в акціонера (наприклад 10 %).
Згідно із ч. 1 ст. 5 Закону України «Про акціонерні товариства» в Україні АТ за типом поділяються на ПАТ та ПрАТ. До того ж важливою умовою є вказівка законодавця про кількісний склад акціонерів ПрАТ, який не може перевищувати 100 акціонерів.
Вимоги ч. 1 ст. 13 Закону України «Про акціонерні товариства» визнають установчим документом АТ виключно статут. На підставі вимог законодавства про АТ можна акцентувати увагу на тому, що статут АТ може містити й інші положення, що не суперечать законодавству, проте ним не може бути передбачено надання засновникам товариства додаткових прав чи повноважень.
За ч. 1 ст. 4 Закону України «Про акціонерні товариства» акціонерами товариства визнаються фізичні і юридичні особи, а також держава в особі органу, уповноваженого управляти державним майном, або територіальна громада в особі органу, уповноваженого управляти комунальним майном, які є власниками акцій товариства. Особливістю вимог законодавства про АТ є закріплене правило, що АТ не може мати єдиним учасником інше підприємницьке товариство, учасником якого є одна особа, а також воно не може мати у своєму складі лише акціонерів - юридичних осіб, єдиним учасником яких є одна й та ж особа. Важливе значення, у контексті аналізу правового становища акціонерів, має з’ясування їхніх прав1 та обов’язків, про що свідчить їх поділ на власників простих і привілейованих акцій з розмежуванням відповідних повноважень за різними статтями вищевказаного Закону.
Згідно із ч. 3 ст. 3 Закону України «Про акціонерні товариства» АТ може бути створене шляхом заснування або злиття, поділу, виділу чи перетворення підприємницького (підприємницьких) товариства, державного (державних), комунального (комунальних) та інших підприємств у АТ. До речі, воно створюється без обмеження строку діяльності, якщо інше не встановлено його статутом. Як і будь-яка юридична особа, АТ вважається створеним і набуває прав юридичної особи з дати його державної реєстрації в установленому законодавством порядку (ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»).
Засновниками АТ (одна, дві чи більше осіб) визнаються держава в особі органу, уповноваженого управляти державним майном, територіальна громада в особі органу, уповноваженого управляти комунальним майном, а також фізичні та/або юридичні особи, які прийняли рішення про його заснування.
Між вказаними особами необхідно укласти засновницький договір, у якому визначають порядок провадження спільної діяльності щодо створення АТ, кількість, тип і клас акцій, що підлягають придбанню кожним засновником, номінальну вартість і вартість придбання цих акцій, строк і форму оплати вартості акцій, строк дії договору. Відповідний договір не є установчим документом товариства і діє до дати реєстрації НКЦПФР звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій. Однак його належить укладати в письмовій формі. За умови, що товариство створюється за участю фізичних осіб, їх підписи на засновницькому договорі підлягають нотаріальному засвідченню. У разі заснування товариства однією особою засновницький договір не укладають.
Акція товариства посвідчує корпоративні права акціонера щодо цього АТ. Всі акції товариства є іменними та існують виключно в бездокументарній формі (ст. 20 Закону України «Про акціонерні товариства»).
АТ може здійснювати розміщення акцій двох типів - простих та привілейованих. Варто зауважити, що прості акції товариства не підлягають конвертації у привілейовані акції або інші цінні папери АТ. Статутом товариства може передбачатися розміщення одного чи кількох класів привілейованих акцій, що надають їх власникам різні права. До речі, частина привілейованих акцій у розмірі статутного капіталу АТ не може перевищувати 25 %. Товариство не може встановлювати обмеження щодо кількості акцій або кількості голосів за акціями, що належать одному акціонеру.
Згідно із ч. 2 ст. 5 Закону України «Про акціонерні товариства» ПАТ може здійснювати публічне та приватне розміщення акцій. ПрАТ може здійснювати тільки приватне розміщення акцій. У разі прийняття загальними зборами ПрАТ рішення про здійснення публічного розміщення акцій до статуту товариства вносять відповідні зміни, у тому числі про зміну типу товариства - з приватного на публічне. Зміна типу товариства з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням.
У разі розміщення АТ цінних паперів їх оплату здійснюють грошовими коштами або, за згодою між товариством та інвестором, - майновими правами, немайновими правами, що мають грошову вартість, цінними паперами (крім боргових емісійних цінних паперів, емітентом яких є набувач, та векселів), іншим майном (ч. 1 ст. 23 Закону України «Про акціонерні товариства»). Інвестор не може здійснювати оплату цінних паперів шляхом взяття на себе зобов’язань щодо виконання для товариства робіт або надання послуг. Статутом АТ можуть встановлюватися й інші обмеження щодо форм оплати цінних паперів. Товариство не може встановлювати обмеження або заборону на оплату цінних паперів грошовими коштами. Згідно з вимогами ч. 2 ст. 23 Закону України «Про акціонерні товариства» до моменту затвердження результатів розміщення акцій органом емітента, уповноваженим приймати таке рішення, розміщені акції мають бути повністю оплачені.
У разі розміщення цінних паперів ПАТ чи у разі, якщо майно, яке вносять як плату за цінні папери, перебуває в державній або комунальній власності, грошова оцінка такого майна повинна дорівнювати його ринковій вартості. Ринкова вартість зазначеного майна визначається суб’єктом оціночної діяльності і підлягає затвердженню наглядовою радою. Затверджена вартість майна не може відрізнятися більше ніж на 10 % від вартості, визначеної оцінювачем. Якщо затверджена ринкова вартість майна відрізняється від визначеної оцінювачем, рішення наглядової ради обов’язково слід відповідним чином мотивувати.
ПАТ зобов’язане пройти процедуру лістингу та залишатися у біржовому реєстрі принаймні на одній фондовій біржі (ст. 24 Закону України «Про акціонерні товариства»). Укладання договорів купівлі-продажу акцій ПАТ, яке пройшло процедуру лістингу на фондовій біржі, здійснюється лише на цій фондовій біржі з урахуванням положень зазначеної статті. Акції ПрАТ не можна купувати та/або продавати на фондовій біржі, за винятком продажу шляхом проведення на біржі аукціону (ч. 2 ст. 24 Закону України «Про акціонерні товариства»). Крім того, АТ не має права приймати в заставу власні цінні папери.
Згідно із ч. 5 ст. 9 Закону України «Про акціонерні товариства» створення АТ здійснюється за такими етапами:
1) прийняття зборами засновників рішення про створення АТ та про закрите (приватне) розміщення акцій;
2) подання заяви та всіх необхідних документів на реєстрацію випуску акцій до НКЦПФР;
3) реєстрація НКЦПФР випуску акцій та видача тимчасового свідоцтва про реєстрацію випуску акцій;
4) присвоєння акціям міжнародного ідентифікаційного номера цінних паперів;
5) укладення з депозитарієм цінних паперів договору про обслуговування емісії акцій або з реєстратором іменних цінних паперів договору про ведення реєстру власників іменних цінних паперів;
6) закрите (приватне) розміщення акцій серед засновників товариства;
7) оплата засновниками повної номінальної вартості акцій;
8) затвердження установчими зборами товариства результатів закритого (приватного) розміщення акцій серед засновників товариства, затвердження статуту товариства, а також прийняття інших рішень, передбачених законом;
9) реєстрація товариства і його статуту в органах державної реєстрації;
10) подання НКЦПФР звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій;
11) реєстрація НКЦПФР звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій;
12) отримання свідоцтва про державну реєстрацію випуску акцій;
13) видача засновникам товариства документів, що підтверджують право власності на акції.
Дії, що порушують процедуру створення АТ, установлену вимогами чинного законодавства, є підставою для прийняття НКЦПФР рішення про відмову в реєстрації звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій. У разі прийняття такого рішення НКЦПФР звертається до суду з позовом про ліквідацію АТ.
До моменту державної реєстрації засновники АТ повинні провести установчі збори (протягом трьох місяців з дати повної оплати акцій засновниками). Кількість голосів засновника на установчих зборах АТ визначають кількістю акцій товариства, які підлягають придбанню цим засновником. За ч. 2 ст. 10 Закону України «Про акціонерні товариства» на установчих зборах АТ вирішуються питання про: 1) заснування товариства; 2) затвердження оцінки майна, що вноситься засновниками в рахунок оплати акцій товариства; 3) затвердження статуту товариства; 4) утворення органів товариства; 5) уповноваження представника (представників) на здійснення подальшої діяльності щодо утворення товариства; 6) обрання членів наглядової ради, голови колегіального виконавчого органу товариства (особи, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу товариства), членів ревізійної комісії (ревізора); 7) затвердження результатів розміщення акцій; 8) вчинення інших дій, необхідних для створення товариства.
Крім цього, Закон України «Про акціонерні товариства» встановлює спеціальні вимоги, за якими рішення з питань, зазначених у пунктах 1-3 ч. 2 ст. 10, вважаються прийнятими, якщо за них проголосували всі засновники АТ. Натомість рішення з інших питань приймаються простою більшістю голосів засновників, якщо інше не передбачено засновницьким договором.
Важливою є обмовка про те, що у разі заснування АТ однією особою рішення, зазначені в ч. 2 ст. 10 вказаного Закону, приймаються цією ж особою одноосібно й оформляються рішенням про заснування товариства. Якщо єдиним засновником товариства є фізична особа, її підпис на рішенні про заснування підлягає нотаріальному засвідченню.
Незатвердження установчими зборами статуту АТ слід вважати відмовою засновників від створення цього товариства та є підставою для повернення засновникам внесків, зроблених ними в рахунок оплати акцій. Повернення внесків здійснюється протягом 20 робочих днів з дати проведення установчих зборів, на яких не було прийнято рішення про затвердження статуту АТ.
АТ - самостійний стосовно своїх учасників суб’єкт господарських правовідносин. Варто зауважити, що воно набуває суб’єктивних прав та юридичних обов’язків через свої органи управління, які діють у межах прав, наданих їм законом чи статутом. До речі, В. І. Борисова зауважує, що залежно від кількості органів, залучених у процес управління корпорацією, виділяють декілька моделей управління, а саме дворівневу і трирівневу, хоча у той же час висловлено думку про наявність однорівневої і дворівневої структури управління. Як правило, продовжує вчена, у корпорації існує дворівнева модель управління (загальні збори учасників і виконавчий орган), але законом може бути встановлена й інша модель. Так, чисельність і розпорошеність акціонерів товариства, які, якщо це не передбачити у законі, можуть бути позбавлені можливості управляти об’єднаним капіталом, спонукає до затвердження на законодавчому рівні трирівне- вої моделі управління в АТ, що включає загальні збори акціонерів (вищий орган управління), виконавчий орган і наглядову раду. У свою чергу, ревізійну комісію (ревізора) за умови її створення необхідно віднести до контролюючого органу.
Варто зауважити, що органи управління АТ можуть бути колегіальні або одноосібні. Колегіальний орган складається з групи фізичних осіб, які приймають рішення колективно шляхом спільного обговорення питання, відповідно до визначеної в законі або статуті АТ процедури. Ознаками колективного органу є те, що його члени обираються, а рішення останніми приймаються спільно. Залежно від способу формування можна виділити органи, які призначаються, та органи, які обираються, хоча загальні збори акціонерів неможливо віднести ні до перших, ні до других, оскільки у них, як правило, беруть участь акціонери (їх представники).
Згідно із ч. 1 ст. 32 Закону України «Про акціонерні товариства» загальні збори є вищим органом АТ, який скликається обов’язково хоча б один раз на рік (річні загальні збори) не пізніше 30 квітня наступного за звітним року. Загальні збори можуть вирішувати будь-які питання діяльності АТ, віднесені до їх компетенції ч. 2 ст. 33 вказаного Закону. До виключної компетенції загальних зборів статутом товариства і законом може бути віднесено вирішення й інших питань. Повноваження з вирішення питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів, не можуть бути передані іншим органам товариства.
У загальних зборах АТ можуть брати участь особи, внесені до переліку акціонерів, які мають право на таку участь, або їх представники. Перелік акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах, складається у порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України. Обмеження права акціонера на участь у загальних зборах встановлюються законом.
Письмове повідомлення про проведення загальних зборів АТ та їх порядок денний надсилають кожному акціонеру, зазначеному в переліку акціонерів на дату, визначену наглядовою радою, а в разі скликання позачергових загальних зборів на вимогу акціонерів у випадках, передбачених
ч. 6 ст. 47 Закону України «Про акціонерні товариства», - акціонерам, які цього вимагають. Встановлена дата не може передувати дню прийняття рішення про проведення загальних зборів і не може бути встановленою раніше ніж за 60 днів до дати проведення загальних зборів. Товариство з кількістю акціонерів - власників простих акцій понад 1000 осіб не пізніше ніж за 30 днів до дати проведення загальних зборів також публікує в офіційному друкованому органі повідомлення про проведення загальних зборів. ПАТ додатково надсилає повідомлення про проведення загальних зборів та їх порядок денний фондовій біржі, на якій це товариство пройшло процедуру лістингу.
Порядок денний загальних зборів АТ попередньо затверджується наглядовою радою товариства, а в разі скликання позачергових загальних зборів на вимогу акціонерів у випадках, передбачених ч. 6 ст. 47 Закону України «Про акціонерні товариства», - акціонерами, які цього вимагають.
До порядку денного річних загальних зборів обов’язково вносять питання, передбачені пунктами 11, 12 і 22 ч. 2 ст. 33 Закону України «Про акціонерні товариства» (затвердження річного звіту товариства; розподіл прибутку і збитків товариства; прийняття рішення за наслідками розгляду звіту наглядової ради, звіту виконавчого органу, звіту ревізійної комісії (ревізора). Не рідше ніж раз на три роки до порядку денного загальних зборів обов’язково вносять питання, передбачені пунктами 17 та 18 ч. 2 ст. 33 Закону України «Про акціонерні товариства» (обрання членів наглядової ради, затвердження умов цивільно-правових або трудових договорів, що укладатимуться з ними, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яку уповноважують на підписання цивільно-правових договорів з членами наглядової ради; прийняття рішення про припинення повноважень членів наглядової ради).
Кожний акціонер має право внести пропозиції щодо питань, включених до порядку денного загальних зборів АТ, а також щодо нових кандидатів до складу органів товариства, кількість яких не може перевищувати кількісного складу кожного з органів. Пропозиції вносять не пізніше ніж за 20 днів до проведення загальних зборів.
Наглядова рада АТ, а в разі скликання позачергових загальних зборів такого товариства на вимогу акціонерів у випадках, передбачених ч. 6 ст. 47 Закону України «Про акціонерні товариства», акціонери, які цього вимагають, приймають рішення про включення пропозицій до порядку денного не пізніше ніж за 15 днів до дати проведення загальних зборів.
Пропозиції акціонерів (акціонера), які сукупно є власниками 5 або більше відсотків простих акцій, підлягають обов’язковому включенню до порядку денного загальних зборів. У такому разі рішення наглядової ради про включення питання до порядку денного не вимагають, а пропозиція вважається включеною до порядку денного, якщо вона подана з дотриманням вимог законодавства.
Згідно зі ст. 40 Закону України «Про акціонерні товариства» порядок проведення загальних зборів АТ встановлюється його статутом, а в разі, якщо він не встановлений статутом, - рішенням загальних зборів. Головує на загальних зборах голова наглядової ради, член наглядової ради чи інша особа, уповноважена наглядовою радою, якщо інше не передбачено статутом.
Загальні збори акціонерів вважаються такими, що відбулися, за наявності кворуму, що визначається реєстраційною комісією на момент закінчення реєстрації акціонерів для участі у загальних зборах АТ (загальні збори АТ мають кворум за умови реєстрації для участі у них акціонерів, які сукупно є власниками не менш як 60 % голосуючих акцій).
Право голосу на загальних зборах АТ мають акціонери - власники простих акцій товариства, а у випадках, передбачених ст. 26 Закону України «Про акціонерні товариства», - також акціонери - власники привілейованих акцій товариства, які володіють акціями на дату складення переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах. Одна голосуюча акція надає акціонеру один голос для вирішення кожного з питань, винесених на голосування на загальних зборах АТ, крім проведення кумулятивного голосування. Акціонер не може бути позбавлений права голосу.
Рішення загальних зборів АТ з питання, винесеного на голосування, приймається простою більшістю голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах та є власниками голосуючих з цього питання акцій, крім випадків, коли законодавством про АТ не встановлено інше.
Статутом ПрАТ може встановлюватися більша кількість голосів акціонерів, необхідних для прийняття рішень з питань порядку денного, крім питань: а) про дострокове припинення повноважень посадових осіб органів товариства;
б) про звернення з позовом до посадових осіб органів товариства стосовно відшкодування збитків, завданих товариству; в) про звернення з позовом у разі недотримання вимог Закону України «Про акціонерні товариства» при вчиненні значного правочину.
Рішення загальних зборів з питань, передбачених пунктами 2-7, 21 ч. 2 ст. 33 Закону України «Про акціонерні товариства», приймається більш як % голосів акціонерів від загальної їх кількості. Статутом приватного товариства можуть бути передбачені інші питання, рішення щодо яких приймаються % голосів акціонерів від загальної їх кількості, крім питань, визначених в абз. 2 ч. 3 ст. 42 Закону України «Про акціонерні товариства». Загальні збори не можуть приймати рішення з питань, не внесених до порядку денного.
У ході загальних зборів може бути оголошено перерву до наступного дня (кількість перерв у ході проведення загальних зборів не може перевищувати трьох). Рішення про оголошення перерви до наступного дня приймається простою більшістю голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі в загальних зборах та є власниками акцій, голосуючих принаймні з одного питання, що розглядатимуть наступного дня. Повторну реєстрацію акціонерів (їх представників) наступного дня не проводять. Після перерви загальні збори проводять у тому самому місці, що зазначене в повідомленні про проведення загальних зборів.
На загальних зборах голосування проводиться з усіх питань порядку денного, винесених на голосування. За підсумками голосування складається протокол, що підписується всіма членами лічильної комісії АТ, які брали участь у підрахунку голосів.
Усі інші загальні збори, крім річних, вважаються позачерговими (ст. 32 Закону України «Про акціонерні товариства»). Позачергові загальні збори АТ скликаються наглядовою радою: 1) із власної ініціативи; 2) на вимогу виконавчого органу - в разі порушення провадження про визнання товариства банкрутом або необхідності вчинення значного правочину; 3) на вимогу ревізійної комісії (ревізора); 4) на вимогу акціонерів (акціонера), які на день подання вимоги сукупно є власниками 10 і більше відсотків простих акцій товариства; 5) в інших випадках, установлених законом або статутом товариства.
Вимогу про скликання позачергових загальних зборів подають у письмовій формі виконавчому органу на адресу за місцезнаходженням АТ із зазначенням органу або прізвищ (найменувань) акціонерів, які вимагають скликання позачергових загальних зборів, підстав для скликання та порядку денного. У разі скликання позачергових загальних зборів з ініціативи акціонерів вимога повинна також містити інформацію про кількість, тип і клас належних акціонерам акцій та бути підписаною всіма акціонерами, які її подають.
Наглядова рада приймає рішення про скликання позачергових загальних зборів АТ або про відмову в такому скликанні протягом 10 днів з моменту отримання вимоги про їх скликання. Рішення про відмову у скликанні позачергових загальних зборів АТ може бути прийнято тільки у разі:
1) якщо акціонери на дату подання вимоги не є власниками передбаченої абз. 1 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про акціонерні товариства» кількості простих акцій товариства (10 і більше відсотків); 2) неповноти даних, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 47 цього Закону. Рішення наглядової ради про скликання позачергових загальних зборів або мотивоване рішення про відмову у скликанні надають відповідному органу управління товариства або акціонерам, які вимагають їх скликання, не пізніше трьох днів з моменту його прийняття.
Наглядова рада не має права вносити зміни до порядку денного загальних зборів, що міститься у вимозі про скликання позачергових загальних зборів, крім включення до порядку денного нових питань або проектів рішень.
Якщо цього вимагають інтереси АТ, наглядова рада має право прийняти рішення про скликання позачергових загальних зборів з письмовим повідомленням акціонерів про проведення позачергових загальних зборів та порядок денний відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства» не пізніше ніж за 15 днів до дати їх проведення з позбавленням акціонерів права вносити пропозиції до порядку денного. У такому разі за відсутності кворуму позачергових загальних зборів повторні загальні збори не проводять.
У разі, якщо протягом 10 днів з моменту отримання вимоги про скликання позачергових загальних зборів АТ наглядова рада не прийняла рішення про їх скликання, такі збори можуть бути скликані акціонерами, які цього вимагають. Рішення наглядової ради про відмову у скликанні позачергових загальних зборів акціонерів може бути оскаржено акціонерами до суду.
У випадках, передбачених статутом АТ з кількістю акціонерів не більше 25 осіб, допускається прийняття рішення методом опитування. У такому разі проект рішення або питання для голосування надсилають акціонерам - власникам голосуючих акцій, які повинні в письмовій формі сповістити щодо нього свою думку. Протягом 10 днів з дати одержання повідомлення від останнього акціонера - власника голосуючих акцій всі акціонери - власники голосуючих акцій повинні бути в письмовій формі проінформовані головою зборів про прийняте рішення. Рішення вважається прийнятим у разі, якщо за нього проголосували всі акціонери - власники голосуючих акцій (ст. 48 Закону України «Про акціонерні товариства»).
Особливості проведення загальних зборів товариством, що складається з однієї особи, передбачено ст. 49 Закону України «Про акціонерні товариства». Так, повноваження загальних зборів товариства, передбачені ст. 33 цього Закону, а також внутрішніми документами товариства, здійснюються акціонером одноосібно. Рішення акціонера з питань, що належать до компетенції загальних зборів, оформляється ним письмово (у формі наказу) та засвідчується печаткою товариства або нотаріально.
У разі, якщо рішення загальних зборів або порядок прийняття такого рішення порушують вимоги Закону України «Про акціонерні товариства», інших актів законодавства, статуту чи положення про загальні збори АТ, акціонер, права та охоронювані законом інтереси якого порушені таким рішенням, може оскаржити це рішення до суду протягом трьох місяців з дати його прийняття (ст. 50 Закону України «Про акціонерні товариства»).
В юридичній літературі зауважується, що, з одного боку, загальні збори є вищим органом управління корпорації - вони визначають пріоритети і головні напрями розвитку корпорації, контролюють найважливіші сфери її діяльності, формують інші органи і здійснюють контроль за їх діяльністю, створюють внутрішню нормативну базу, тобто приймають локальні нормативні акти, вирішують найважливіші питання господарського і правового життя корпорації. З іншого боку, в сучасних корпораціях загальні збори функціонують більше формально, аніж реально, оскільки їх повноваження істотно обмежуються законом на користь інших органів управління.
Наглядова рада АТ є органом, що здійснює захист прав акціонерів товариства і в межах компетенції, визначеної статутом і Законом України «Про акціонерні товариства», контролює та регулює діяльність виконавчого органу. ВАТ з кількістю акціонерів - власників простих акцій 10 осіб і більше створення наглядової ради є обов’язковим. У товаристві з кількістю акціонерів - власників простих акцій 9 осіб і менше у разі відсутності наглядової ради її повноваження здійснюють загальні збори. У такому разі передбачені Законом України «Про акціонерні товариства» повноваження наглядової ради з підготовки та проведення загальних зборів здійснюються виконавчим органом, якщо інше не встановлено статутом АТ.
До компетенції наглядової ради належить вирішення питань, передбачених ч. 2 ст. 52 Закону України «Про акціонерні товариства», статутом, а також переданих на вирішення наглядової ради загальними зборами. Питання, що належать до виключної компетенції наглядової ради АТ, не можуть вирішуватися іншими органами товариства, крім загальних зборів, за винятком випадків, установлених законодавством про АТ.
Членів наглядової ради АТ обирають із числа фізичних осіб, які мають повну дієздатність. Обрання членів наглядової ради публічного товариства здійснюється виключно шляхом кумулятивного голосування. Обрання членів наглядової ради приватного товариства здійснюється за принципом пропорційності представництва у її складі представників акціонерів відповідно до кількості належних акціонерам голосуючих акцій або шляхом кумулятивного голосування. Конкретний спосіб обрання членів наглядової ради приватного товариства визначається його статутом. Одну й ту ж особу можуть обирати до складу наглядової ради неодноразово. Повноваження члена наглядової ради дійсні з моменту його затвердження рішенням загальних зборів товариства. Член наглядової ради не може бути одночасно членом виконавчого органу та/або членом ревізійної комісії (ревізором) цього товариства.
Кількісний склад наглядової ради встановлюється загальними зборами. До складу наглядової ради в товариствах з кількістю акціонерів - власників простих акцій від 100 до 1000 осіб повинно входити не менше ніж п’ять осіб, з кількістю понад 1000 - не менше ніж сім осіб, а в товариствах з кількістю акціонерів - власників простих акцій понад 10000 осіб - не менше ніж дев’ять осіб. Якщо кількість членів наглядової ради становить менше половини її кількісного складу, товариство протягом трьох місяців має скликати позачергові загальні збори для обрання решти членів наглядової ради, а в разі обрання членів наглядової ради шляхом кумулятивного голосування - для обрання всього складу наглядової ради.
Голова наглядової ради АТ обирається членами наглядової ради з їх числа простою більшістю голосів від її кількісного складу, якщо інше не передбачено статутом товариства або положенням про неї. Голова наглядової ради організовує її роботу, скликає засідання наглядової ради та головує на них, відкриває загальні збори, організовує обрання секретаря загальних зборів, якщо інше не передбачено статутом АТ, здійснює інші повноваження, передбачені статутом і положенням про наглядову раду. В разі неможливості виконання головою наглядової ради своїх повноважень його повноваження здійснює один із членів наглядової ради за її рішенням, якщо інше не передбачено статутом або положенням про наглядову раду АТ. Наглядова рада має право в будь-який час переобрати голову наглядової ради.
Засідання наглядової ради скликають за ініціативою голови наглядової ради або на вимогу члена наглядової ради. Засідання наглядової ради також скликають на вимогу ревізійної комісії, виконавчого органу чи його члена, інших осіб, визначених статутом АТ, які беруть участь у засіданні наглядової ради (ст. 55 Закону України «Про акціонерні товариства»). Відповідні засідання є правомочними, якщо в них бере участь не менше ніж половина складу ради. Статутом або положенням про наглядову раду товариства може встановлюватися більша кількість членів наглядової ради, необхідна для визнання її засідань правомочними.
Рішення наглядової ради приймається простою більшістю голосів (кожний член наглядової ради має один голос) членів наглядової ради, які беруть участь у засіданні та мають право голосу, якщо для прийняття рішення статутом або положенням про наглядову раду АТ не встановлена більша кількість голосів. Статутом або положенням про наглядову раду товариства може передбачатися право вирішального голосу голови наглядової ради у разі рівного розподілу голосів членів наглядової ради під час прийняття рішень.
Згідно зі ст. 56 Закону України «Про акціонерні товариства» наглядова рада АТ може утворювати постійні чи тимчасові комітети з числа її членів для вивчення і підготовки питань, що належать до компетенції наглядової ради. В АТ можуть утворювати комітети з питань аудиту та з питань інформаційної політики товариства. Очолюють комітети члени наглядової ради товариства, обрані за пропозицією акціонера, який не контролює діяльність цього товариства. Крім того, наглядова рада за пропозицією голови наглядової ради у встановленому порядку має право обрати корпоративного секретаря, який є особою, що відповідає за взаємодію АТ з акціонерами та/або інвесторами.
Загальні збори АТ можуть прийняти рішення про дострокове припинення повноважень членів наглядової ради та одночасне обрання нових членів. Статутом або положенням про наглядову раду товариства має бути передбачено випадки, коли припиняються повноваження членів наглядової ради та обираються нові члени.
Без рішення загальних зборів повноваження члена наглядової ради з одночасним припиненням договору припиняються: 1) за його бажанням за умови письмового повідомлення про це товариства за два тижні; 2) в разі неможливості виконання обов’язків члена наглядової ради за станом здоров’я; 3) в разі набрання чинності вироком чи рішенням суду, яким його засуджено до покарання, що виключає можливість виконання обов’язків члена наглядової ради; 4) в разі смерті, визнання його недієздатним, обмежено дієздатним, безвісно відсутнім, померлим. Статутом товариства можуть бути передбачені додаткові підстави для припинення повноважень члена наглядової ради.
Виконавчий орган АТ (ст. 58 Закону України «Про акціонерні товариства») здійснює управління поточною діяльністю товариства. Виконавчий орган АТ може бути колегіальним (правління, дирекція) або одноосібним (директор, генеральний директор). До компетенції виконавчого органу належить вирішення всіх питань, пов’язаних з керівництвом поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів та наглядової ради. Виконавчий орган АТ підзвітний загальним зборам і наглядовій раді, організовує виконання їх рішень. Виконавчий орган діє від імені АТ у межах, встановлених статутом товариства і законом.
Кількісний склад колегіального виконавчого органу, порядок призначення його членів визначаються статутом товариства. Порядок скликання та проведення засідань колегіального виконавчого органу встановлюється статутом або положенням про виконавчий орган АТ.
Кожний член колегіального виконавчого органу має право вимагати проведення засідання колегіального виконавчого органу та вносити питання до порядку денного засідання.
Голова колегіального виконавчого органу обирається наглядовою радою товариства, якщо інше не передбачено статутом товариства, в порядку, передбаченому статутом або положенням про виконавчий орган АТ, та організовує його роботу, скликає засідання, забезпечує ведення протоколів засідань. Голова колегіального виконавчого органу має право без довіреності діяти від імені товариства відповідно до рішень колегіального виконавчого органу, в тому числі представляти інтереси товариства, вчиняти правочини від імені товариства, видавати накази та давати розпорядження, обов’язкові для виконання всіма працівниками товариства. Інший член колегіального виконавчого органу в порядку, визначеному законодавством, також може бути наділений цими повноваженнями, якщо це передбачено статутом товариства.
Порядок прийняття рішень особою, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу, встановлюється статутом або положенням про виконавчий орган АТ (ст. 60 Закону України «Про акціонерні товариства»). Особа, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу, вправі без довіреності діяти від імені АТ, в тому числі представляти його інтереси, вчиняти правочини від імені товариства, видавати накази та давати розпорядження, обов’язкові для виконання всіма працівниками товариства. У разі неможливості виконання особою, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу, своїх повноважень ці повноваження здійснює призначена нею особа, якщо інше не передбачено статутом або положенням про виконавчий орган.
Повноваження голови колегіального виконавчого органу (особи, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу) та члена виконавчого органу припиняються за рішенням наглядової ради, якщо статутом АТ це питання не віднесено до компетенції загальних зборів.
У разі, якщо відповідно до статуту товариства обрання та припинення повноважень голови колегіального виконавчого органу (особи, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу) віднесено до компетенції загальних зборів, наглядова рада має право відсторонити від виконання повноважень голову колегіального виконавчого органу (особу, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу), дії або бездіяльність якого порушують права акціонерів чи самого товариства, до вирішення загальними зборами питання про припинення його повноважень.
До вирішення загальними зборами питання про припинення повноважень голови колегіального виконавчого органу (особи, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу) наглядова рада зобов’язана призначити особу, яка тимчасово здійснюватиме повноваження голови колегіального виконавчого органу (особи, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу), та скликати позачергові загальні збори. У разі відсторонення голови виконавчого органу чи особи, яка виконує його повноваження, наглядова рада зобов’язана протягом 10 днів з моменту ухвалення відповідного рішення оголосити про скликання загальних зборів товариства, у порядку денному яких має бути питання про переобрання голови виконавчого органу товариства.
Посадовими особами органів АТ не можуть бути народні депутати України, члени КМ України, керівники центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, військовослужбовці, посадові особи органів прокуратури, суду, служби безпеки, внутрішніх справ, державні службовці, крім випадків, коли вони виконують функції з управління корпоративними правами держави та представляють інтереси держави або територіальної громади в наглядовій раді або ревізійній комісії товариства. Особи, яким суд заборонив займатися певним видом діяльності, не можуть бути посадовими особами органів товариства, що провадить цей вид діяльності. Особи, які мають непогашену судимість за злочини проти власності, службові чи господарські злочини, не можуть бути посадовими особами органів товариства (ст. 62 Закону України «Про акціонерні товариства»).
Для проведення перевірки фінансово-господарської діяльності АТ загальні збори обирають ревізійну комісію (ревізора). В АТ з кількістю акціонерів - власників простих акцій товариства до 100 осіб запроваджують посаду ревізора (або обирають ревізійну комісію), а в товариствах з кількістю акціонерів - власників простих акцій товариства більш як 100 осіб обов’язково обирають ревізійну комісію (ст. 73 Закону України «Про акціонерні товариства»). Ревізійну комісію (ревізора) можна обирати для проведення спеціальної перевірки фінансово-господарської діяльності товариства або на визначений період. Строк повноважень членів ревізійної комісії (ревізора) встановлюється на період до дати проведення чергових річних загальних зборів, якщо статутом товариства або положенням про ревізійну комісію, або рішенням загальних зборів АТ не передбачено інший строк повноважень, але не більше ніж на п’ять років.
Не можуть бути членами ревізійної комісії (ревізором):
1) член наглядової ради; 2) член виконавчого органу; 3) корпоративний секретар; 4) особа, яка не має повної цивільної дієздатності; 5) члени інших органів товариства.
Члени ревізійної комісії (ревізор) не можуть входити до складу лічильної комісії товариства.
Ревізійна комісія (ревізор) проводить перевірку фінансово-господарської діяльності АТ за результатами фінансового року, якщо інше не передбачено статутом товариства, положенням про ревізійну комісію або рішенням загальних зборів. Виконавчий орган забезпечує членам ревізійної комісії (ревізору) доступ до інформації в межах, передбачених статутом або положенням про ревізійну комісію. Товариство забезпечує доступ членів ревізійної комісії (ревізора) до інформації в межах, що визначаються положенням про ревізійну комісію, затвердженим загальними зборами.
За підсумками перевірки фінансово-господарської діяльності АТ за результатами фінансового року ревізійна комісія (ревізор) готує висновок, в якому міститься інформація про:
- підтвердження достовірності та повноти даних фінансової звітності за відповідний період;
- факти порушення законодавства під час провадження фінансово-господарської діяльності, а також установленого порядку ведення бухгалтерського обліку та подання звітності.
Річна фінансова звітність ПАТ підлягає обов’язковій перевірці незалежним аудитором (ст. 75 Закону України «Про акціонерні товариства»). Посадові особи товариства зобов’язані забезпечити доступ незалежного аудитора до всіх документів, необхідних для перевірки результатів фінансово-господарської діяльності товариства.
Незалежним аудитором не може бути: 1) афілійована особа товариства; 2) афілійована особа посадової особи товариства; 3) особа, яка надає консультаційні послуги товариству.
Висновок аудитора, крім даних, передбачених законодавством про аудиторську діяльність, повинен містити інформацію, передбачену ч. 2 ст. 74 Закону України «Про акціонерні товариства», а також оцінку повноти та достовірності відображення фінансово-господарського стану товариства у його бухгалтерській звітності.
Аудиторська перевірка діяльності АТ також має бути проведена на вимогу акціонера (акціонерів), який є власником (власниками) більше ніж 10 % акцій товариства1. У такому разі акціонер (акціонери) самостійно укладає з визначеним ним аудитором (аудиторською фірмою) договір про проведення аудиторської перевірки фінансово-господарської діяльності товариства, в якому зазначається обсяг перевірки.
Аудиторську перевірку на вимогу акціонера (акціонерів), який є власником більше ніж 10 % акцій товариства, можна проводити не частіше двох разів на календарний рік.
У разі проведення аудиту товариства за заявою акціонера, який є власником більше ніж 10 % акцій товариства, виконавчий орган товариства зобов’язаний надати завірені копії всіх документів на його вимогу протягом п’яти днів з дати отримання відповідного запиту аудитора.
Товариство зобов’язане протягом 10 днів з дати отримання запиту акціонера (акціонерів) про таку перевірку забезпечити аудитору можливість проведення перевірки. У зазначений строк виконавчий орган має надати акціонеру (акціонерам) відповідь з інформацією щодо дати початку аудиторської перевірки.
Спеціальна перевірка фінансово-господарської діяльності АТ проводиться за його рахунок ревізійною комісією (ревізором), а в разі її відсутності - аудитором. Така перевірка проводиться за ініціативою ревізійної комісії (ревізора), за рішенням загальних зборів, наглядової ради, виконавчого органу або на вимогу акціонерів (акціонера), які на момент подання вимоги сукупно є власниками не менше ніж 10 % простих акцій товариства. Спеціальна перевірка фінансово-господарської діяльності АТ може проводитися аудитором на вимогу та за рахунок акціонерів (акціонера), які на момент подання вимоги сукупно є власниками не менше ніж 10 % простих акцій товариства, якщо загальними зборами не буде ухвалено рішення про інші джерела відшкодування витрат на проведення такої перевірки (ст. 76 Закону України «Про акціонерні товариства»).