Господарське право України. Частина 1
§ 2. Види підприємницької діяльності, що підлягають патентуванню, та суб’єкти патентування
Згідно із підп. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПК України платниками збору є суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), їх відокремлені підрозділи, які отримують в установленому цією статтею порядку торгові патенти і провадять такі види підприємницької діяльності:
а) торговельна діяльність у пунктах продажу товарів;
б) діяльність з надання платних побутових послуг за переліком, визначеним КМ України; в) торгівля валютними цінностями у пунктах обміну іноземної валюти; г) діяльність у сфері розваг (крім проведення державних грошових лотерей).
Отже, порівняно із Законом про патентування, який діяв до набрання чинності ПК України, види діяльності, що підлягають патентуванню, практично не змінились. У ПК України знайшлось місце уточненню способу здійснення деяких видів підприємницької діяльності. Так, згідно із ПК України торговельна діяльність повинна здійснюватись виключно в пунктах продажу товарів. Розкрито поняття «пункти продажу товарів», зокрема в Постанові КМ України «Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення» та Листі МЗЕЗторгу України «Роздрібна, оптова торгівля. Основні поняття. Терміни і визначення». Наприклад, згідно із п. 5.4 вищезазначеного листа під магазином розуміють «пункт роздрібного продажу товарів, що займає окремий будинок або приміщення і має торговий зал для покупців».
Також згідно із ПК України торгівля валютними цінностями здійснюється лише у пунктах обміну іноземної валюти; змінили свою назву деякі поняття: «діяльність з надання послуг у сфері грального бізнесу» - на «діяльність у сфері розваг», а «діяльність з надання побутових послуг» - на «діяльність з надання платних побутових послуг за переліком, визначеним КМ України».
Цей останній перелік затверджений Постановою КМ України «Про затвердження переліку платних побутових послуг, на провадження діяльності з надання яких придбавається торговий патент» та нараховує 21 вид послуг, серед яких є, наприклад: послуги з ремонту житла за індивідуальним замовленням, послуги з ремонту радіотелевізійної та іншої аудіо- і відеоапаратури (крім структурних підрозділів, розташованих у сільській місцевості), технічне обслуговування та ремонт автомобілів, мотоциклів, моторолерів і мопедів за індивідуальним замовленням, послуги з виконання фоторобіт, послуги з оброблення фотоматеріалів, послуги перукарень (тільки на території м. Києва і Севастополя, обласних центрів) та ін.
Найпоширенішим видом підприємницької діяльності, що підлягає патентуванню, є торговельна діяльність. У ГК України діяльність, що пов’язана із здійсненням продажу товарів, охоплюється поняттям «господарсько-торговельна діяльність». Згідно із ч. 1 ст. 263 ГК України поняттям господарсько-торговельної діяльності охоплюється діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання у сфері товарного обігу, спрямована на реалізацію продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання, а також допоміжна діяльність, яка забезпечує їх реалізацію шляхом надання відповідних послуг. Отож для того, щоб зазначена торговельна діяльність підлягала патентуванню, вона повинна містити ознаки підприємницької діяльності відповідно до ст. 42 ГК України.
Згідно із підп. 14.1.246 п. 14.1 ст. 14 ПК України торговельна діяльність - роздрібна та оптова торгівля, діяльність у торговельно-виробничій (ресторанне господарство) сфері за готівку, інші готівкові платіжні засоби та з використанням платіжних карток. Тобто в даному нормативному акті до торговельної діяльності відноситься лише та торгівля, яка здійснюється суб’єктами підприємницької діяльності за готівку та прирівняні до такої засоби.
Щодо інших видів підприємницької діяльності, які підлягають патентуванню (або за здійснення яких сплачується відповідний збір), то під торгівлею валютними цінностями слід розуміти операції, пов’язані з переходом права власності на національну валюту України, іноземну валюту, платіжні документи та інші цінні папери, виражені у національній валюті України, в іноземній валюті або банківських металах, банківські метали (підп. 14.1.247 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
Діяльність у сфері розваг - це господарська діяльність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що полягає у проведенні лотерей, а також розважальних ігор, участь в яких не передбачає одержання її учасниками грошових або майнових призів (виграшів), зокрема більярд, кегельбан, боулінг, настільні ігри, дитячі відеоігри тощо (підп. 14.1.46 п. 14.1 ст. 14 ПК України). Ця діяльність на відміну від об’єкта патентування, що був вказаний у Законі про патентування («гральний бізнес»), не пов’язана з влаштуванням казино, інших гральних місць (домів), гральних автоматів із грошовим або майновим виграшем, проведенням лотерей (крім державних) та розиграшів з видачею грошових виграшів у наявній або майновій формі внаслідок того, що 15 травня 2009 року був прийнятий Закон України «Про заборону грального бізнесу в Україні». Згідно із ст. 2 цього Закону в Україні забороняється гральний бізнес та участь в азартних іграх. Зокрема, згідно зі ст. 3 Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» до суб’єктів господарювання, які організовують і проводять на території України азартні ігри, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі вісім тисяч мінімальних заробітних плат з конфіскацією грального обладнання, а прибуток (доход) від проведення такої азартної гри підлягає перерахуванню до Державного бюджету України. Застосування фінансових санкцій, зазначених у ч. 1 цієї статті, здійснюється за рішенням суду, ухваленим за позовом органів міліції та/або органів державної податкової служби.
Зазначений Закон набув чинності з дня опублікування та діє до прийняття спеціального законодавства, що передбачає право здійснення грального бізнесу у спеціально створених гральних зонах.
Згідно із підп. 267.1.1 п. 267 ст. 267 ПК України платниками збору або суб’єктами патентування є такі суб’єкти господарювання:
1) юридичні особи;
2) суб’єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи, - резиденти і нерезиденти;
3) відособлені підрозділи (філії, відділення, представництва тощо), які займаються підприємницькою діяльністю, передбаченою підп. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПК України.
Водночас існують винятки щодо обов’язкової сплати збору та отримання торгового патенту вищезазначеними суб’єктами господарювання.
Так, згідно із підп. 267.1.2 п. 267.1 ст. 267 ПК України не є платниками збору за провадження торговельної діяльності та діяльності з надання платних послуг такі суб’єкти господарювання:
а) аптеки, що перебувають у державній та комунальній власності;
б) розташовані у селах, селищах і містах районного значення підприємства та організації споживчої кооперації та торгово-виробничі державні підприємства робітничого постачання;
в) фізичні особи - підприємці, які провадять торговельну діяльність у межах ринків усіх форм власності;
г) фізичні особи - підприємці, які здійснюють продаж вирощених в особистому підсобному господарстві, на присадибній, дачній, садовій і городній ділянках продукції рослинництва і тваринництва, свійської худоби та птиці (як у живому вигляді, так і продукції забою в сирому вигляді та у вигляді первинної переробки), продукції власного бджільництва;
ґ) фізичні особи - підприємці, які сплачують державне мито за нотаріальне посвідчення договорів про відчуження власного майна, якщо товари кожної окремої категорії відчужуються не частіше одного разу на календарний рік;
д) суб’єкти господарювання, утворені громадськими організаціями інвалідів, які мають податкові пільги згідно із законодавством та здійснюють торгівлю виключно продовольчими товарами вітчизняного виробництва і продукцією, виготовленою на підприємствах «Українське товариство сліпих», «Українське товариство глухих», а також фізичними особами - інвалідами, зареєстрованими відповідно до закону як підприємці;
е) суб’єкти господарювання, які провадять торговельну діяльність виключно з використанням таких видів товарів вітчизняного виробництва: хліб і хлібобулочні вироби; борошно пшеничне та житнє; сіль, цукор, олія соняшникова і кукурудзяна; молоко і молочна продукція, крім молока і вершків згущених із домішками і без них; продукти дитячого харчування; безалкогольні напої; морозиво; яловичина та свинина; свійська птиця; яйця; риба; ягоди і фрукти; мед та інші продукти бджільництва, бджолоінвентар і засоби захисту бджіл; картопля і плодоовочева продукція; комбікорм для продажу населенню;
є) суб’єкти господарювання, що реалізують продукцію власного виробництва фізичним особам, які перебувають з ними у трудових відносинах, через пункти продажу товарів, вбудовані у виробничі або адміністративні приміщення, що належать такому суб’єкту;
ж) суб’єкти господарювання, які провадять діяльність із закупівлі у населення продукції (заготівельна діяльність), якщо подальша реалізація такої продукції відбувається за розрахунками у безготівковій формі (пункти приймання склотари, макулатури, відходів паперових, картонних і ганчіркових; заготівля сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки);
з) підприємства, установи та організації, які провадять діяльність у торговельно-виробничій сфері (ресторанне господарство), у тому числі навчальних закладах, із обслуговування виключно працівників таких підприємств, установ та організацій, а також учнів і студентів у навчальних закладах.
Не є також платниками збору за провадження діяльності у сфері розваг суб’єкти господарювання, які провадять комп’ютерні та відеоігри.
Важливо відзначити, що якщо суб’єкт підприємницької діяльності має структурні (відособлені) підрозділи, торговий патент отримують окремо для кожного структурного (відособленого) підрозділу або обмінного пункту. Так, для провадження торговельної діяльності, діяльності з надання платних послуг та діяльності з торгівлі валютними цінностями торгові патенти придбавають окремо для кожного пункту продажу товарів, пункту з надання платних послуг, пункту обміну іноземної валюти. Для здійснення діяльності у сфері розваг торговий патент придбавають для кожного окремого грального місця. Якщо окреме гральне місце має декілька незалежних гральних місць, торговий патент придбавають окремо для кожного з них.