Господарське право України. Частина 1

§ 1. Поняття і правові підстави патентування господарської діяльності

До основних нормативних актів, що встановлюють порядок патентування господарської діяльності, відносяться: ГК України, ПК України, Постанова КМ України «Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів», Постанова КМ України «Про затвердження переліку платних побутових послуг, на провадження діяльності з надання яких придбавається торговий патент».

Деякі питання, що пов’язані зі здійсненням патентування підприємницької діяльності, роз’яснюються у відповідних листах, зокрема таких, як: Лист Державного комітету з питань регуляторної політики і підприємництва «Про розгляд листа про діяльність спортивних більярдних клубів», Лист ДПА «Про надання роз’яснення [щодо порядку видачі торгових патентів на провадження деяких видів підприємницької діяльності, порядку їх заповнення та визначення ставок збору]» та інші.

Згідно зі ст. 12 ГК України держава для реалізації економічної політики, виконання цільових економічних та інших програм і програм економічного і соціального розвитку застосовує різноманітні засоби і механізми регулювання господарської діяльності, серед основних засобів регулюючого впливу держави на діяльність суб’єктів господарювання яких є патентування. Згідно зі ст. 14 цього ж Кодексу ліцензування, патентування певних видів господарської діяльності та квотування є засобами державного регулювання у сфері господарювання, спрямованими на забезпечення єдиної державної політики у цій сфері та захист економічних і соціальних інтересів держави, суспільства та окремих споживачів. Правові засади ліцензування, патентування певних видів господарської діяльності та квотування визначаються, виходячи з конституційного права кожного на здійснення підприємницької діяльності, не забороненої законом, а також із принципів господарювання, встановлених у ст. 6 цього Кодексу.

Патентування підприємницької діяльності суб’єктів господарювання може здійснюватися у сферах, пов’язаних із торгівлею за грошові кошти (готівку, чеки, а також з використанням інших форм розрахунків та платіжних карток на території України), обміном готівкових валютних цінностей (у тому числі операції з готівковими платіжними засобами, вираженими в іноземній валюті, та з платіжними картками), у сфері грального бізнесу та надання побутових послуг, інших сферах, визначених законом (ч. 4 ст. 14 ГК України).

Згідно з абз. 2 ч. 4 ст. 14 ГК України торговий патент - це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб’єкта господарювання займатися певними видами підприємницької діяльності впродовж установленого строку.

В Податковому кодексі питання, що пов’язані з патентуванням, регулюються окремою ст. 267 «Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності». Згідно із підп. 14.1.68 п. 14.1 ст. 14 ПК України збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності (далі - збір) для цілей розділу XII цього Кодексу - це сума коштів, яка сплачується за придбання, та використання торгового патенту.

Згідно із підп. 14.1.250 п. 14.1 ст. 14 ПК України торговий патент для цілей розділу XII ПК України - це державне свідоцтво з обмеженим строком дії на провадження певного виду підприємницької діяльності та користування яким передбачає своєчасне внесення до бюджету відповідного збору.

В загальному ж випадку під патентом розуміють документ, який надає право займатися торговельною або іншою господарською діяльністю, на яку згідно із законодавством установлена необхідність патентування, а під патентуванням розуміють процедуру отримання патенту. Крім того, патентування господарської (підприємницької) діяльності можливо розглядати як своєрідний спосіб оподаткування суб’єктів торгівлі, який здійснюється за допомогою сплати за патент до податкових органів.

Таким чином, під патентуванням необхідно розуміти практичну діяльність суб’єктів господарської (підприємницької) діяльності з отримання спеціальних дозволів (патентів) на здійснення встановлених законом видів діяльності і видачу спеціальними державними органами (органами державної податкової служби) торгових патентів на заняття такою діяльністю.