Діюча система шкільної освіти встановлена здебільшого законодавством, прийнятим у 1935 і 1936 роках, а система професійної освіти - положеннями, прийнятими після Другої світової війни. Державний контроль за діяльністю всіх типів навчально-виховних закладів здійснює Міністерство культів і освіти. Країна розділена на 14 шкільних районів, у кожному з яких діяльність школи контролюється державним інспектором. Народна освіта фінансується з трьох джерел: державного, муніципального, приватного. Бюджетом фінансується більшість середніх шкіл і вузів, бюджетом муніципалітетів - початкова школа, частина професійно-технічних шкіл, невелика кількість середніх загальноосвітніх шкіл і навчальних закладів.
Раніше в Норвегії початкову освіту давали 7-річні народні школи, випускники яких мали змогу продовжити навчання в однорічних додаткових школах, потім у проміжних реальних школах з 2-3-річним терміном навчання. За законом 1959 року народна, додаткова і реальна школи поступово замінюються 9-річною обов’язковою школою, яку назвали спочатку єдиною, а потім основною.
У 1969 році був прийнятий закон про обов’язкову школу, який визначав її структуру, зміст і методи навчання. У нову обов’язкову школу приймають дітей, яким у поточному році виповнювалося сім років. Дев’ятирічна школа поділялася на початкову (I—VI класи) та молодіжну (VII-IX класи).
Фінансування, будівництво, а також контроль за діяльністю шкіл здійснюють муніципалітети. Держава виділяє муніципалітетам на освіту від ЗО до 85% річних коштів. Так, у столиці Осло державні кошти на освіту становлять 30%, у північних комунах - 85%. Решта витрат покривається муніципалітетами за рахунок місцевих джерел.
24-25% випускників дев’ятирічки вступають у середню школу, а в технічні, професійні школи - 50-60%. У дев’ятирічній школі один учитель викладає всі предмети з І по VI клас. У VII-IX всі предмети викладаються вчителями-спеціалістами. Контроль за виконанням закону про загальну дев’ятирічну освіту покладено на комітети з освіти при муніципалітетах. За невиконання закону несуть відповідальність керівники, аж до грошових штрафів.
З VІІІ-гo року навчання у дев’ятирічній школі починається профорієнтація учнів. У штаті кожної школи є спеціаліст, який має інформацію про кадри, проводить роботу з батьками, консультації з учнями. Дозволяється створювати X класи при наявності бажаючих підвищити свої знання після закінчення основної школи. Після Х-го класу екзаменів немає і закінчення його не оформляється документами. При переході учнів із 6-го до 7-го класу екзаменів також немає. У дев’ятих - випускних класах основної школи екзамени проводяться з двох предметів, які щороку визначаються міністерством. У школах Норвегії учнів за неуспішність не залишають на другий рік у тому ж класі. Якщо вчитель виявляє в учня відставання у засвоєнні частини програми, то йому призначають додаткові заняття до 9-ти годин на тиждень. Додаткові заняття проводить учитель, який перебуває в штаті школи. Якщо виявляється розумова відсталість учнів, то вони збираються в окремий клас. Навчальний план основної дев’ятирічної школи має відверто гуманітарний напрямок. На предмети природничо-математичного циклу в обов’язкових заняттях відводиться лише 1-2 години на тиждень. У 7-9 класах здійснюється розділ за напрямками: норвезька мова, математика, англійська мова. У 10-му класі 15 годин на тиждень займають факультативні заняття. За вибором можна займатися механікою, мореплавством, машинописом, домоводством, образотворчим мистецтвом.
Комплекси шкільних приміщень архітектурно добре оформлені, зручні і, крім класних кімнат, мають по 2-4 спортзали, майстерні. Кабінетна система при будівництві шкільних будинків не передбачалася. У нових проектах шкіл широко використовуються розсувні стіни, що дає можливість 2-3 класні кімнати або спортзали перетворити у великі аудиторії. Багато уваги в школі приділяється фізичній культурі і спорту, хоровому співу, а також ручній праці.
У норвезьких школах немає уніфікованих підручників. Видавництвом підручників займаються приватні фірми. Підручники вибираються для кожної школи за розсудом шкільної ради, за пропозицією інспектора і керівництва школи. Широко практикують видавництво посібників до підручників для учнів і учителів. Підручники яскраві, добре ілюстровані.
Середня школа у Норвегії - це трирічна гімназія, до якої приймаються випускники основної дев’ятирічної школи. Її головна мета - підготувати молодь до вступу у вуз. У середній школі з другого року навчання здійснюється диференціція з п’яти напрямків:
1) природничі науки (профілюючі предмети біологічного циклу);
2) економічні науки (профіль - організація підприємств і соціальна економіка);
3) стародавня норвезька мова (профілюючі предмети - норвезька мова та історія);
4) стародавня грецька мова (профілюючі предмети - грецька мова, історія);
5) реальні науки (профілюючі предмети - математика і фізика).
У середній школі в усіх класах проводяться екзамени. Якщо учень не встигає з якогось предмета, його можуть залишити на другий рік у 10-му чи 11-му класі один раз.
Молодь, яка закінчила десятирічку, може поступити також у народну вищу школу, в якій екзамени не проводяться, і вона не дає ні спеціальності, ні можливості вступити до вищої школи. Народна школа допомагає поповнити знання, вступити до професійної школи. Вища народна школа має право складання навчального плану, призначення учителів. Заняття проводять 4 дні на тиждень. Основні предмети - рідна мова, література, історія, психологія, співи. Заняття диференціюють за напрямками. Є групи з масової роботи, домоводства, природничих наук. Є також професійні школи, серед них школи з масовими професіями з 1-2-річним терміном навчання. Половина навчального часу відводиться на теоретичну підготовку, а решта - на практичні заняття. Є трирічна технічна школа, яка дає учням можливість вступити до вищої технічної школи. Для тих, хто закінчив середню школу, термін навчання два роки. Є також професійні школи з трирічним терміном навчання, які готують робітників у галузі соціального забезпечення, охорони праці, школи рукоділля та художньої обробки тканин, торгові та конторські школи, школи підготовки морських кадрів. Окрім цього є мережа курсів та вечірніх шкіл з певним переліком професій.
Отримання вищої освіти потребує від сім’ї учня багато матеріальних витрат. Якщо студент отримує стипендію, то вона повинна бути поверненою після закінчення навчального закладу.
Дошкільним вихованням займається Міністерство сімейного виховання та соціальних проблем, а не Міністерство культів і освіти.
У Норвегії є два університети і п’ять спеціальних вузів. Університет в Осло засновано у 1811 році; факультети: теології, права, історії і філософії, спеціальних наук, математики і природничих наук, медичний. Університет у Бергені засновано у 1946 році; факультети: гуманітарний, природничо-науковий, медичний. До числа важливих вузів належать: Вища технічна школа і Вища педагогічна школа, які розташовані в Тронхеймі.
У складі факультету суспільних наук в Ословському університеті працює педагогічний інститут для підготовки вчителів середніх шкіл, він також координує підготовку педагогів з усіх спеціальностей та інших факультетів. Учителі середніх шкіл та інших середніх навчальних закладів готуються в університеті протягом 6 років, вища кваліфікація присвоюється за 7 років.
У навчальному плані підготовки вчителів для середньої школи передбачені психологія, соціологія, філософія, педагогіка, дидактика. На третьому році навчання проводиться лабораторна практика, екскурсії. На четвертому році відбувається спеціалізація з психології, керівництва школою, з роботи з аномальними дітьми. Після закінчення педагогічного факультету випускник отримує кваліфікацію. Максимальне педагогічне навантаження директора школи становить 6 годин на тиждень, заступника директора - 16 годин.
Тривалість відпустки норвезького вчителя - 7 тижнів, вихователя дитячого садка - 4 тижні. У Норвегії немає академії педагогічних наук; центрами розробки питань змісту навчання, теорії педагогіки та психології є ради: рада з запровадження нових методів навчання в системі шкільної освіти, рада з питань середньої школи, рада з питань дев’ятирічної школи. Склад цих рад затверджується на чотири роки по 25-37 чоловік з числа досвідчених учителів, директорів навчальних закладів.
Ради розробляють навчальні плани, вносять зміни до них, роблять висновки щодо нових підручників, готують екзаменаційні матеріали. Рішення рад затверджуються Міністерством культів і освіти.