Господарське право України. Частина 1
§ 4. Обмеження щодо заняття підприємницькою діяльністю, встановлені стосовно окремих фізичних та юридичних осіб
Норми ГК України та ЦК України не передбачають певного переліку обмежень щодо заняття підприємницькою діяльністю, однак спеціальними нормативними актами певні обмеження все ж таки передбачено. Не допускається заняття підприємницькою діяльністю певних категорій громадян, а саме:
1) державних службовців (ст. 16 Закону України «Про державну службу»);
2) посадових осіб органів прокуратури (ч. 5 ст. 46 Закону України «Про прокуратуру»);
3) військовослужбовців (абз. 4 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»);
4) нотаріусів (ч. 2 ст. 3 Закону України «Про нотаріат»);
5) посадових осіб органів місцевого самоврядування (наприклад, ч. 4 ст. 12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»);
6) керівників, заступників керівників державних підприємств, установ і організацій, їх структурних підрозділів, а також посадових осіб державних органів, органів місцевого і регіонального самоврядування (ст. 5 Декрету КМ України «Про впорядкування діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, створених за участю державних підприємств»);
7) народних депутатів України (ст. 3 Закону України «Про статус народного депутата»);
8) суддів (ст. 5 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»).
Така заборона викликана необхідністю зосередження державних службовців на посадовій діяльності й усунення можливостей для прояву корупції та посадових зловживань. У той же час зазначеним категоріям осіб дозволяється працювати у вільний від роботи час і займатися педагогічною та науковою діяльністю;
9) осіб, які не мають підприємницької правоздатності. Це стосується неповнолітніх, за винятком випадків, передбачених законодавством, а також осіб, визнаних у встановленому законом порядку обмежено дієздатними або недієздатними (в останньому випадку заборона діє до моменту відміни рішення суду);
10) осіб з індивідуальним правовим статусом. Деякі обмеження пов’язані із застосуванням до особи, яка вчинила злочин, спеціальних заходів захисту інтересів держави та її населення. Так, не можуть отримати статус фізичної особи - підприємця особи, яким у судовому порядку заборонено займатися певними видами діяльності. Наприклад, Кримінальний кодекс України в ст. 210 «Нецільове використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням» та ст. 212 «Ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів)» як санкцію передбачає ... або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого;
11) Осіб без відповідної освіти і стажу роботи, наявність яких установлена законодавством для окремих видів підприємництва. Так, наприклад, оскільки аудиторська діяльність - підприємницька діяльність, яка включає в себе організаційне і методичне забезпечення аудиту, практичне виконання аудиторських перевірок (аудит) та надання інших аудиторських послуг (ст. 3 Закону України «Про аудиторську діяльність»), то і право на отримання сертифіката мають фізичні особи, які мають вищу економічну або юридичну освіту, документ про здобуття якої визнається в Україні, необхідні знання з питань аудиту, фінансів, економіки та господарського права, досвід роботи не менше трьох років підряд на посадах ревізора, бухгалтера, юриста, фінансиста, економіста, асистента (помічника) аудитора (ст. 10 вказаного Закону).
Певні обмеження щодо впровадження окремих видів діяльності фізичними особами - підприємцями передбачено у ст. 4 Закону України «Про підприємництво». До таких видів діяльності належать:
а) діяльність, пов’язана з охороною окремих особливо важливих об’єктів права державної власності, перелік яких визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку, а також діяльність, пов’язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних, судово-психіатричних експертиз та розробленням, випробуванням, виробництвом та експлуатацією ракет-носіїв, у тому числі з їх космічними запусками із будь-якою метою, може здійснюватися тільки державними підприємствами та організаціями, а проведення ломбардних операцій - також і повними товариствами;
б) діяльність, пов’язана з виробництвом бензинів, моторних сумішей з добавками на основі біоетанолу, етил- трет-бутилового етеру (ЕТБЕ) та добавок на основі біоетанолу, здійснюється підприємствами, перелік яких визначається КМ України;
в) діяльність, пов’язана з виробництвом біоетанолу, здійснюється суб’єктами господарювання за наявності відповідної ліцензії.
Окрім обмежень, передбачених ст. 4 Закону України «Про підприємництво», спеціальними законами фізичним особам - підприємцям також забороняється займатися певними видами діяльності, зокрема:
1) здійснювати діяльність, пов’язану з організацією телебачення і радіомовлення (Закон України «Про телебачення і радіомовлення»);
2) займатися космічною діяльністю (Закон України «Про космічну діяльність»);
3) здійснювати операції з металобрухтом (ст. 4 Закону України «Про металобрухт»);
4) здійснювати діяльність, пов’язану з наданням послуг загальної середньої та вищої освіти (Закон України «Про загальну середню освіту», Закон України «Про вищу освіту»);
5) займатися концесійною діяльністю щодо будівництва та експлуатації автомобільних доріг (ст. 1 Закону України «Про концесії на будівництво та експлуатацію автомобільних доріг»).
Обмеження щодо заняття підприємницькою діяльністю можуть бути встановлені судом, який може обмежити особу в занятті видом підприємницької діяльності на певний строк, визначений вироком. У тому випадку, якщо особу було засуджено за вчинення крадіжки, хабарництва або іншого корисливого злочину і вона має непогашену судимість, ця особа не може бути зареєстрована як суб’єкт господарювання, виступати співзасновником підприємств, а також займати керівні посади чи посади, пов’язані з матеріальною відповідальністю в підприємницьких товариствах.
Деякі види підприємницької діяльності потребують наявності спеціального дозволу у вигляді ліцензування, який засвідчує право суб’єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися певними видами підприємницької діяльності. Перелік видів діяльності, які підлягають ліцензуванню, передбачено у ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів підприємницької діяльності».