Господарське право України. Частина 1
§ 4. Система господарського права
Система - це сукупність компонентів (підсистем та елементів), що взаємодіють між собою для досягнення певних цілей. Систему можна розглядати з двох позицій. По-перше, як доктринальне відображення, що є об’єктивно існуючою економічною категорією і науковою основою законодавства, тому система - це об’єктивно обумовлена сукупність відносин, внутрішня його побудова, об’єднання і розташування правових норм у визначеній послідовності. Система базується на логічному, послідовному розподілі певного явища на складові та їх об’єднанні в однорідні групи. По-друге, визначаючи систему, акцентовано увагу на характеристиці основоположного його елементу, яким вважають саме структуру, тобто система - це внутрішня структура (побудова, організація), яка складається об’єктивно як відображення реально існуючих суспільних відносин.
Як і інші галузі права та навчальні дисципліни, господарське право являє собою певну систему. В юридичній літературі систему права подають як існуючу та удосконалювану систему норм, інститутів і галузей (підсистем) права, що визначаються характером регульованих суспільних відносин і їх розвитком. Зв’язок між компонентами (елементами) системи теж повинен бути досить певним. Це обумовлено тим, що для об’єднання компонентів у єдине ціле (систему) береться єдина класифікаційна ознака.
Як правило, галузь права, а також навчальний курс поділяють на загальну (першу) та особливу (другу) частини, хоча це певною мірою є умовний поділ.
До загальної (першої) частини віднесено: поняття, ознаки, види і принципи господарської діяльності; поняття й ознаки підприємництва; поняття господарського права, його предмет, методи і принципи; джерела господарського права та їх класифікація; поняття, ознаки і види господарських правовідносин; поняття та види суб’єктів господарювання; легалізація господарської діяльності (державна реєстрація, патентування, ліцензування); організаційно-правові форми суб’єктів господарювання; припинення господарської діяльності (реорганізація та ліквідація суб’єктів господарювання); особливості ліквідації суб’єкта господарювання у зв’язку з банкрутством.
До особливої (другої) частини входять: гарантії правомірного здійснення господарської діяльності (правове регулювання обмеження монополізму та захисту суб’єктів господарювання від недобросовісної конкуренції; правове регулювання ціноутворення; захист прав споживачів); господарські зобов’язання (особливості господарських договорів про передачу майна у власність і користування; особливості господарських договорів про виконання робіт; особливості господарських договорів про надання послуг); правове регулювання окремих видів господарської діяльності: правове регулювання торговельної діяльності, правове регулювання інвестиційної діяльності, правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності, правове регулювання біржової діяльності, правове регулювання ринку фінансових послуг; контроль та відповідальність у господарській діяльності.