Господарське право України. Частина 1

§ 3. Функції господарського права

Для господарського права характерними є такі функції, як регулятивна, охоронна, попереджувально-виховна та стимулююча.

Регулятивна функція полягає у врегулюванні нормами господарського права господарсько-правових відносин. Ця функція здійснюється за допомогою зобов’язальних норм та визначає, якою повинна бути майбутня поведінка учасників господарських відносин (наприклад, обов’язок фізичної особи, яка виявила бажання набути статусу підприємця, пройти процедури державної реєстрації; отримання дозвільних документів (ліцензій, патентів) суб’єктами господарювання, які мають намір здійснювати види господарської діяльності, що підлягають спеціальному врегулюванню).

Охоронна функція забезпечує захист порушених прав суб’єктів господарської діяльності. Саме охоронна функція сприяє виробленню у праві як регуляторі суспільних взаємозв’язків цінних для особи та суспільства якостей: стабільності, детальної та зрозумілої регламентації, чітких процедур. Така функція реалізується шляхом застосування спеціальних охоронних норм, а також регулятивних норм, які діють в охоронному режимі (наприклад, розділом IV Закону України «Про інвестиційну діяльність» передбачено гарантії прав суб’єктів інвестиційної діяльності і захист інвестицій; главою 25 ГК України передбачено порядок відшкодування збитків у сфері господарювання).

Попереджувально-виховна (оціночна) функція тісно пов’язана з охоронною і забезпечується нормами відповідальності за порушення господарського законодавства. Така функція дозволяє праву виступати критерієм правомірності чи неправомірності рішень та дій кого-небудь (наприклад, за ст. 20 Закону України «Про інвестиційну діяльність» у разі недодержання договірних зобов’язань суб’єкти інвестиційної діяльності несуть майнову та іншу відповідальність, передбачену законодавством України та укладеними договорами).

Стимулююча функція полягає у формуванні необхідної для держави і суспільства поведінки суб’єктів господарської діяльності шляхом створення матеріальних та нематеріальних стимулів (наприклад, за ст. 7 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» для іноземних суб’єктів господарської діяльності на території України встановлюється національний режим інвестиційної діяльності, за винятками, передбаченими законодавством України та міжнародними договорами України).