Система освіти у Федеративній Республіці Німеччина заслужено вважалася однією з найдосконаліших у світі - вона формувалася не одне століття і має давні традиції. Високий загальноосвітній рівень населення значною мірою обумовив економічний розквіт держави після Другої світової війни. “Двері вузів мають бути відчинені для всіх” - цей принцип у ФРН став законом. Середня освіта безплатна, загальнодоступна й обов’язкова.
Законодавство, організація, управління, фінансування дитячих садків, усіх видів шкіл і майже всіх видів вузів - компетенція відповідних федеральних земель. Між землями існує координація з питань розвитку системи освіти, спільне її планування.
Всі діти, яким виповнилося б років, зобов’язані навчатися в школі, - доки їм не виповниться шістнадцяти років. Якщо учень залишив школу повного дня і повного тижня, то з вісімнадцяти років він зобов’язаний відвідувати школу неповного дня. Початкова школа охоплює 1-4 класи, а в деяких землях Німеччини також 5-6. Її мета - підготовка дитини до наступного освітнього ступеня. Основна школа - це, як правило, п’ять років освіти: з 5 по 9 класи, а в деяких землях ще є й десятий. Якщо в даній федеральній землі початкова школа має так звані орієнтовні класи - 5-й і 6-й, то основна зводиться до трьох або чотирьох років навчання. Основна школа дає загальноосвітні знання, обумовлюючи подальше професійне навчання випускника на виробництві. Випускних іспитів, як правило, немає, і свідоцтво про закінчення школи не є документом про набуття якоїсь кваліфікації. У деяких випадках може бути видане свідоцтво про “завершення середнього ступеня освіти”.
Реальна школа включає від 5 по 10-й або ж від 7-го по 10-й класи. Атестат про закінчення реальної школи, як правило, необхідний для вступу до школи професійного навчання підвищеного рівня, дає також право навчатися у фах-гімназії або в гімназіях з додатковим курсом для тих, хто прийшов з реальної школи. Випускнику дається атестат про “Закінчення середнього ступеня освіти”.
Гімназія - загальноосвітня школа для підлітків та молоді до 19 років, куди вступають після закінчення початкової школи або ж після 5-го класу основної. Випускник одержує загальний атестат зрілості, що дає право на вступ у будь-який вуз. Отже, шкільна освіта в Німеччині триває впродовж 13 років. Випускникам гімназії, видається атестат про “Завершення середнього ступеня освіти”.
Комплексна школа об’єднує три основні типи шкіл для дітей, підлітків і молоді до 19 років: основну, реальну школу і гімназію. Після успішного завершення десяти класів видається атестат про “Завершення середнього ступеня освіти”.
Існують спеціальні школи для інвалідів. Це школи повного дня і повного тижня з обов’язковим відвідуванням - для дітей-інвалідів, дітей з психічними відхиленнями, а також для дітей з відхиленнями в поведінці й навчанні, яким було б важко навчатися у звичайних школах. Навчальні плани тут такі ж, однак спеціально підготовлені педагоги приділяють учням особливу увагу.
У країні створені широкі реальні можливості для здобуття різноманітних робітничих професій.
Майже всі навчальні заклади Німеччини (а їх понад 300) є державними навчальними закладами федеральних земель. Існує кілька типів вузів: університети, політехнічні інститути й прирівняні до них вузи, педагогічні інститути; художні академії й консерваторії; вузи типу “комплексний університет”.
Стрижнем вищої освіти в Німеччині є університети та політехнічні інститути. їхнє завдання - навчання студентів, здійснення наукових досліджень, підготовка наукової зміни. Вони мають право присвоювати кандидатські й докторські ступені.
Університети пропонують студентам курси навчання в такій царині пізнання: теологія, гуманітарні науки, юриспруденція, економіка, соціальні науки, природознавство, агрономія, інженерні науки й медицина. Політехнічні інститути, які раніше займались здебільшого інженерними й природничими науками, тепер стали схожі на університети, що відобразилося і в їх назві: “Технічний університет”. Існують окремі вузи зі спеціальних предметів: ветеринарії, управлінської справи, спорту.
Медичні інститути, медичні факультети університетів, як правило, мають власні клініки з добре підготовленим професорсько-викладацьким складом, з сучасним обладнанням, забезпеченням високого рівня медичного обслуговування населення. Університетські й інститутські клініки допомагають муніципальним та іншим лікарням, які, у свою чергу, створюють умови для студентської практики.
Педагогічні інститути готують учителів для усіх типів шкіл, крім гімназій та професійних шкіл і почасти реальних шкіл. Останніх готують здебільшого університети й технічні університети. У деяких землях Німеччини педагогічні інститути є складовими університетів.
Художні академії готують художників, скульпторів, архітекторів, ювелірів, дизайнерів. Навчання художників і скульпторів не структуроване і, як правило, ні заліків, ні іспитів немає. Випускні іспити - лише в окремих випадках, іноді особливо кваліфікованим студентам після кількох років навчання в академії присвоюється звання “студент-майстер”. Державні іспити складають лише випускники, які готуються до кар’єри викладача художньої творчості в загальноосвітніх школах.
Консерваторії дають найрізноманітнішу музичну освіту ~ від окремих інструментів до церковної музики, у деяких є навіть відділення балету, співів і акторської майстерності. Екзамени є і в процесі навчання, і випускні. Майбутні викладачі загальноосвітніх шкіл складають державний екзамен.
Різні вузи дають можливість студентам здобути заочну освіту за допомогою касет, платівок, брошур, спеціальних підручників тощо. Те ж саме стосується підвищення наукової кваліфікації.