Конкурентоспроможність національної економіки

Жорова Є.Р. Поняття ефективності антикризового корпоративного управління

Вперше ефективність як управлінська категорія була досліджена Г.Емерсоном, у 1908 році вийшла його робота «Ефективність як основа виробничої діяльності і заробітної плати», а у 1911 році - «Дванадцять принципів продуктивності (ефективності)», де зазначаються принципи ефективного управління підприємством [1, с. 49]. Він не займався рефлексією поняття «ефективність», але досліджував загальні принципи ефективного управління, використання робочої сили та техніки.

Проблему ефективності управління досліджувало і досліджують багато зарубіжних та вітчизняних вчених, зокрема Д. Рікардо, М.Х. Мескон, Г. Емерсон, X. Ліберштайн, П. Друкер, Шегда A.B., Грішнова O.A., Баюра Д.О., Терещенко О.О., Мочерний С.В. та ін. Також численними є дослідження у сферах ефективності антикризового та корпоративного управління як окремих процесів. Що ж стосується проблем антикризового корпоративного управління, то деякі аспекти висвітлені у роботах Черпак A.C. та Манойленко О.В., на жаль зовсім немає ґрунтовних досліджень ефективності цього процесу.

Існує значна різниця між поглядами зарубіжних та вітчизняних вчених на поняття «ефективність». Зарубіжні вчені розглядають ефективність як зовнішнє поняття та наголошують на важливості раціонального використання та розподілу ресурсів в усій економіці в цілому, про що свідчать численні дослідження та теорії. Вітчизняні економісти більш схильні розглядати ефективність, як категорію, що відображає відношення ефекту, результату діяльності до витрат в мікроекономічному аспекті. Загалом під економічною ефективністю розуміють результативність функціонування об’єкту дослідження, що виражається у відношенні досягнутих переваг та покращень до витрат ресурсів, що забезпечили досягнення додаткових благ.

Так як ми прагнемо жити в гуманістичному суспільстві, яке ґрунтуватиметься на свободі, гідності особистості, соціальній та економічній рівності індивіда, підвищення економічної ефективності повинно обов’язково призводити до покращення соціальних результатів та підвищення рівня життя людей [2, с.380].

Поняття «ефективність» крім кількісних характеристик, таких як результати та витрати, передбачає досягнення поставлених цілей, що можна назвати якісною характеристикою ефективності та робить доцільним її розгляд та дослідження як управлінської категорії.

Досліджуючи ефективність системи антикризового корпоративного управління, важливим є змістовний аналіз кожної складової цієї категорії з точки зору її ефективності, за для побудови цілісного логічного ланцюга тлумачення та роз’яснення цього складного та багатоаспектного поняття.

Категорія «ефективність управління» відображає відношення досягнутих результатів до намічених цілей, надає оцінку та впливає не тільки безпосередньо на процес управління, але й на всю діяльність підприємства в цілому. Якщо раніше ефективність управління розглядалась лише з економічної точки зору, то на сьогоднішній день вона являє собою соціо- економічну категорію.

Ефективність корпоративного управління відображає міру досягнення підприємством поставлених цілей та реалізації мети діяльності. Дослідження ефективності корпоративного управління є складною категорію, що оцінює діяльність суб’єктів управління, організаційну структуру підприємства, склад і структуру персоналу, раціональність функціональних обов’язків персоналу, виконання стратегічних та оперативних планів, наявність недоліків в основній діяльності підприємства, захист прав та інтересів усіх зацікавлених сторін, швидкість досягнення компромісу у внутрішніх та зовнішніх конфліктах, міру дотримання корпоративного кодексу, за його наявності, та ін.

Як зазначає Баюра Д.О., головною характеристикою ефективності корпоративного управління є максимізація прибутку, зростання вартості акціонерного товариства та обсягу дивідендних виплат, виходячи з цього можна виокремити основні критерії оцінки ефективності системи корпоративного управління, а саме вартість акціонерного товариства (головний критерій), рентабельність інвестицій, рівень виплати дивідендів, захист прав інвесторів, ефективний механізм управління та контролю, відкритість діяльності акціонерного товариства [3, с.195].

Ефективність антикризового управління підприємством виражається в якісних та кількісних критеріях. До якісних критеріїв оцінки ефективності, в залежності від стану підприємства, можна віднести запобігання банкрутству, успішне фінансове оздоровлення, вдалу реструктуризацію, усунення неплатоспроможності, уникнення підприємством кризи чи швидкий вихід з неї з мінімальним витратами ресурсів. Кількісні критерії оцінки ефективності передбачають нормалізацію фінансового стану, прибуткову діяльність підприємства, виплату дивідендів, збільшення вартості підприємства, раціональну організацію виробничого процесу, досягнення оптимальної організаційної структури, гнучкість системи управління, можливість залучення кредитних ресурсів на вигідних умовах, підвищення інвестиційної привабливості.

Підсумовуючи вище наведе, можна визначити, що ефективність антикризового корпоративного управління виражається у стабільності, динамічності та узгодженості розвитку усіх підрозділів підприємства, як цілісної соціально-економічної системи; забезпеченні тісної взаємодії між суб’єктами та об’єктами управління, захисті прав усіх заінтересованих груп у діяльності підприємства, відношенні досягнутих результатів до намічених стратегічних цілей, реалізації мети діяльності, впровадженні методологічного забезпечення наскрізного структурного контролю системи управління та діяльності підприємства, що забезпечить потрібну деталізацію та раціоналізацію усіх процесів в управлінській ланці, діагностику, аналіз та контроль за основною діяльністю підприємства, нейтралізацію кризових явищ, стабільне зростання вартості та прибутку підприємства, раціональну організацію виробничого процесу, досягнення оптимальної організаційної структури, гнучкість системи управління, підвищення інвестиційної привабливості, а також гармонійне співіснування із зовнішнім середовищем.

Список використаних джерел

  1. Шегда A.B. Менеджмент: Навч. посіб. - K.: Т-во «Знання», КОО, 2006. - 583 с.
  2. Грішнова O.A. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Підручник. - К.:3нання, 2011. - 390 с.
  3. Система корпоративного управління в Україні: стан та перспективи розвитку: монографія / Д.О.Баюра. - K.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2009. - 228 с.