Конкурентоспроможність національної економіки
Костенко Т.О. Рівень продуктивності праці як показник і чинник конкурентоспроможності економіки України
Динамічний розвиток національної економіки та високий рівень конкурентоспроможності вітчизняних підприємств не можуть бути досягнуті без постійного підвищення рівня продуктивності праці. В умовах виходу України з кризи підвищення продуктивності праці до рівня високо розвинутих країн розглядається науковцями як один з основних факторів зростання економіки. Від рівня і динаміки продуктивності праці залежать рівень і якість життя громадян, соціально-економічний розвиток країни, формування її конкурентних переваг і позиція на світовому ринку, оскільки в результаті зростання суспільної продуктивності праці підвищується кількість створених споживчих вартостей та оплата праці, економиться жива праця, що уречевлена в предметах і засобах виробництва, знижуються витрати, чим створюються передумови для підвищення конкурентоспроможності.
У всіх розвинених країнах зростання продуктивності праці є однією з основних стратегій розвитку економіки в цілому, окремих галузей, територій. На дану стратегію в окремих країнах виділяються кредити, забезпечується фінансування програм зростання продуктивності праці. За рахунок підвищення продуктивності праці в розвинених країнах досягається економічне зростання. При погіршенні економічної ситуації в США на початку 80-х років минулого століття підвищення продуктивності праці було проголошено президентом країни головною ціллю економічної політики. Таким чином, ріст продуктивності праці в розвинутих країнах створює основи для розвитку економіки.
В Україні при спаді виробництва, різкому збільшенню рівня безробіття і витоку грошових засобів із виробничої сфери на всіх рівнях управління допущено ігнорування проблемою продуктивності праці. Показники продуктивності праці виключені із статистики підприємств, галузей, регіонів і всієї економіки.
Користуючись найбільш поширеною методикою розрахунку продуктивності праці [4], нами проаналізовано динаміку виробітку в Україні протягом 2002 - 2011 років (табл. 1).
Як бачимо з таблиці, до 2008 року спостерігається зростання виробітку в Україні. У 2009 році, як наслідок фінансово-економічної кризи, виробіток зменшується на 1,71 тис. дол. США, а з 2010 року починається зростання цього показника, але вже значно меншими темпами, ніж це було до кризи.
Таблиця 1. Динаміка виробітку в Україні протягом 2002 - 2011 років
Показник |
2002 |
2003 |
2004 |
2005 |
2006 |
2007 |
2008 |
2009 |
2010 |
2011 |
ввп, млн. дол. США |
208309 |
228296 |
256030 |
263007 |
282333 |
304755 |
311777 |
265763 |
276791 |
291064 |
Зайнятість, тис. осіб |
20091 |
20163 |
20296 |
20680 |
20730 |
20905 |
20972 |
20192 |
20266 |
20324 |
Виробіток, тис. дол./зайнятого |
10,37 |
11,32 |
12,61 |
12,72 |
13,62 |
14,58 |
14,87 |
13,16 |
13,66 |
14,32 |
Темп зростання до попереднього року |
1,09 |
1,11 |
1,01 |
1,07 |
1,07 |
1,02 |
0,89 |
1,04 |
1,05 |
|
Темп зростання до 2002 року |
1,09 |
1,22 |
1,23 |
1,31 |
1,41 |
1,43 |
1,27 |
1,32 |
1,38 |
Для наочності представимо графічне зображення значення виробітку в областях України у 2010 році (рис.1).
Результати свідчать, що регіони мають досить широкий діапазон коливань рівня виробітку. Так, найвище значення виробітку можна спостерігати в м. Києві (122,6 тис. грн. на одного зайнятого), що на 83,5 тис. грн. на одного зайнятого більше, ніж середнє значення виробітку у 24 областях України, Автономній Республіці Крим, а також містах Києві та Севастополі (39,1 тис. грн. на одного зайнятого), а найнижче значення - в Чернівецькій області (22,6 тис. грн. на одного зайнятого), що більш ніж в 5 разів менше, ніж в м. Києві та в 1,7 рази менше, ніж середнє значення цього показника. При цьому, Західний регіон України характеризується нижчим значенням виробітку, ніж Східний.
У порівнянні з розвинутими країнами рівень продуктивності праці в Україні неприпустимо низький. Так, в 2011 році виробіток в Україні склав 22,65 % від рівня країн, що належать до Європейського Союзу та лите 15,31% від рівня США (таблиця 2).
Таблиця 2. Порівняння виробітку в Україні, Європейському Союзі та США, тис. дол. на одного зайнятого протягом 2002 - 2011 років
2002 |
2003 |
2004 |
2005 |
2006 |
2007 |
2008 |
2009 |
2010 |
2011 |
|
Європейський Союз - 27 |
57,97 |
58,67 |
59,88 |
60,60 |
61,73 |
62,69 |
62,44 |
60,86 |
62,40 |
63,22 |
США |
83,16 |
84,50 |
86,51 |
87,67 |
88,35 |
89,05 |
89,15 |
89,73 |
92,39 |
93,54 |
Україна |
10,37 |
11,32 |
12,61 |
12,72 |
13,62 |
14,58 |
14,87 |
13,16 |
13,66 |
14,32 |
У % до ЄС |
17,89 |
19,30 |
21,07 |
20,99 |
22,06 |
23,25 |
23,81 |
21,63 |
21,89 |
22,65 |
У % до США |
12,47 |
13,40 |
14,58 |
14,51 |
15,42 |
16,37 |
16,68 |
14,67 |
14,78 |
15,31 |
Україна за рівнем виробітку знаходиться на 6 місці серед країн СНД після Росії (29,74 тис. дол.), Білорусії (26,83 тис. дол.), Казахстану (23,07 тис. дол.), Азербайджану (18,76 тис. дол.) і Туркменістану (17,92 тис. дол.), випереджаючи лите Арменію, Молдову, Узбекистан, Таджикистан та Киргизстан.
Серед країн Європи за таким показником продуктивності праці, як виробіток, станом на 2011 рік лідирує Люксембург (95,66 тис. дол.), за ним слідують США (93,54 тис. дол.) та Ірландія (92,32 тис. дол.). У п’ятірку кращих за рівнем виробітку країн також входять Норвегія (88,18 тис. дол.) та Австрія (73,51 тис. дол.). Україна за цим показником випереджає лише Молдову.
Темпи росту виробітку в Україні були більш, ніж в 3 рази вищими, ніж в розвинених країнах. Так, якщо середньорічний виробіток в розвинутих країнах зростає схожими темпами - 0,7 - 1,3 % (в США протягом 2003 - 2011 років він зростав в середньому по 1,3 %, у Франції - 0,8 %, в Німеччині - 0,7 % та у Великобританії - 1 %), то в Україні він щорічно збільшувався на 3,9 %. Проте, щоб досягти рівня виробітку розвинених країн, цей показник повинен бути в 2 рази вищим.
Отже, підвищення продуктивності праці - архіважливе завдання на всіх рівнях економіки. В основі довгострокового економічного зростання, що забезпечує конкурентоздатність, лежить саме продуктивність праці, без зростання якої неможливе забезпечення конкурентних переваг країни, її сталий економічний розвиток в умовах всеохоплюючої глобалізації.