Конкурентоспроможність національної економіки

Кардаш О.Л. Оцінювання конкурентоспроможності національної економіки в системі продовольчої безпеки України

Світова глобалізація, змінюючи процеси конкуренції шляхом лібералізації і транснаціоналізаціїї ринків, робить конкурентне становище будь-якої країни відкритим до зовнішніх загроз. У зв’язку з цим необхідним є формування ефективної системи національної безпеки України, в якій конкурентні позиції країни в умовах ринкової нестабільності будуть відслідковуватись за максимальною кількістю оціночних індикаторів.

Дослідженню конкурентоспроможності національної економіки присвячено наукові праці багатьох вітчизняних вчених, зокрема, Я. Базилюка, А. Гейця, Я.Жаліла, В.Лагутіна, О. Шпинка. В них розкривається сутність конкурентоспроможності, методи розрахунку показників і рейтингів конкурентоспроможності, виділяються конкурентні переваги національної економіки та чинники її формування. Однак, неналежна увага приділяється дослідженню взаємозв’язку конкурентоспроможності національної економіки зі складовими національної безпеки та удосконаленню методичних засад її оцінювання.

Оцінка рівня конкурентоспроможності країн здійснюється провідними міжнародними організаціями, базуючись на розрахунках відповідних індексів.

Найбільш вичерпним є щорічний аналіз конкурентоспроможності національних економік в системі світового господарства представлений у методиці Всесвітнього економічного форуму (ВЕФ) за Індексом глобальної конкурентоспроможності (Global Competitiveness Index - GCI). Відповідно до рейтингу конкурентоспроможності ВЕФ, у 2012 році Україна посіла 73 місце серед 144 країн, відновивши рівень 2007 року та зміцнивши свої позиції на 9 пунктів у порівнянні з 2011 роком (рис. 1).

Першість у рейтингу очолила Швейцарія, до десятки кращих увійшли: Сінгапур, Фінляндія, Швеція, Нідерланди, Німеччина, Великобританія, США, Гонконг, Японія.

Ключовими конкурентними перевагами України у 2012 році було відзначено освіту та ємність ринку, а найменш ефективними - систему інституцій, розвиток ринку товарів і послуг[3].

Основним пріоритетом державної політики конкурентоспроможності національної економіки України, задекларованим у ряді державних програм та стратегій, є побудова стійкої, відкритої і конкурентоспроможної у світовому масштабі економіки країни. Досягнення поставленої мети має базуватися, відповідно до Національної стратегії розвитку «Україна - 2015», на зміцненні конкурентних переваг України у сфері аграрного сектору та виробництва екологічно чистих продуктів харчування [1,42].

Основними загрозами конкурентоспроможності національної економіки в системі продовольчої безпеки є: низька ємність внутрішнього ринку за окремими продуктами харчування; сировинний характер експорту сільськогосподарської продукції; високий диспаритет цін на аграрному ринку; низька конкурентоспроможність сільськогосподарської продукції та невідповідність міжнародним стандартам якості та безпечності; неефективність механізмів державного регулювання системою продовольчої безпеки.

Влив індикаторів продовольчої безпеки на конкурентоспроможність національної економіки визначимо використавши таксономічний метод [2,85] у зазначеній послідовності: сформуємо матрицю індикаторів та здійснимо їх диференціацію, проведемо нормування індикаторів, сформуємо вектор-еталон конкурентних переваг, розрахуємо таксономічний коефіцієнт конкурентоспроможності і зобразимо його динаміку.

Значення таксономічного показника знаходяться в інтервалі від 0 до 1, чим ближче до одиниці - тим більшого рівня конкурентоспроможності досягнено.

Динаміка таксономічного показника конкурентоспроможності відповідає динаміці ГІК національної економіки України, що підтверджує значимість індикаторів продовольчої безпеки у формуванні конкурентоспроможності національної економіки.

В умовах глобалізації економічних відносин найважливішими характеристиками економіки країни є її конкурентоспроможність та національна безпека. Використання таксономічного методу для оцінювання конкурентоспроможності національної економіки в аспекті посилення продовольчої безпеки дає можливість визначити стан та вагомість загроз в цьому сегменті державного управління економікою.

Список використаних джерел

  1. Конкурентоспроможність національної економіки в умовах глобалізації/ Я.А. Жаліло -К.; НІСД, 2005.-388 с.
  2. Плюта В. Сравнительный многомерный анализ в экономических исследованиях; Пер.с польск. В.В.Иванова.- М.; Финансы и статистика, 1989.-174 с.