Конкурентоспроможність національної економіки
Черняк Є.О. Міжнародні міграційні процеси у формуванні конкурентоспроможності національної економіки
Одним з найпомітніших проявів глобалізації є посилення міжнародних міграційних процесів. Проаналізуємо вплив процесів міжнародної трудової міграції на показники конкурентоспроможності національної економіки. Аналітичним підґрунтям, в даному випадку, доцільно обрати Глобальний індекс конкурентоспроможності (ГІК) [1]. ГІК - це широкий індекс, який визначає національну конкурентоспроможність на основі мікро- та макроекономічних показників. Для максимально повного охоплення поточної економічної ситуації індекс має 12 складників.
1. Якість інститутів. Інституційне середовище формує базу, в рамках якої приватні підприємці, компанії і уряди взаємодіють між собою з метою отримання доходу і забезпечення процвітання економіки. Запорукою її функціонування є мінімізація владної бюрократії та максимізація прозорості приватного сектору.
Таким чином, розвинені інститути в середині країни стимулюють притік робочої сили з-за кордону, що несе за собою як низку переваг, так і недоліків. Так імміграція висококваліфікованих працівників позитивно впливає на розвиток технологій в країни, оскільки вони є носіями НТП. З іншого боку, притік трудових мігрантів з середнім/низьким рівнем професійних навичок, що мігрують у пошуках більш гідних умов праці, ніж в країні походження, зменшує витрати компаній із заробітної плати, тимчасово покращуючи їхню конкурентну позицію, натомість збільшуючи показники безробіття в середині країни.
2. Інфраструктура. Поняття інфраструктури включає в себе такі аспекти розвитку країни як транспортне сполучення, комунікації та інформаційні потоки. Ефективна та налагоджена інфраструктура є запорукою успішного функціонування ринків, допомагає нівелювати вплив відстаней між регіонами та спрощує ведення господарської діяльності загалом. Якість інфраструктури впливає на потоки трудових мігрантів в середині країни. За умов розвиненої транспортної та комунікаційної інфраструктури підвищується інтенсифікація руху робітників між регіонами, що призводить до зменшення регіональних показників безробіття.
3. Макроекономічна стабільність. Серед основних макроекономічних показників, які впливають на конкурентоспроможність національної економіки слід окремо виділити наступні: рівень інфляції, обсяг дефіциту бюджету та розмір державного боргу.
Високий показник інфляції суттєво впливає на притік іноземного інвестування. Він посилює невизначеність, яка ускладнює процес прийняття
рішення про інвестування. Бюджетний дефіцит веде до ускладнень функціонування фінансової системи. Це в першу чергу стосується банківського кредитування, умови якого держава намагається зробити жорсткішими за умов значного дефіциту бюджету. Обслуговування державного боргу також є значним фактором впливу на конкурентоспроможність національної економіки. Значний державний борг унеможливлює зростання соціальних виплат, знижуючи, таким чином, добробут населення країни в цілому.
Показники відтоку працездатного населення з країни обернено пропорційні до всіх трьох зазначених вище макроекономічних показників. Отже, макроекономічна стабільність дозволяє запобігти відтоку фахівців, проте стимулює притік міжнародних трудових мігрантів.
4. Здоров’я і початкова освіта. Запорукою ефективного бізнесу є професійні навички та здоров’я робочої сили. Витрати на освіту та охорону здоров’я мають буде правильно оцінені у процесі бюджетування. Таким чином, в разі значного дефіциту державного бюджету ці галузі не матимуть змогу приносити національній економіці максимальну користь.
5. Вища освіта і професійна підготовка. Даний показник формування конкурентоспроможності національної економіки є похідним від попереднього. Високий рівень освіти та кваліфікації робітників є запорукою модернізації та технологізації виробництва. Висококваліфіковані працівники є основними носіями НТП та базою для покращення результатів діяльності національних підприємств у довгостроковому періоді.
Конкурентоспроможність за даним показником корелюється з макроекономічною стабільністю країни, рівнем її інфраструктури та соціальних стандартів. Якщо зазначені показники є низькими, створюються умови для міжнародної трудової еміграції.
6. Ефективність ринку товарів і послуг. Однією з головних переваг, які країна отримує від міжнародної еміграції робочої сили є грошові перекази мігрантів, що надходять до країни. Вони забезпечують притік іноземної валюти та дозволяють компенсувати втрати, зумовлені відтоком працівників. Крім того грошові трансферти з-за кордону підвищують показник добробуту населення в країні, що є запорукою підвищення національної конкурентоспроможності. Ефективність ринку товарів і послуг створює сприятливі умови для притоку іноземних інвестицій, а відсутність надмірного державного втручання та обтяжливих податків створює вдалі умови для ведення бізнесу в країні. Дані показники прямо впливають на обсяг грошових переказів, які надсилаються міжнародними трудовими мігрантами.
7. Ефективність ринку праці. Ключовим показником розвитку та ефективності ринку праці є рівень безробіття в середині країни. Він найсильніше впливає на національну конкурентоспроможність та тісно пов´язаний з міграційними процесами в країні. Міжнародна трудова міграція низько кваліфікованих робітників спричиняє зростання безробіття в середині приймаючої країни. Відповідно зростання безробіття викликає інтенсифікацію трудової еміграції, викликаної втратою робочих місць, або ж невдоволеність рівнем оплати праці.
8. Розвиненість фінансового ринку. При аналізі впливу розвитку фінансового ринку на конкурентоспроможність економіки слід особливо звернути увагу на вплив ризиків, пов’язаних з ринковими операціями, на обсяги іноземного інвестування.
9. Технологічний рівень. Конкурентоспроможність підприємств національної економіки на даному етапі розвитку продуктивних відносин визначає рівень розвитку ІКТ. Зрозуміло, що для їхнього вдосконалення потрібні або значні обсяги інвестицій, які дозволять придбати необхідне обладнання за кордоном, або працівники-носії НТП. їхня праця дасть змогу заощадити на придбанні коштовного обладнання за рахунок вдосконалення існуючих потужностей.
Як зазначалося вище, основним завданням країн є стимуляція в’їзду висококваліфікованих працівників та перешкоджання втраті власних спеціалістів, забезпечуючи гідну заробітну плату та умови життя для них в середині країни.
10. Розмір ринку. Обсяг ринку країни визначає можливості національних підприємств на міжнародних ринках. Значний розмір ринку дає можливість підприємствам отримати додаткові конкурентні переваги за рахунок економії масштабу. Розширення бізнесу та збільшення обсягів продажів дозволить створити додаткові робочі місця. В таких умовах зменшується потік мігрантів з країни і, як наслідок, знижується ймовірність втрати кваліфікованих працівників.
11. Конкурентоспроможність бізнесу. Конкурентоспроможність національних підприємств на міжнародних ринках є одним з головних факторів формування міжнародної конкурентоспроможності економіки. Успішна діяльність підприємств стає запорукою ефективного функціонування всієї галузі та цілих кластерів галузей. На основі міжнародної конкурентоспроможності підприємств формується глобальна стратегія економічного розвитку країни. Якість та умови регулювання притоку та відтоку міжнародних мігрантів визначають кадровий потенціал, яким володітиме підприємство при веденні бізнесу.
12. Інноваційний потенціал. Інновації в економіці відіграють ключову роль у міжнародній конкурентоспроможності підприємств, їхній привабливості для інвесторів та технологічній оснащеності. Запорукою інноваційної складової конкурентоспроможності є розвиток освіти та науки в країні та правильне регулювання міжнародних міграційних процесів. Особлива увага має бути приділена залучення висококваліфікованих фахівців з-за кордону та програмам заохочення молодих науковців.
Категорії конкурентоспроможності національної економіки та міжнародної міграції робочої сили дуже тісно пов’язані. Регламентування та обмеження обсягів потоків мігрантів призводить до зменшення безробіття в середині країни та підвищення конкурентоспроможності національних підприємств. Запропоновані заходи мають допомогти підвищити міжнародну конкурентоспроможність національної економіки та покращити імідж країни в цілому.