Конкурентоспроможність національної економіки

Лісніченко О.О. Капіталізація харчових підприємств як основа забезпечення конкурентоспроможності національної економіки

Капіталізація є похідною величиною від зростання економічних суб’єктів, тобто результатом агрегації управлінських рішень щодо нарощування вартості суб’єктів господарювання різних рівнів національної економіки. Ознаками зростання капіталізації, тобто переходу цього процесу в якісно новий стан, є позитивна динаміка показників ринкової вартості бізнес-структур як основної передумови стійкого зростання та ефективного соціально-економічного розвитку.

Розвиток процесів капіталізації доцільно розглядати з точки зору формування системи економічних відносин на всіх рівнях національної економіки з приводу накопичення капіталу на основі не тільки процесів капіталізації доходів (прибутків), а і капіталізації ринкової вартості. Об’єктом капіталізації виступають права власності, які представлені добробутом домогосподарств, активами підприємств, майном регіонів та національним багатством. Об’єктна сторона процесу капіталізації визначається закономірністю руху суб’єктів капіталізації до зростання ринкової вартості власності, що їм належить. Перетворення активів в об’єкт капіталізації обумовлений необхідністю забезпечити прискорене зростання вартості активів компанії за рахунок: впровадження сучасних методів управління власністю; надання стратегічним інвесторам гарантованої частки доданої вартості без допуску до прав власності; збереження контролю і прав власності на виробничі фонди та природні ресурси; формуванням конкурентних переваг на внутрішньому та зовнішньому ринках.

Стратегічно важливим видом промислової діяльності для економіки будь-якої країни є харчова галузь. Саме харчові підприємства формують продовольчу безпеку країни, забезпечують населення необхідними продовольчими товарами, витрати на споживання яких складають понад 60% споживчого бюджету. Кількість харчових підприємств складає лише 5% від загальної кількості по промисловості, а частка продукції 16,6% від загальнопромислових обсягів реалізації. Відсутність статичної інформації щодо розподілу ринкової вартості за видами промислової діяльності не дозволяє оцінити внесок харчових підприємств у капіталізацію національного господарства, однак результати оцінювання окремих вибіркових даних, на наш погляд, дозволяє зробити окремі узагальнення та висновки.

За даними Української біржі [1] станом на 28.12.2012 р. було досліджено 165 промислових підприємств, з яких 20 або 12% вибірки відносилися до харчової промисловості. Сумарний рівень ринкової капіталізації 165 промислових підприємств складав 142252, 2 млн.грн., харчових - 6031,6 млн. грн. або 4,24%. Якщо дослідити динаміку ринкової капіталізації протягом 2009 - 2012 рр., то найбільш високі темпи зростання демонструють харчові підприємства. Варто зазначити, що саме харчові підприємства є одними з найбільш інвестиційно-привабливих для іноземних інвесторів. Аналіз структури прямих іноземних інвестицій у промислові підприємства свідчить про те, що після металургійної галузі (частка інвестицій 42,3%) найбільш привабливою є харчова (частка інвестицій 13,2%).

Екстернальний вплив структурних деформацій національної економіки на розвиток процесів капіталізації проявляється, по-перше, у глибокому розриві між потенційною ринковою вартістю вітчизняних підприємств та їх нинішньою оцінкою, по-друге, в не рівноважному стані секторів по рівню розвитку капіталізації. Суть цього впливу полягає у різниці потенціалів, які можуть бути використані для ефективного капіталоутворення на підприємствах.

Харчова промисловість має значний експортний потенціал. Протягом 2007 - 2011 рр. коефіцієнт покриття експортом імпорту мав тенденцію до зростання з 1,44 до 1,54. Показник структури обсягу інвестицій в основний капітал є одним із самих високих по промисловості, відповідно рівень зносу основного капіталу є одним з найменших серед досліджуваних підприємств. Однак якісна структура капітальних вкладень в оновлення основних засобів в цілому та техніко-технологічної бази виробництва зокрема є недосконалою. Варто відзначити, що на технічне переозброєння і реконструкцію харчових підприємств амортизаційних відрахувань витрачається майже вдвічі більше, ніж на придбання нового технологічного устаткування і ця тенденція зберігається з роками. Незадовільною в якісному аспекті варто ідентифікувати відтворювальну структуру інвестицій в основний капітал харчових підприємств. Характерною рисою відтворювальних процесів на харчових підприємствах є значний обсяг інвестицій в основний капітал, спрямованих на підтримку діючих потужностей. Варто зазначити, що продуктивність праці в галузі в 2 - 3 рази менше, ніж на аналогічних підприємствах у зарубіжних країнах.

За станом виробничо-технічної бази, структурою, техніко- економічними показниками вітчизняні харчові підприємства значно відстають від підприємств аналогічного профілю діяльності економічно розвинених країн, особливо щодо комплексної переробки сировини, механізації і автоматизації виробничих процесів, а також фасування та упаковки продукції. Розвиток підприємств харчової промисловості, що відбувається на фоні майже повного насичення ринку та звужує можливості щодо пошуку нових ринково-орієнтованих інновацій, що вимагає концентрації інноваційної діяльності на підвищенні ефективності виробництва стандартного продукту за рахунок впровадження прогресивних технологічних процесів.

Аналіз якісного складу інноваційних процесів у харчовій промисловості дозволяють відзначити наступне: кількість нових технологічних процесів має чітку тенденцію до зменшення, натомість, кількість видів інноваційної продукції зростає, що зумовлено високим рівнем конкуренції та необхідністю розширення товарного асортименту за рахунок виробництва принципово нових видів продукції; продуктові інновації харчових підприємств мають ринкову орієнтацію і диктуються споживачем, а процесові інновації визначаються, в основному, внутрішніми факторами та критеріями ефективності; критично низький рівень характерний для впровадження маловідходних та ресурсозберігаючих технологій. Незважаючи на поступове збільшення витрат на інновації у харчовій промисловості протягом 2010 - 2011 рр., на кінець періоду вони становили лише 75% від рівня 2007 року. Найбільшими інвестиції є на придбання машин, обладнання та устаткування, які в середньому за досліджуваний період становили 83,6% загальної суми витрат на технологічні інновації. Критично низькими значеннями характеризуються витрати на науково- дослідні роботи, що пояснюється необхідністю найшвидшої окупності інвестиційних ресурсів в умовах нестабільної економічної ситуації та не сприяє вкладенням у довгострокові проекти.

Особливостями фінансування інноваційної діяльності харчових підприємств є дефіцит фінансових ресурсів та недостатня диверсифікація джерел фінансування цієї діяльності. Державні витрати порівняно з іноземними інвестиціями у 2007 - 2011 рр. становили 2,1% від загальної суми витрат. Держава на сучасному етапі є неефективним інвестором, перш за все, через недостатність доходної частини бюджету та необхідність першочергового вирішення соціальних і політичних завдань. Натомість, досвід промислово розвинених країн переконує, що кошти державного бюджету є основним інструментом науково-технічної політики, що забезпечують від 5 до 50% національних наукових витрат. В Україні має забезпечуватися бюджетне фінансування наукової та науково-технічної діяльності в обсязі не менше 1,7% ВВП. Про те встановлені нормативи бюджетного фінансування цих напрямів діяльності не дотримуються

Для підвищення рівня матеріально-технічної бази харчових підприємств необхідне ефективне формування і нагромадження інвестиційного потенціалу, перетворення амортизацій у найважливіший реноваційний ресурс. Головними напрямами інтенсифікації відтворення основних засобів мають стати напрями, визначені Державним департаментом продовольства Міністерства аграрної політики України, затверджені «Програмою інноваційного розвитку харчової промисловості до 2015 року», яка передбачає виведення підприємств харчової промисловості на сучасний науково-технологічний рівень, притаманний економікам розвинених країн, який забезпечить їх інтеграцію у світове виробництво, підвищення конкурентоспроможності продукції. Для цього необхідно здійснювати активну інноваційну політику.

Список використаних джерел

  1. Інформаційна база та статистичні дані // ПАТ «Українська біржа» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.ux.ua.
  2. Державна служба статистики України. Офіційний сайт [Електронний ресурс ]. - Режим доступу: http://ukrstat.gov.ua.