Конкурентоспроможність національної економіки

Іскренко Л.П. Державний борг України: сучасний стан, наслідки впливу на економіку країни та шляхи подолання негативних тенденцій

Постійна динаміка до зростання кількісних показників державного боргу, разом із відсутністю єдиного підходу до вирішення цих проблем, спонукає до пошуку причини, розміру та джерел покриття державного боргу, що є ключовими при формуванні стратегії розвитку держави. Хронічний дефіцит державного бюджету сприяє збільшенню державного боргу, а отже й витрат на його обслуговування та погашення, що становить небезпеку для макроекономічної стабільності країни. Ця проблема характерна як для розвинутих країн, так і для країн, що розвиваються, з перехідною економікою. Таким чином показники державного боргу є одними з основних індикаторів стійкості фінансової системи держави та потребують детального дослідження. Пошук оптимальних шляхів вирішення проблеми зростання державного боргу є актуальним питанням фінансової політики країни.

Однією з ключових складових державних фінансів є державний борг, що особливо виражається в процесі формування та функціонування ринкової економіки. В умовах фінансової глобалізації розвиток фінансової системи характеризується значним зростанням зовнішньої державної заборгованості. Зростання дефіциту державного бюджету України, що покривається здебільшого за рахунок залучення державних позик, викликає стрімке зростання державного боргу та зниження економічної безпеки держави.

Основним фактором посилення боргового навантаження на державний бюджет у найближчій та середньостроковій перспективі є необхідність погашення боргів, здійснених за останні чотири роки.

Протягом 2012 року пікове навантаження створювалося за рахунок погашення зовнішніх позик, здійснених у 2010 році, облігацій зовнішніх державних позик 2007 року в сумі 4 млрд. гривень та позики Міжнародного валютного фонду в сумі 7,3 млрд. гривень, здійсненої у 2008 році.

Відповідно до рис. 1 проаналізуємо структуру державного боргу за строком погашення станом на 31.12.2012 р. - середній термін до погашення 5,1 років, в т.ч.:

■ 2013 р. - 16,5% від загальної заборгованості;

■ 2014-2017 рр. - 62,8% від загальної заборгованості;

■ 2018 - 2046 рр. - 20,7% від загальної заборгованості.

Аналізуючи структуру державного боргу за валютою погашення станом на 31.12.2012 p., можна відмітити, що:

■ 42,1% державного боргу України деномінована у національній валюті;

■ 37,3% державного боргу України деномінована у доларах США;

■ 15,9 % державного боргу України деномінована у СПЗ.

Аналізуючи вищенаведені дані можна відмітити, що за останній квартал частка боргу, деномінованого у доларах США зросла на 1,7 %, що є негативним, оскільки необхідні значні валютні резерви, проте, починаючи з 2006 року, в Україні обсяги імпорту перевищують експорт, що призводить до негативного сальдо торгового балансу.

Аналізуючи структуру державного боргу за видами відсоткових ставок на 31.12.2012, можна відмітити, що:

■ 76,2 % заборгованості за фіксованою відсотковою ставкою;

■ 15,9 % за ставкою МВФ;

■ 7,9 % за ставкою LIBOR.

Державний борг протягом 2006-2012 pp. збільшився майже в 6 разів, з 66,1 млрд. грн. до 399,1 млрд. грн.

При управлінні державним боргом необхідно враховувати економічну та політичну ситуації в країні, ділову активність суб´єктів підприємницької діяльності, рівень інфляції, стан платіжного балансу країни тощо. Неврахування цих критеріїв робить країну нестійкою, з точки зору запозичень і дуже ризикованою, з точки зору інвестицій.

Сучасна фінансова криза, що почалася 2008 року, визначається як боргова криза, криза надмірної заборгованості. Тому, в кризових умовах з’являються нові інструменти боргової політики, що спрямовані на зменшення вразливості від макроекономічних шоків сектору державних фінансів.

Державний борг України характеризується швидким зростанням та постійним збільшенням у ВВП країни протягом 2008-2010 pp., що було зумовлено наслідками світової фінансової кризи. З 2011 року характерна позитивна динаміка у стані державного боргу України.

До позитивних наслідків державного боргу можна віднести: прискорення темпів економічного зростання; фінансування довгострокових програм; можливість збільшення обсягів інвестицій; з´являється можливість здійснювати довгострокове кредитування банками фізичних та юридичних осіб.

Негативними наслідками державного боргу в Україні є те, що він, як правило, не має інвестиційного спрямування, тобто нові запозичення залучаються для погашення раніше отриманих, що створює ефект «боргової спіралі». Така тенденція, без зміни боргової політики держави, призведе до неспроможності виплачувати за своїми зобов’язаннями - дефолту.

Відповідно до проведеного дослідження можна стверджувати, що негативною динамікою у структурі державного боргу є зростання частки заборгованості, деномінованої у доларах, тобто для їх обслуговування необхідні валютні надходження, що на фоні негативного сальдо платіжного балансу є проблемним для обслуговування державного боргу.