Конкурентоспроможність національної економіки

Єрмоленко В.А. Спорт в контексті конкурентоспроможності країн та народів

Практичне самоусвідомлення з світом, який оточує людину, започатковується після народження та певного віку і в не утилітарному середовищі - грі та змаганні. Гра та суперництво - це своєрідні, одні з найбільш активних та плідних форм життєдіяльності. Більш того, відповідно до теорії Ч. Дарвіну цей процес започаткувався не в негативному колі в силу незадоволення конвенційних потреб (їжа, одяг, житло тощо), а в позитивному колі в силу дії трансцендентних потреб, які є наслідком переповнення енергією і бажанням самопізнання, самоусвідомлення, самореалізації тощо.

Ще у свій час Ф. Шиллер писав:"...природа одарила і не розумні істоти перевищення їхніх потреб та посіяла в темному тваринному житті проблиск свободи"[1, с.350]. Саме надлишковість є основою творчості в науці, музиці і взагалі духовній діяльності та грі. Гра генерує енергію, формує один з найпотужніших потенціалів загальної конкурентоспроможності.

З розвитком людства відбувається і розвиток гри як за кількісними, так і за якісними параметрами, що дає можливість залучити до цього феномену більш ширше коло людей зі своїми різноманітними здібностями. Започаткування та розширення меж світосприймання відбувається через гру, яка здатна генерувати людську енергію, формувати практичні навички з обов´язковою гнучкістю. І все це вже потім реалізується, "осідає" в суто різноманітні форми та види конкурентоспроможності та в інших проявах людського життя.

Щоб впевнитися в цьому, достатньо проаналізувати змагання країн в спорті. У силу різних причин, але Німеччина була в 30-х роках XX ст. "на підйомі" не тільки в економіці та у військових справах, а й і в успіхах у спорті (на Олімпійських іграх в 1936 р. у Берліні вона з солідним відривом від США зайняла I місце. Угорщина і Італія, які були союзниками Німеччини, зайняли, відповідно, III і IV місця). Водночас, керівництво цих країн всебічно ініціювали та стимулювало масовий розвиток фізичної культури, елітною частиною якої є спорт, а також фінансово його забезпечувало.

Аналогічні процеси проходили і в колишньому СРСР, що проявилися у перемогах на Олімпійських іграх (I місце у 1956, 1960, 1972, 1976, 1988 рр., а також об´єднаною командою країн, які були в складі колишнього СРСР, в 1992 р.; II місце у 1952, 1964, 1968 рр.), а також у міжнародних турнірах та чемпіонатах Європи та Світу з різних видів спорту. Підйом Японії у 50 — 80- тіроки XX ст. відбувався не тільки в економіці, а й у спорті (на Олімпійських іграх займала такі місця: 1956 р. - 10, 1960 р. -8, 1964 р. — III, 1968 р. - III, 1972р. -5, 1976 р. - 5. На наступних іграх результати стали трохи гіршими, хоча в 2004 р. Японія знову зайняла 5 місце). З 90-х років XX ст., як відомо, економіка Японії перебуває далеко не в кращому стані. Початок XXI ст. не вніс суттєвих змін в соціально-економічний розвиток Японії. Більш того, країну все глибше затягує боргова яма. Зрозуміло, що у соціально- економічних процесах та явищах відсутня чистота дії того чи іншого чинника. Так, наприклад, на економічний розвиток Японії вплинув зовнішній чинник у вигляді "Плану Доджа" (щось аналогічно "Плану Маршалла" для Європи).

У кінці XX ст. в Китай набув стрімкого економічного розвитку, очевидно, не без зовнішнього чинника у вигляді нових геополітичних стратегій. На початку XXI ст. Китай став другою країною в світі за обсягом виробництва ВВП, а й за спортивними результатами: 1968 р. - 42 місце, 1988 р. - 11, 1992- 4, 1996 — 4, в 2000 р. - III, в 2004р. - II, в 2008 р. - I, в 2012 р. - II місце.

Угорщина за обсягом ВВП на душу населення з 1936 р. займала I місце, і за спортивними результатами: 1936 р. - III місце, 1948 р.- IV, 1952 р. — III, 1956 р. — IV, 1960 р. — 7, 1964 р. - 6, 1968 р. - IV, 1972 р. — 8, 1976 р. -10, 1988 р. - 6, 1992 р. — 8, 1996 р. — 12, 2000 р. — 13, 2004 р. — 13, 2008 р. — 21, 2012 р. - 9.

Зрозуміло, що прямої кореляції між економічним розвитком та розвитком спорту не відслідковується, що в свою чергу потребує додаткових досліджень. З II половини XX ст..на цю залежність вплинули два руйнівних фактори - утилітаризм в комерційній формі і вживання допінгу. Відомо,що видатні успіхи спортсменів колишньої Німецької демократичної республіки (НДР) були досягнуті також і за рахунок застосування допінгу. При цьому потрібне розмежування всебічної підтримки розвитку масовості фізичної культури і спорту в т. ч. і фінансової, і його комерціалізації. Комерційна форма розвитку спорту зовнішньо нібито сприяє розвитку спорту, але тільки у короткочасному періоді, а потім цей розвиток досягається, принаймні, в значній мірі у переважній більшості країн Європи (наприклад, футбол) за рахунок залучення спортсменів з країн Африки, Латинської Америки, а з часом не виключено, що і з Азії.

У сучасних умовах великий спорт стає також і ареною змагань хіміко- біологічних лабораторій по виробленню більш дієвих препаратів, які успішно долають допінговий контроль, що взагалі унеможливлює чистоту або, в кращому випадку, вкрай ускладнює дослідження взаємозв’язку та взаємозалежності соціально-економічного розвитку тієї чи іншої країни, і фізичного стану населення ( його спортивного рівня).

Список використаних джерел

  1. Шиллер Ф. Собр.соч.в7-ми т. - Т.6. - Госуд.изд.худож.лит. - М., 1957.