Конкурентоспроможність національної економіки

Мисака Г.В. Механізм стабілізації функціонування фондового ринку на основі гармонізації облікових систем

Глобалізація економічного розвитку всіх сторін сучасної господарської діяльності висуває низку кількісних та якісних параметрів до національних економік окремих країн, відповідність яких світовим стандартам потребує створення сприятливого інвестиційного клімату для вітчизняних і закордонних інвесторів. Забезпечення належних умов для здійснення інвестиційної діяльності є важливим напрямком загальнодержавної політики, що передбачає політичну і законодавчу стабільність, формування економічно обґрунтованої податкової політики, інтеграцію до світових господарських комунікації, розвиток в країні повного комплексу інфраструктури фондового ринку.

Відмінності економічного розвитку та рівня організації виробництва, особливості проблем, що вирішувались на мікро- та макрорівні кожної окремо взятої країни, зумовили суттєві відмінності у критеріях визнання та методах оцінки конкретних об’єктів бухгалтерського обліку при підготовці фінансових звітів за національним обліковим законодавством та стандартами. Однак інтенсивна економічна інтеграція, що розпочалась відразу після закінчення другої світової війни, призвела до необхідності стандартизації бухгалтерського обліку вже на міжнародному рівні. Утворення спільних підприємств і транснаціональних корпорацій, експорт капіталів, утворення та розвиток міжнародних фондових ринків - всі ці процеси вимагали відповідного стандартизованого інформаційного забезпечення.

Якість та своєчасність формування інформаційного забезпечення діяльності учасників фондового ринку є одним із найважливіших складових елементів розвитку та ефективності функціонування даного ринку загалом, коли уся необхідна інформація про цінні папери знаходить вираження у вигляді їх ціни. Ефективність ринку та обов’язковість розкриття інформації мають зворотну залежність: зі зростанням ефективності ринку потреба в обов’язковому розкритті інформації знижується. Донедавна вважалося, що розвинуті (ефективні) ринки володіють внутрішніми стимулами, які спонукають емітентів добровільно надавати повну та достовірну інформацію про фінансово-майновий стан та результати діяльності компанії [1].

Проте світова фінансова криза та поновлення дебатів навколо посилення рівня державного регулювання діяльності фінансових посередників загалом і забезпечення достатнього рівня розкриття інформації у фінансовій звітності для аналізу і прийняття інвестиційних рішень зокрема зумовлюють необхідність активізації процесів гармонізації та стандартизації бухгалтерського обліку і фінансової звітності в масштабі існуючих в світі облікових систем.

Зростаюча глобалізація економічного життя на рівні транснаціональних корпорацій все більше вимагає відповідності макроекономічної політики на державному та міжнародному рівнях. Результатом можливого розвитку є подальша регіоналізація світової економіки, розширення функцій та повноважень універсальних міжнародних організацій. Тобто, глобалізація веде до обмеження прав суверенних держав і передачі частини їх функцій в економічній сфері певним міжнародним або наднаціональним органам. Одним з інструментів глобалізації є гармонізація бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Історична відокремленість країн та національні особливості зумовили розвиток різних підходів щодо ведення бухгалтерського обліку зі своїми особливостями, вадами та перевагами, що називаються організаційними моделями обліку.

Модель бухгалтерського обліку являє собою сукупність встановлених в країні методологічних, організаційних та методичних принципів, правил та процедур ведення бухгалтерського обліку суб’єктами господарювання з метою формування фінансової звітності, що має задовольняти інформаційні потреби зацікавлених користувачів.

У світі не існує двох абсолютно ідентичних моделей обліку. В основі їх розмаїття лежать соціально-економічні фактори (рівень економічного розвитку країни, особливості регулювання підприємницької діяльності, характер розвитку ринків капіталу, система професійної освіти бухгалтерів тощо), з урахуванням яких і створюється система обліку. Модель (система) бухгалтерського обліку відноситься до особливого класу матеріальних живих систем - соціально-економічних, що формують комплексну структуру суспільства за допомогою множини складових елементів, які утворюють єдине ціле завдяки наявним взаємозв’язкам та взаємозалежностям між ними. Її роль полягає у забезпеченні держави та окремих індивідів відомостями економічного та фінансового характеру щодо фінансово-майнового стану та результатів діяльності суб’єктів господарювання відповідно до інтересів домінуючої у суспільстві формації.

Для забезпечення однозначності тлумачення та порівнюваності показників фінансової звітності з метою формування адекватного інформаційного забезпечення діяльності учасників фондового ринку до емітентів, чиї цінні папери котируються біржах, висувається низка обов’язкових до виконання вимог. Сутність зазначених вимог зводиться до того, що компанії-емітенти мають вести бухгалтерський облік та складати фінансову звітність англійською мовою із застосуванням Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (МСБО) (International Accounting Standards) та Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ) (International Financial Reporting Standards). Це стало логічним наслідком масштабних заходів зі стандартизації та гармонізації бухгалтерського обліку та фінансової звітності, вжитих спочатку професійними бухгалтерськими організаціями та об’єднаннями, потім - державними інституціями багатьох країн світу.

Стандартизацією називають обмежений набір альтернативних методів для підтримки гнучкості бухгалтерського обліку. Під гармонізацією розуміють ув’язку різних систем бухгалтерського обліку та звітності шляхом введення їх у рамки загальної класифікації, тобто стандартизацію форми із збереженням істотних розбіжностей. Таким чином, саме гармонізація являє собою спосіб досягнення загальної порівнюваності фінансової інформації [2].

МСБО та МСФЗ охоплюють коло питань, які мають важливе міжнародне значення в умовах розвитку зовнішньої торгівлі, діяльності транснаціональних корпорацій, глобалізація фінансових ринків. Вони, як правило, досить детальні й разом з тим розширені, оскільки інтерпретація стандартів має бути однаковою в різних країнах світу. Структурно кожен стандарт включає: концепції та положення, що лежать в основі його розробки, перелік питань, що регламентуються стандартом, короткий глосарій термінів, що використовуються, критерії застосування певного стандарту, методи обліку і способи розкриття інформації. Отже, МСБО зовсім не означають порядок ведення бухгалтерського обліку, а лише описують загальні правила оцінки і представлення інформації у фінансових звітах.

Прийняття і використання МСБО та МСФЗ забезпечує:

- зменшення ризику для кредиторів та інвесторів;

- зниження витрат кожної країни на розробку власних стандартів;

- поглиблення міжнародної співпраці в галузі бухгалтерського обліку;

- однозначне розуміння фінансової звітності та зростання довіри до її показників у всьому світі.

Перехід на МСФЗ зачепив близько 7 тисяч європейських компаній, акції яких торгуються на біржах. Цей крок «покладе край Вавілонській вежі у сфері фінансової звітності, поліпшить конкуренцію і прозорість, а також полегшить вільний рух капіталу на європейських ринках». Рішення щодо переходу на МСФЗ було позитивно сприйняте бізнесом - згідно з дослідженням Pricewaterhouse Coopers 79% фінансових директорів європейських компаній підтримали рішення ЄС, а 75% розглянуть можливість переходу на МСФЗ на рік раніше визначеного терміну [3].

Підсумовуючи вищевикладене, слід зазначити, що фінансова звітність учасників фондового ринку як інформаційна база аналізу потребує доопрацювання та трансформації через те, що під час її складання в різних країнах світу застосовуються різні підходи до класифікації об’єктів бухгалтерського обліку та наявні принципові розбіжності в базових економічних реаліях. Відмінності у підходах до формування даних фінансових звітів значно ускладнюють аналіз інформації та прийняття управлінських рішень в умовах інтенсивного розвитку міжнародної торгівлі, створення транснаціональних корпорацій, глобалізації фінансових ринків. Перспективним напрямом вирішення даної проблеми на загальносвітовому рівні є гармонізація існуючих систем бухгалтерського обліку та звітності, що сприятиме порівнюваності фінансової інформації, підвищенню якості інформаційного забезпечення процесів прийняття інвестиційних рішень учасниками світового фондового ринку, що, в свою чергу, у перспективі має призвести до стабілізації основ його функціонування.

Список використаних джерел

  1. Рот А. Основы государственного регулирования финансового рынка. / А.Рот, А.Захаров, Я.Миркин, Р.Бернард, П.Баренбойм, Б.Борн - М.: ЗАО «Юридический Дом «Юстицинформ», 2002. - 512 с.
  2. Мэтьюс М.Р. Теория бухгалтерского учета. / М.Р.Мэтьюс, М.Х.Б.Перера; пер.с англ. под ред. Я.В.Соколова, И.А.Смирновой. - М.: Аудит ЮНИТИ, 1999. - С. 540-575.
  3. Nobes, C.W., Parker R.B. Comparative international accounting. - Upper Saddle River (New Jersey): Prentice Hall, 2008. - 632 p.