Конкурентоспроможність національної економіки

Азьмук Н.А. Вплив інформаційно-комунікаційних технологій на ринок праці

Широке застосування інформаційних технологій у виробничих процесах та активне впровадження їх в повсякденне життя створили інформаційні та комунікаційні передумови для структурної перебудови ринку праці. Поширення ІКТ змінює структуру зайнятості, позначається на мобільності працівників, а також на вимогах роботодавців до них.

Інститут майбутнього (Institute for the Future) визначає шість основних факторів, які, найімовірніше, будуть формувати майбутню робочу силу: довша тривалість життя; розвиток "розумних" пристроїв і систем; прогрес у сфері обчислювальних систем, наприклад сенсорні пристрої та обчислювальні можливості; нові мультимедійні технології; постійний розвиток соціальних мереж; наскрізь з´єднаний світ [1].

Отже, п’ять з шести чинників безпосередньо стосуються сфери ІКТ. Окремо зазначимо, що цей сектор економіки відкритий для творчості, інновацій та абсолютно нових форм зайнятості, взаємодії та навчання.

На сектор інформаційно-комп’ютерних технологій припадає значна кількість зайнятих. Так, у країнах ОЕСР у 2008 році в цьому секторі працювали майже 16 млн. осіб (або 5,8% від загальної кількості зайнятих), з них - 11 млн. осіб у сфері послуг і 5 млн. осіб у сфері виробництва. На сектор ІКТ у 2008 р припадало 8% доданої вартості бізнесу країн ОЕСР. До країн- лідерів за часткою зайнятих в сфері ІКТ належать Фінляндія з показником 9,3%, Швеція - 8,39 %, Угорщина - 7,67%, Ірландія - 7,49%, Японія - 7,45%, найменші значення мають Іспанія - 3,59% , Греція - 3,54% і Португалія - 2,99%. У світовій структурі зайнятих у сфері ІКТ в регіональному розрізі найбільшу питома вага припадає на США понад 30%, Японію (19%), Німеччину (8%) [2].

Розглянемо яким чином розвиток інформаційно-комунікаційних технологій позначається на ринку праці.

По-перше, в умовах інтенсивної автоматизації та інтернетизації робочих місць наявність знань і навичок у сфері ІКТ стає обов´язковим елементом кваліфікації переважної частини персоналу, а використання цих технологій - невід´ємною частиною їхньої професійної діяльності.

Згідно з даними обстежень, здійснених Євростатом у 2010 p., в країнах ЄС-15 59% зайнятих використовували на роботі ПК, а 52% - Інтернет. При цьому 56% працівників підприємств (з числом зайнятих не менше 10 чоловік) використовували ПК хоча б раз на тиждень і 46% - Інтернет [5].

По-друге, внаслідок активного проникнення у бізнес інтернет- технологій відбувається трансформація форм зайнятості і більш затребуваною стає «електронна зайнятість».

Зазначимо, що кількість телепрацівників в США у 2010 р. складала 26 млн. осіб, що становить 20% від економічно активного населення [4]. В Україні такий вид зайнятості тільки починає розвиватися, її повільний розвиток пояснюється багатьма причинами: високі витрати на обладнання домашнього офісу, недостатній розвиток інформаційно-комунікаційної інфраструктури, нарешті відсутність правового регулювання аспектів взаємодії роботодавців і працівників при застосуванні такої форми зайнятості. Однак, беручи до уваги світові тенденції та нерівномірний розподіл робочої сили на території нашої країни, розвиток такої форми зайнятості буде вельми актуальним.

Кількість е-лансерів зареєстрованих на найбільшій в світі он-лайновій платформі elance.com складає 2,17 млн. осіб, а ємність цього ринку в 2012 році становила понад 1млрд. доларів США. Згідно зі статистикою даного сайту, українські е-лансери за 5 років заробили за його допомогою в цілому близько 38,9 млн. долл. США, займаючи четверте місце поступаючись лише США, Індії та Пакистану. Всього на порталі elance.com зареєстровано понад 15131 е-лансерів з України [4].

По-третє, відбувається формування нової глобальної ІТ- інфраструктури ринку праці. Використання нових технологій, зокрема Інтернету як засобу комунікації, полегшує пошук роботи для працівників та підбір персоналу роботодавцям. Можливості нових технологій використовують державні організації, приватні фірми, з´являються електронні біржі праці.

Зростає кількість тих, хто знайшов роботу за допомогою Інтернету. Так, частка підприємств, які найняли співробітників за допомогою Інтернет у 2008 р. у країнах Свросоюзу в середньому складала 17%, найвищі показники має Данія - 53%, Норвегія - 49%, Ісландія - 47%, Швеція - 39%, найнижчі показники властиві країнам постсоціалістичного табору [5]. Пошук роботи через Інтернет має ряд переваг: концентрація значної кількості вакансій з різних регіонів світу на одному веб-ресурсі; можливість пошуку вакансій за різними параметрами; оперативність; можливість подання резюме в он-лайн режимі.

Щодо нашої країни, то в ній переважає традиційний спосіб пошуку та найму на роботу, незважаючи на значну кількість сайтів, які пропонують посередництво у працевлаштуванні. Слід відзначити, що інформація представлена на українських веб-ресурсах, часто буває неправдивою, дії власників не завжди добропорядні, іноді мають місце випадки шахрайства.

По-четверте, світові процеси глобалізації, електронна зайнятість, ІТ- інфраструктура в свою чергу сприяють збільшенню міжнародної мобільності ринку праці. З одного боку, завдяки розвитку електронної зайнятості відбувається збільшення експорту IT послуг, а з іншого боку - відбувається переміщення і самих робочих місць.

Виробництво ІКТ переміщувалося в менш витратні регіони країн-членів ОЕСР і у азіатські країни, а сектор ІКТ в країнах ОЕСР переходив на надання комп´ютерних та пов´язаних з ними послуг, а також інших послуг ІКТ. На ці послуги припадає більше двох третин від загальної доданої вартості сектору ІКТ у більшості країн. їх частка збільшилася, і вони розвиваються швидше, ніж послуги бізнесу в цілому. В 2009 р. частка країн- членів ОЕСР на світовому ринку ІКТ знизилася до 76% (в порівнянні з 84% в 2003 p.), і ,навпаки, відбулося зростання в країнах, які не є членами ОЕСР [2].

По-п´яте, розвиток ІКТ визначає нові вимоги до освітнього, кваліфікаційного і професійного рівня працівників. Зрозуміло, що майбутні працівники повинні мати високий рівень інтелекту, бути фахівцями своєї справи, знати фахову англійську мову на рівні не нижчому «незалежного користувача», бути «просунутим» користувачем ІКТ. Однак цього недостатньо, при визначенні компетенцій майбутнього працівника ми повинні виходити з тези «що людина має бути розумнішою за комп’ютер». Тобто, крім наведених вмінь і навичок, вона має поєднувати інтуїтивне та логічне мислення, ініціювати та створювати новації; вміти приймати не програмовані рішення, мати здатність швидко навчатися та легко опановувати нові знання, технології тощо та ще й бути «людиною світу» .

Слід зазначити, що наведені вище навички дуже складно отримати під час здобуття вищої освіти в Україні, через низький рівень її інноваційності, наявність стандартних жорстко регламентованих вимог щодо підготовки фахівців, відсутність автономності ВНЗ, недостатнє фінансування, низьку вмотивованість науково-педагогічних працівників.

На жаль, Україна сьогодні не готова адекватно реагувати на процеси, які відбуваються на сучасному ринку праці внаслідок розвитку ІКТ. В нашій країні відсутнє законодавче поле для регулювання електронної зайнятості, нерозвинена електронна інфраструктура ринку праці, система вищої освіти не може продукувати фахівців, які би відповідали сучасним вимогам ринку праці.

Таким чином, пріоритетними напрямками реформування національного ринку праці мають стати: розробка нормативно-законодавчої бази, щодо регулювання електронної зайнятості; державна підтримка та фінансування розробки електронної інфраструктури ринку праці; реформування системи вищої освіти та створення сприятливих умов для розвитку ВНЗ; фінансування наукових досліджень; сприяння створенню інновацій і співробітництву у сфері ІКТ та розповсюдженню нових технологій.

Список використаних джерел

  1. Furure work skills 2020: Institute for the Future for the University of Phoenix Research Institute [Electronic resource] - http://www.iftf.org
  2. OECD Information Technology Outlook 2010. P.: OECD, 2010 [Electronic resource] - http://www.oecd.org
  3. Telework 2011. A WorldatWork Special Report [Electronic resource]
  4. Europe in Figures. Eurostat Yearbook 2011. Luxembourg Office for Official Publications of the EC [Electronic resource]- http://epp.eurostat.ec.europa.eu