Конкурентоспроможність національної економіки

Кузьома О.Ю. Підвищення конкурентоспроможності приватного сектору на основі використання інформаційно-комунікаційних технологій

У сучасних умовах інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) поступово проникають у різноманітні сфери господарського життя різних держав. Саме впровадження ІКТ сприяло поширенню процесів глобалізації економічних відносин. Створена в масштабах світової економіки мережа електронних комунікацій полегшує контакти різноманітних суб’єктів як на національному, так і міждержавному рівні, практично стираючи кордони та підвищуючи ефективність ділових операцій.

Локомотивом впровадження ІКТ у більшості країн світу являються приватні підприємницькі структури. Однак досягнення суттєвих економічних результатів від застосування ІКТ можна очікувати лише на основі широкого доступу суб’єктів до цих технологій, що забезпечується створенням відповідної інфраструктури. Проте останнє потребує державної законодавчої та фінансової підтримки.

Завдяки використанню ІКТ для підприємств приватного сектора створюються нові можливості розвитку та започаткування нових видів і напрямів діяльності, що, в свою чергу, сприятиме створенню робочих місць, збільшенню податкових надходжень і підвищенню добробуту населення. Динамічне функціонування приватного сектору приваблюватиме іноземних інвесторів та сприятиме розширенню торгових відносин з іншими країнами, що, в свою чергу, може полегшити і здешевити впровадження інновацій. У цьому зв’язку в багатьох країнах панує розуміння того, що всебічне застосування ІКТ у приватному секторі сприятиме зростанню його конкурентоспроможності.

Метою даного дослідження є розкриття значення ІКТ для підвищення конкурентоспроможності вітчизняних приватних підприємств як на національному, так і на міжнародних ринках.

Використання ІКТ може суттєво допомогти фірмам підвищити ефективність своєї діяльності завдяки розширенню доступу до інформації, знань, фінансових послуг та інших ресурсів. Крім того, ІКТ можуть сприяти підвищенню прозорості бізнес-середовища, що робитиме умови конкуренції більш досконалими.

За сучасних умов для малих підприємств з країн, що розвиваються, особливої актуальності набуває розширене використання мобільного зв’язку та широкосмугового доступу (ШСД) до мережі Інтернет. Останнє збільшує їхні можливості з використання сучасних технологій електронного підприємництва та реалізації товарів і послуг за допомогою електронної комерції, що підвищує віддачу від застосування ІКТ [2]. Завдяки електронному підприємництву бізнесмени-початківці мають можливості відкрити свою справу, здійснивши незначні капіталовкладення.

Доступ дрібних підприємств приватного сектору країн, що розвиваються, а також й України, до широкосмугового (високошвидкісного) Інтернету все ще є недостатнім. Так, за даними аналітичної компанії Point Topic (Великобританія), у II кварталі 2012 р. загальна кількість користувачів ШСД (приватних і корпоративних) в Україні склала 6,8 млн. [3], однак 85% з них - це домашні користувачі. І хоча протягом останніх років спостерігається значний приріст загальної кількості користувачів високошвидкісним Інтернетом (на початку 2010 р. їх було близько 2 млн.), проте кількість корпоративних абонентів ШСД за останні два роки збільшилася незначно, що може свідчити про відсутність стимулів у приватного сектора до широкого застосування ІКТ.

Останніми роками в Україні рекордно збільшилася також кількість користувачів фіксованого ШСД до Інтернету (цей показник використовується МБРР): з 520 тис. у 2006 р. до 3,2 млн. - у 2011 р. За показником кількості абонентів фіксованого ШСД на 100 жителів, Україна значно відстає як від більшості розвинених країн, де цей показник варіюється від 23 до 39, так і від Білорусі й РФ, де цей показник у 2011 р. склав відповідно 22 та 12. Чисельність користувачів мережі Інтернет в нашій країні у досліджуваному періоді також зростала швидкими темпами: збільшилася у 5 разів - з 3 млн. у 2007 р до 15 млн. у 2011 р. Проте за цим показником Україна так само суттєво поступається розвиненим країнам і країнам з перехідною економікою. На початок 2012 р. кількість підключень до Всесвітньої мережі в Україні складала 30 на 100 жителів, а в Ісландії та Норвегії відповідно 97 та 93,5; у більшості розвинених країн - від 75 до 90; у Казахстані, Румунії, Бразилії та РФ - від 44 до 49. Показник доступності стільникового зв’язку в Україні є високим - на 100 жителів припадає 123 мобільних телефони [4]. Широке використання послуг мобільного зв’язку, особливо з можливостями доступу до Інтернет, може бути позитивним фактором розвитку малих підприємств та індивідуальних підприємців, оскільки мобільний зв’язок забезпечує швидкий доступ до різноманітної інформації і дає можливість оперативно реагувати на зміни ринкового середовища. Мобільний зв’язок також сприяє налагодженню більш тісних зв’язків з постачальниками і споживачами, підвищує ефективність ділового спілкування з ними, знижує потреби у частих відрядженнях, що, у свою чергу, зменшує управлінські витрати. Крім того, завдяки розширенню спектру мобільних додатків (від текстових повідомлень до фінансових операцій) для малого бізнесу збільшуються можливості надання різноманітних супутніх послуг.

Виробництво товарів і послуг із застосуванням ІКТ відкриває для самих підприємств додаткові можливості розвитку і генерування інновацій, що в масштабах держави сприятиме технологічному оновленню і підвищенню якості життя населення.

Запровадження систем мобільних грошей є однією з найбільш перспективних можливостей залучення ІКТ для розвитку приватного сектору. Використання цих систем, особливо малими підприємствами, дозволило б їм економити на фінансових послугах під час переказування чи отримання невеликих грошових сум або оформлення мікрокредитів. Ефект від такого впровадження буде тим сильнішим, чим більше підприємств будуть використовувати ці системи, а останні, у свою чергу, будуть більш пристосовані до потреб малих підприємств [2].

Розвиток приватного сектора і удосконалення інформаційної інфраструктури можуть справляти взаємний позитивний вплив один на одного. З одного боку, застосування ІКТ може сприяти підвищенню ефективності та збільшенню кількості підприємницьких структур, а з іншого боку - активне використання приватним сектором інфраструктури ІКТ сприятиме її розширенню, підвищенню ступеня доступності та здешевленню інформаційних послуг. Однак ефективна взаємодія між приватним та ІТ- сектором за сучасних умов не можлива без удосконалення самого ІТ-сектора.

Нажаль, ІТ-сектор в Україні не належить до розвинених галузей національної економіки. Як за обсягами внутрішнього виробництва, так і за обсягами експорту Україна значно поступається країнам-лідерам у цій сфері - Китаю, США, Республіці Корея, Японії та Німеччині. І зважаючи на суттєве відставання України від країн-лідерів, це окреслює розуміння, що у найближчій перспективі подолати цей розрив нашій державі буде важко.

В Україні частка ІКТ-товарів у загальному обсязі вітчизняного експорту протягом останніх років складає лише 1,1% [4], що є абсолютно недостатнім, щоб наблизитися до провідних країн. Питома вага ІКТ-послуг у загальному обсязі експорту послуг України у 2011 р. склала 6,6% [4], проте цей показник так само є незадовільним, щоб зайняти Україні провідні позиції на світовому ринку ІКТ-послуг. Зазначимо, що Україна має достатній потенціал в галузі надання ІКТ-послуг. У цьому зв’язку варто наголосити, що вітчизняні постачальники ІКТ-послуг традиційно більше орієнтуються на зовнішніх споживачів, ніж на внутрішній ринок. Так, за даними Державної служби статистики України у 2010 р. експорт ІКТ-послуг склав 703,1 млн. дол. [6], у той час як на внутрішньому ринку у корпоративному сегменті було реалізовано ІКТ-послуг лише на суму 189 млн. дол. [7]. Таким чином, навіть з врахуванням ІКТ-послуг приватним користувачам експорт цих послуг у 22,5 рази переважає обсяг споживання на внутрішньому ринку, що, з одного боку, свідчить про конкурентоспроможність вітчизняного сектора ІКТ- послуг на світовому ринку, а з іншого - про недостатній попит на ці послуги з боку приватних структур на внутрішньому ринку. Експерти наголошують на незбалансованості структури споживання на ринку ІКТ-послуг: в нашій країні більше половини зазначених послуг замовляються фінансовими установами та підприємствами з надання послуг зв’язку, у той час як у країнах Східної Європи цей показник не перевищує 40%, а в РФ - 34% [7]. Все це свідчить про відсутність належної уваги до інформаційних технологій з боку промислових приватних компаній і низький ступінь їх використання, що, в свою чергу, відкриває можливості для вітчизняних компаній- постачальниць ІКТ-послуг в напрямі розширення внутрішнього попиту на ці послуги і подальшої реалізації наявного потенціалу в цій сфері.

Таким чином, використання ІКТ дозволяє підприємствам підвищувати результативність своєї діяльності за рахунок ефективнішого управління наявними ресурсами, отримання швидкого доступу до інформації, необхідної для прийняття оперативних рішень, зниження операційних і трансакційних витрат та тісніших зв’язків з потенційними споживачами. Широке застосування ІКТ дозволяє також фірмам отримувати інформацію про нові можливості, скорочувати витрати на пошук цієї інформації, поліпшувати якість взаємодії з клієнтами.

Список використаних джерел:

  1. Інституціонально-інформаційна економіка: Підручник / [A.A. Чухно, П.М. Леоненко, П.І. Юхименко] / За ред. A.A. Чухна. - K.: Знання, 2010. - 687 с.
  2. Information Economy Report 2011. ICTs as an Enabler for Private Sector Development / UNCTAD.