Конкурентоспроможність національної економіки

Мірошниченко О.Ю. Інноваційна діяльність підприємств України та її вплив на конкурентоспроможність національної економіки

У сучасних умовах господарювання підвищення інноваційної активності вітчизняних підприємств є однією із ключових передумов забезпечення стійкого економічного зростання та подолання кризових явищ в економіці України. Світові тенденції розвитку інноваційної діяльності ще раз доводять, що інновації виступають рушійною силою у формуванні конкурентних переваг підприємства як на внутрішніх, так і зовнішніх ринках, та мають суттєвий вплив на конкурентоспроможність національної економіки.

Відсутність в Україні чітких довгострокових стимулів для здійснення інноваційної діяльності та недосконалий механізм інноваційного розвитку економіки призвели до того, що інноваційні процеси в Україні мають нестійкий характер та рівень інноваційної активності вітчизняних підприємств є вкрай низьким. Частка інноваційно активних підприємств в Україні становить 16,2%, у секторі малих підприємств - 6%, середніх - 16%, що є у 4-6 разів нижчим, порівняно з країнами ЄЄ (наприклад, у Польщі вона перевищує 30%) [1; 2, с. 44].

За даними звіту Всесвітнього економічного форуму про глобальну конкурентоспроможність у 2012-2013 рр. Україна посіла 73 місце серед 144 країн світу за глобальним індексом конкурентоспроможності, піднявшись на 9 позицій. Лідерами рейтингу стали Швейцарія, Сінгапур та Фінляндія. За індексом «інновації» Україна зайняла 71 місце у 20122013 рр. [6]. Порівняно з даними звіту за 2011-2012 рр. Україна покращила свої позиції (піднявшись з 74 на 72 місце в рейтингу) за рахунок зміни таких складових індексу «інновації», як: якість науково-дослідних інститутів (+8 позицій), державні закупівлі новітніх технологій і продукції (+15 позицій), наявність вчених та інженерів (+26 позицій), кількість патентів, отриманих у США на 1 млн. населення (+20 позицій).

За даними обстеження Державної служби статистики України найбільший вплив на інноваційну активність вітчизняних підприємств мають цінові фактори. До них відносяться: відсутність коштів у межах підприємства або групи підприємств, відсутність фінансування за межами підприємства, занадто високі витрати на інноваційну діяльність. Вплив даної групи факторів підприємства оцінили у 55% [1]. Такі результати обумовлюються тим, що впровадження інновацій у діяльність підприємств потребує, як правило, високих фінансових витрат, пов’язаних із вкладанням коштів у нове технічне обладнання, оплатою праці висококваліфікованого персоналу, необхідністю правового захисту об’єктів інтелектуальної власності тощо.

З метою фінансової підтримки інноваційної діяльності вітчизняних підприємств в Україні створено Державну інноваційну фінансово-кредитну установу (ДІФКУ). Слід підкреслити, що з січня 2007 р. по серпень 2009 р. ДІФКУ не було укладено жодного кредитного договору на виконання інноваційних проектів [4]. В Україні фінансування інноваційної діяльності за рахунок державних коштів є врай низьким. Протягом 2002-2011 рр. його обсяг коливався від 1% до 3% до загальної суми витрат. У 2010-2011 рр. за рахунок бюджетних коштів було профінансовано тільки 1,04% загальних витрат на інновації.

Понад 50% у структурі загальних витрат на фінансування інноваційної діяльності підприємств України становлять власні фінансові ресурси (рис. 1). Причому протягом 2000-2007 рр. їх частка стабільно зростала з 0,8% ВВП до 1,1% ВВП, а за період 2008-2011 рр. скоротилася до 0,4% ВВП, що дорівнює значенню для 1995 р. [3]. Дана ситуація пояснюється не активізацією інвестування з боку інших суб’єктів інноваційної діяльності, а зменшенням прибутків підприємств внаслідок світової економічної кризи.

У 2011 р., порівняно з попереднім роком, зросла частка інших фінансових ресурсів у структурі джерел фінансування інноваційної діяльності (у 4,8 рази), оскільки збільшилася питома вага кредитних ресурсів у структурі інших джерел фінансування, і становила 38,3%. У 2011 р. кредити на здійснення інноваційної діяльності отримало 50 підприємств, коштами іноземних інвесторів скористалися 11 підприємств, вітчизняних інвесторів -14 підприємств, підтримку держави отримало 51 підприємство, в той час як інноваційною діяльністю в промисловості займалися 1679 підприємств [1, с.175].

За період 2002-2011 рр. фактичні сумарні витрати на інноваційну діяльність склали лише 12,3 млн. иББ. За оцінками експертів їх сумарний обсяг повинен становити 1 трлн. дол. У розвинутих країнах їх рівень у 510 разів є вищим, ніж в Україні [4]. Варто зазначити, що структура інноваційних витрат підприємств України є неефективною. У 2011 р. у структурі зазначених витрат найбільшу частку займали витрати на придбання машин, обладнання та програмного забезпечення (73,2%).

У 2010 р. понад третину загального обсягу витрат на технологічні інновації (процесові та продуктові) становили витрати на придбання машин, обладнання та програмного забезпечення. Частка підприємств, що здійснювали технологічні інновації складала лише 4,2%.

Зазначене вище, дає підстави зробити такі висновки:

- діяльність українських підприємств характеризується низьким рівнем інноваційної активності, неефективною структурою інноваційних витрат, недостатніми обсягами реалізованої інноваційної продукції;

- основними факторами, що стримують інноваційну активність українських підприємств, є недостатній обсяг фінансування інноваційної діяльності, висока вартість банківських кредитних ресурсів, труднощі знаходження партнерів інноваційної діяльності, недостатнє державне стимулювання інноваційного розвитку, недосконалість нормативно-правової бази тощо;

- з урахуванням досвіду європейських країн на державному рівні мають бути створені сприятливі умови для підтримки інноваційної діяльності вітчизняних підприємств шляхом створення дієвого механізму реалізації інноваційно-інвестиційної політики.

Список використаних джерел

  1. Наукова та інноваційна діяльність в Україні у 2011 році. Статистичний збірник. - K.: ДП «Інформаційно-видавничий центр Держстату України», 2012. - 305 с.
  2. Структурні перетворення в Україні: передумови модернізації економіки / А.П. Павлюк, Д.С. Покришка, Я.В. Белінська [та ін.]; за ред. Я.А. Жаліла. - K.: НІСД, 2012. - 104 с.
  3. Характеристика інноваційної діяльності підприємств: [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.uintei.kiev.ua/viewpage.php?page_id=446
  4. Чемодуров О.М. Проблеми фінансування інноваційної діяльності підприємств // Економіка України. - 2013. - №. 1 (614). - С. 40-49.
  5. The Global Competitiveness Report 2011-2012. - Geneva: World Economic Forum, 2011 [Електронний ресурс]. - Режим доступу:http ://www3 .weforum.org/docs/WEF_GCR_Report_2011 -12.pdf
  6. The Global Competitiveness Report 2012-2013. - Geneva: World Economic Forum, 2012 [Електронний ресурс]. - Режим доступу:http://www3 .weforum.org/docs/WEF_GlobalCompetitivenessReport_2012-13 .pdf