Конкурентоспроможність національної економіки

Гончарова О.М. Інвестиційний клімат України: сучасний стан та перспективи

У сучасних умовах економічного розвитку України значний вплив на підвищення національної конкурентоспроможності виявляє інвестиційний клімат. Актуальним завданням держави на сьогоднішній день постає активізація інвестиційної діяльності та нарощування обсягів інвестицій. Визначальним завданням державної політики в інвестиційній сфері є створення рівних умов для ведення бізнесу та інвестування суб’єктами господарювання різних форм власності, здійснення інвестиційного процесу на прозорих та цивілізованих засадах, поліпшення структури інвестиційних джерел.

У сучасній економічній літературі є значна кількість досліджень стосовно оцінки інвестицій та активізації інвестиційних процесів. Однак, світова фінансова криза внесла певні корективи в інвестиційну діяльність багатьох країн. Саме тому необхідне переосмислення ролі окремих факторів та їх впливу на інвестиційну привабливість та клімат країни. Серед актуальних аспектів розвитку даної проблематики потребує подальшого дослідження проблема підвищення інвестиційного клімату, зростання інвестиційної привабливості України в світі, визначення основних шляхів для забезпечення цих показників, що і є метою даної роботи.

Загальна інвестиційна картина в Україні загалом вже протягом десятиріччя визначається зростанням обсягів прямих іноземних інвестицій, хоча і відбувся спричинений світової фінансовою кризою спад в 2009 році.

Як бачимо, обсяг прямих іноземних інвестицій в Україну в 2012 році скоротився до 5,8 млрд.дол., що на 10,5 % від показника за попередній рік. Інвестиції надходили зі 130 країн світу.

Прямі інвестиції з України надходили до 49 країн світу, основний обсяг спрямований на Кіпр (89,6%) [1]. Як видно зі структури інвестицій, найбільшу питому вагу займають інвестиції з Кіпру. Однак, всім відомо, що український бізнес виводить туди свої кошти через офшори, та потім вільно повертає свій капітал. Якщо ж поглянути на реальні інвестиції, що прийшли до нас з-за кордону, то їх частка суттєво зменшиться. Однак, варто глибше розглянути проблеми такого вивезення капіталу вітчизняним бізнесом, адже цьому сприяють ряд проблем, які негативно впливають не лише на національні компанії, але й на іноземних інвесторів, які побоюються інвестувати в Україну через несприятливий інвестиційний клімат.

За оцінками інвестиційної привабливості зі 100 країн світу Україна посіла лише 66 місце, поступившись навіть Казахстану, Білорусії, Азербайджану та ін. За рейтингом глобальної конкурентоспроможності 20122013 року Україна знаходиться на 73 місці, її сусідами в цьому рейтингу є Чорногорія та Уругвай, що знаходяться на 72 та 74 місці відповідно [3]. Динаміка індексу інвестиційної привабливості є досить невтішною для України. (рис.2.)

Найбільший показник індексу інвестиційної привабливості був досягнутий в першому кварталі 2011 року. Дослідження настроїв інвесторів Міжнародного фонду Блейзера свідчать про те, що більшість інвесторів, перш за все, турбує проблема корупції в Україні [4]. Також маса інвесторів стурбована правовим середовищем, політичними ризиками та іміджем країни. Очікування бізнесу, з точки зору поліпшення інвестиційного клімату, головним чином стосувалися ухвалення Податкового кодексу, зокрема, автоматичного відшкодування ПДВ, проте, коли дійшло до справи, за всіма параметрами на нього могли розраховувати лише 24 компанії з 2 тисяч. Тобто замість спрощення знову ж таки отримали лише ускладнення. Крім того, чимало надій інвестори покладали на ухвалення закону про державні закупівлі, що було необхідним для зниження рівня корупції, стимулювання конкуренції у сфері державних закупівель. На жаль, і сьогодні реальний бізнес, чи то малий, чи то середній, не має змоги реально конкурувати за державне замовлення, що свідчить про абсолютну неефективність. Також чималу роль відіграє політична нестабільність, особливо у передвиборчий період, що посилює настороженість іноземних інвесторів та сприймається ними як додаткові ризики.

Інвестиційний клімат також є низьким через непередбачуваність і непрозорість державної політики, оскільки іноді ухвалюються рішення та нормативно-правові акти, які вступають в силу негайно, або й мають зворотну дію. Ще одним важелем стримування іноземних інвестицій в Україну є вкрай нерівномірний розподіл податкового тиску, який є надмірним для легально працюючих суб’єктів господарювання на тлі існування величезного “тіньового” сектора економіки. Незважаючи на те, що переважна більшість іноземних інвесторів намагається вести цілком прозорий та легальний бізнес, “тінізація” економіки суттєво ускладнює їхню співпрацю з вітчизняними підприємствами, які не завжди в змозі дозволити собі ризик ведення прозорих і легальних операцій. Велика частка вилучення прибутку, нестабільність податкових ставок та правил нарахування перешкоджають ефективному веденню бізнесу в Україні.

В Україні є певні плюси, які і не дають їй опинитися за бортом прямого іноземного інвестування і приваблюють певних інвесторів. По-перше, це ресурсний потенціал, по-друге, досить високий рівень вищої освіти, по- третє, вартість робочої сили порівняно з іншими високорозвиненими країнами є значно нижчою. Також Україна є центром Європи і через неї проходить велика кількість торгівельних шляхів з іншими країнами.

Для забезпечення економічного зростання, сприятливий інвестиційний клімат на нинішньому етапі стає головною задачею. Потрібне радикальне поліпшення інвестиційного клімату, бо нині він, не дивлячись на очевидні позитивні зміни, залишається вельми непривабливим. У інвесторів повинна скластися упевненість, що сьогодні краще, ніж вчора, а завтра буде краще, ніж сьогодні.

Таким чином, підводячи підсумки, можна відзначити основні шляхи підвищення інвестиційної привабливості на нинішньому етапі. В першу чергу, це подолання корупції в органах влади, які регулюють підприємницьку діяльність. По-друге, спрощення податкового регулювання, яке визначало б усталені правила гри на досить тривалий час, а не змінювались кожні три місяці. Також, необхідно зробити прозорими механізми нарахування та сплати податків, а не здійснювати постійний податковий тиск, як це роблять податкові органи сьогодні. Звісно це лите першочергові напрями, але навіть якщо реалізувати хоча б їх, національна економіка отримає свій другий шанс для залучення інвестицій в свій розвиток, оскільки це значно підвищить її інвестиційну привабливість та конкурентоспроможність.

Список використаних джерел

  1. Офіційний сайт Державного комітету статистики України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.
  2. Офіційний сайт Європейської бізнес асоціації [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://indices.eba.com.ua
  3. Офіційний сайт Всесвітнього економічного форуму [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://reports.weforum.org
  4. Офіційний сайт інформаційного агентства УНІАН [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://economics.unian.net.