Конкурентоспроможність національної економіки

Ігнатюк А.І. Залучення підприємств до глобального ланцюга створення вартості як чинник конкурентоспроможності національної економіки

Головним мегатрендом сучасного економічного розвитку є глобалізація, яка пов’язана з епохальними змінами, що розгортаються у напрямі адаптації провідних економік світу до кардинальних природно-ресурсних, демографічних та технологічних зрушень в історії людства [1, с. 11]. Технологічні та управлінські інновації, усунення перешкод для транскордонного потоку ресурсів, товарів, послуг і капіталу призвели до виникнення глобальних ланцюжків нарахування вартості, залучення до яких може надати доступ до нових ринків, а також ноу-хау провідних міжнародних компаній в області технологій, менеджменту і ринків.

Традиційна статистика світової торгівлі спотворює реальний стан справ. Оцінка глобальних процесів з точки зору участі країн в ланцюжках доданої вартості змінює наші уявлення про архітектуру економіки на планеті, вважає віце-голова Ради з актуальних питань Глобальної торгової системи ВЕФ (WEF Global Agenda Council on the Global Trade System) П. Дрейпер. Глобальна торгівля управляється аж ніяк не окремими країнами або їх угрупованнями, а ТНК, на які припадає до 80% обсягу світової торгівлі. Саме вони, підкреслює П. Дрейпер, в кінцевому рахунку, визначають, які країни будуть активними учасниками процесу створення доданої вартості, а які залишаться в стороні [2].

Сьогодні основними учасниками глобального процесу створення вартості є країни Північної Америки, Центральної та Східної Європи, а також Південно-Східної Азії - так звана «Тріада». При цьому в Китаї та Мексиці спостерігається істотне зростання частки промислового експорту у ВВП, в Канаді та Північній Європі ця частка знижується, а в США, Індії та деяких країнах Центральної Європи відзначається невелике її зростання . Решта світу практично не бере участь в глобальних ланцюжках створення доданої вартості.

Існують дві головні форми залучення країни до глобальних ланцюгів вартості. По-перше, країна намагається сформувати у себе найбільш сприятливі умови для розміщення бажаних ланок ланцюжка створення вартості шляхом підготовки кадрів, інвестицій в інфраструктуру, введення сприятливого податкового режиму тощо. По-друге, країна може домагатися локалізації на своїй території бажаних ланок ланцюжка створення вартості, висуваючи це як умову допуску ТНК на свій ринок або видачі їй дозволу купити місцевого гравця [2].

Загальне правило приєднання до глобального ланцюга створення цінності наступне: «ваші технології в обмін на наші реформи», тобто країна, що розвивається має синхронізувати власну правову систему, регулювання, правила доступу на ринок із тими,що діють у розвинених країнах. Виключеннями є: Китай, для якого технології віддаються за доступ на внутрішній ринок; країни, що експортують сировину, таких як Бразилія, Росія, Австралія, Південна Африка, які продають у ланцюгу ресурси.

Участь у міжнародних ланцюжках виробництва ЮНКТАД пропонує використовувати як механізм розвитку, оскільки вони допомагають країнам прискорити зростання ВВП, збільшити доходи населення, створити робочі місця, надають можливість країнам поліпшити якість свого виробництва. Однак багато країн переконалися, що це не панацея. Корпорації часто воліють збирати продукцію в країні, нічого в ній не виробляючи. У цьому випадку ефект від залучення країни у виробничий ланцюжок буде дуже обмеженим. Тим не менше, статистика показує, що залучення країни у виробничий ланцюжок зазвичай супроводжується прискоренням зростання її економіки [3].

Уряди багатьох країн прагнуть забезпечити для підрозділів іноземних компаній, що знаходяться на їх території, бажане місце в ланцюжку створення вартості. Але найбільш успішними, як показує досвід Китаю та Японії, такі дії виявляються у великих країнах, ринки яких складають істотну частину глобального ринку. Для решти - невеликих - країн успішну взаємодію з ТНК в умовах глобалізації дійсно помітно ускладнилося. Звідси їх прагнення до ведення переговорів з ТНК на наднаціональному рівні (яскравий приклад: позиція невеликих європейських країн, які наполягають на тому, щоб переговори з "Газпромом" велися не індивідуально кожною країною, а виключно у форматі "Газпром" - Євросоюз) [7].

Таким чином, участь країни у глобальних ланцюгах нарахування вартості надає важливі можливості для підприємств, включаючи малі та середні, для нарощування нових конкурентних можливостей та переходу до масштабного експорту шляхом фокусування на певній вибірковій діяльності та продуктах. Проте це, в свою чергу, вимагає виконання вимог, що пов’язані з якістю, ціною, термінами постачання, гнучкістю.

Необхідним є визначення стратегії входження країни та окремих її підприємств у глобальні ланцюги нарахування вартості, а не фокусування лише на підвищенні ефективності окремих компаній. Конкурентна ефективність діяльності - це функція зв’язків між підприємствами у межах ланцюга вартості. Створення вартості пов’язано не лише з кінцевою продукцією, брендами, а існує по всьому ланцюгу за рахунок спеціалізації та модернізації.

Список використаних джерел

  1. Базилевич В.Д. Зміна та основні напрями парадигмальних зрушень у структурі економічної теорії XXI ст. [Електронний ресурс] // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. - К.: Київський національний університет імені ТарасаШевченка, 2012. - С. 11-15.
  2. Астахова А. Взгляд на мир через цепочки добавленной стоимости [Електронний ресурс] // Экономическая политика: экспертный канал. - Режим доступу: http://www.ecpol.ru/index.php/2012-04-05-13-42-46/2012-04- 05-13-43-05/484-vzglyad-na-mir-cherez-tsepochki-dobavlennoj-stoimosti.
  3. Конференция ООН по торговле: несколько десятков корпораций правят миром, и это хорошо [Електронний ресурс] // Финмаркет: информационное агентство. - 2013.- 28 февраля. - Режим доступу:http ://www.finmarket.ru/z/nws/hotnews.asp?id=3244103.
  4. Абони Дж. Роль глобальных цепочек начисления стоимости [Електронний ресурс] // CAREC-Notes. - 2007. - №1. - Режим доступу: http ://www. carecprogram. or g/uploads/docs/CAREC-Notes/Nov2007- Value- Chains-ru.pd.
  5. В TO никому не нужна, а от России не ждут реформ [Електронний ресурс] // Финмаркет: информационное агентство. - 2013. - 15 января. - Режим доступу: http://finmarket.ru/z/nws/hotnews .asp?id=3191291 &nt=4&p= 1&sec=0/
  6. Доклад о мировых инвестициях, 2011 год: Способы организации международного производства, не связанные с участием в капитале, и развитие: Конференция ООН по торговле и развитию [Електронний ресурс]. - Нью-Йорк и Женева, 2011. - Режим доступу:http://www.un.org/ru/development/surveys/docs/investments2011.pdf.
  7. Розинский И. Иностранные филиалы и национальные интересы [Електронний ресурс] // Экономический портал. - Режим доступу:http://institutiones.com/general/1028-inostrannie-filialy-i-nacionalnieinteresy.html.