Конкурентоспроможність національної економіки
Шевченко В.Ю. Міжнародний рух капіталу та конкурентоспроможність в умовах глобальної нестабільності
Сучасна посткризова глобальна нестабільність вимагає переосмислення підходів до економічного розвитку. Боргова криза, неефективність стимулювання економіки, рецесія та безробіття є формами прояву нестабільності розвинутих країн. Зниження темпів розвитку, нестабільність експорту, значна інфляція, високі процентні ставки є ознаками нестабільності країн зі зростаючими економіками та що розвиваються. Міжнародний рух капіталу в умовах нестабільності має значну волатильність, суперечливі тенденції та структурні зміни.
Міжнародний рух капіталу визначається ринковими механізмами акумуляції, алокації та використання міжнародної фінансової ліквідності з урахуванням різної дохідності та системних ризиків на національних та глобальних фінансових ринках. Цілями руху капіталу є ефективне розміщення міжнародної фінансової ліквідності, доступ компаній та інвесторів до міжнародних фінансових ринків та задоволення потреб у залученні капіталу на найбільш сприятливих умовах.
Міжнародний рух капіталу за змістом є транскордонним переміщенням фінансової ліквідності у різних формах, структура яких змінюється під впливом міжнародних, системних та національних факторів.
Тенденції транскордонного руху капіталу визначаються системними процесами на глобальних фінансових ринках, кредитними циклами, змінами міжнародних фінансових індикаторів, макроекономічними процесами.
Міжнародний рух капіталу є багатоаспектним за своїм економічним змістом і значенням процесом:
- є основною формою процесу економічної та фінансової глобалізації;
- постачає зовнішнє фінансування та інвестиції для національних економік;
- є чинником формування платіжного балансу;
- змінюється під дією міжнародних та національних факторів;
- імпорт та експорт капіталу впливає на макроекономічну ситуацію країн.
Основні форми міжнародного руху капіталу мають спільні тенденції та відмінності, є взаємопов’язаними: прямі іноземні інвестиції, портфельні інвестиції, інший приватний капітал, міжнародні кредити, міждержавне фінансування та різні їх комбінації.
Основні форми міжнародного руху капіталу в сучасних умовах знаходяться під впливом поширення фінансових інновацій, гібридних фінансових інструментів і технологій, нових сегментів фінансових ринків та типів фінансових інституцій - деривативів, гібридних фінансових інструментів, фондів суверенного багатства, сек’юритизації, хедж-фондів.
В умовах глобальної нестабільності відбуваються зміни структури, напрямків та інтенсивності основних форм міжнародного руху капіталу у результаті глобальних, регіональних і системних змін на міжнародних фінансових ринках, суперечливої взаємодії спонукальних та протидіючих факторів, ризиків транскордонних потоків фінансової ліквідності.
Глобальна нестабільність характеризується двохшвидкісним рухом глобальної економіки - відносно стійкої у середньостроковій перспективі різниці у темпах економічного зростання між основними групами країн. В результаті цього зростаючі економіки (emerging markets) стали активними центрами як імпорту, так і експорту капіталу.
Міжнародні системні фактори стали суттєвими чинниками структурних змін руху капіталу:
- циклічна та кризова асиметрія припливу і відпливу іноземного капіталу;
- зовнішні фінансові та валютні шоки;
- «неочікувана зупинка» іноземного капіталу в періоди криз та депресій;
- зміни політики іноземних банків на іноземних ринках в залежності від макроекономічної ситуації в країнах походження;
- дивестиції іноземного капіталу у фінансовому секторі;
- економічні обмеження доступу до міжнародних фінансових ринків.
Структурні зміни руху капіталу в умовах глобальної нестабільності
несуть певні ризики:
- транскордонне поширення фінансових стресів та ринкових коливань, перенесення фінансових і банківських криз між країнами;
- домінування спекулятивної поведінки інвесторів на міжнародних фінансових ринках провокує значні коливання біржових індексів та цін;
- значні коливання міжнародних товарних та фінансових ринків генерують зовнішні шоки для зростаючих і трансформаційних економік;
- коливання транскордонних потоків капіталу впливають на макроекономічну, монетарну та валютну політику зростаючих економік;
- макроекономічні та фінансові проблеми країн - основних експортерів капіталу - можуть спричинити відтік капіталу зі зростаючих економік;
- кризові процеси у світових фінансових центрах і на міжнародних ринках обмежують зовнішніх залучень капіталу, що негативно вплине на економіку.
Структурні зміни міжнародних потоків капіталу до України в умовах глобальної нестабільності обумовлені сучасною макроекономічною ситуацією в країні:
- не досягнуто посткризове відновлення економіки;
- економічна депресія: дефляція та низькі або негативні темпи росту;
- значний дефіцит поточного рахунку платіжного балансу, що створює загрозу стабільності валютного курсу;
- знижується конкурентоздатність основних експортних галузей - металургії, хімічної промисловості, машинобудування;
- не досягнуто повність посткризове оздоровлення банківської системи, скорочення кредитування економіки.
Водночас глобальна нестабільність та депресія Єврозони спричиняють скорочення притоку та зростання відтоку європейського фінансового та банківського капіталу з України (табл. 1).
|
2005 |
2006 |
2007 |
2008 |
2009 |
2010 |
2011 |
|
|
Банківський сектор - баланс зовнішніх кредитів та облігацій |
1625 |
4079 |
10526 |
7586 |
-3272 |
-2010 |
-3600 |
Дочірні банки європейських банків в Україні погашають раніше отримані кредити та спрямовують прибутки до материнських банків в силу стратегії консолідації та рекапіталізації банківського сектору Єврозони. Відбуваються дивестиції європейських банків - продаж активів національним та іноземним інвесторам, переважно небанківським.
Використання вигод міжнародного капіталу та попередження ризиків повинно бути спрямоване на збалансування зовнішніх фінансових зв’язків, підвищення ефективності національної фінансової та банківської системи.
Досягнення економічної стабільності української економіки в умовах глобальної нестабільності можливо шляхом всебічної модернізації економіки на сучасній технологічній базі та інфраструктури, залучення значного зовнішнього фінансування на міжнародних ринках. Можливості залучення зовнішньому фінансуванні можуть бути здійснені лише за умов структурних реформ, подолання корупції, ефективної правової системи, створення умов та стимулів всебічної модернізації та інновацій.
Список використаних джерел
1. Платіжний баланс і зовнішній борг України. 2011 рік // Національний банк України [Електронний ресурс]