Особливістю державного управління в галузі охорони здоров’я на районному рівні є відсутність окремого органу виконавчої влади. До 1957 р. в сільських районах тодішньої Української PCP´існували відділи охорони здоров’я виконавчих комітетів районних Рад депутатів трудящих, однак у зв’язку із розширенням мережі закладів охорони здоров’я, зміцненням матеріально-технічної бази і створенням центральних районних лікарень було визнано доцільним ліквідувати ці органи, передавши їх функції останнім. Очолює ЦРЛ головний лікар, який одночасно є і головним лікарем району, тобто керівником охорони здоров’я населення району. Правовий статус ЦРЛ та її головного лікаря ще донедавна визначали на підставі відповідних положень, які були затверджені наказами Міністра охорони здоров’я колишнього СРСР. Після прийняття і введення в дію Основ законодавства України про охорону здоров’я правове становище ЦРЛ та її головного лікаря було закріплено у статутах центральних районних лікарень, які затвердили в 1990-1992 pp. виконкоми районних Рад народних депутатів, а з 1994 р. - перезатверджували голови районних державних адміністрацій.

Центральна районна лікарня утворюється в адміністративному центрі району на базі районної чи міської лікарні й перебуває в безпосередньому віданні районної державної адміністрації. Майно центральної районної лікарні (будівлі, споруди, транспорт, медичне обладнання й апаратура та ін.) є районною комунальною власністю. Відкриття, утримання і закриття лікарні проводять у встановленому законодавством порядку. Штатний розпис центральної районної лікарні затверджують наказом або розпорядженням голови чи заступника голови районної державної адміністрації відповідно до чинних штатних нормативів і типових штатів. Фінансують її діяльність із коштів районного бюджету.

Центральна районна лікарня наділена правами юридичної особи, має на балансі відокремлене майно, рахунки в банках, самостійно розпоряджається ресурсами, у тому числі фінансовими коштами, виділеними й залученими для надання медичної допомоги населенню, користується печаткою зі своїм найменуванням, може укладати від свого імені будь-які не заборонені законодавством і її статутом договори, бути позивачем і відповідачем у суді, арбітражному чи третейському суді. В нових умовах господарювання у статутах центральних районних лікарень дістали закріплення нові повноваження, що зміцнюють її самостійність саме як закладу охорони здоров’я. Зокрема, у багатьох статутах ЦРЛ з’явилося право за власною ініціативою приймати рішення, якщо вони не протирічать чинному законодавству, засновувати й відкривати кооперативи, госпрозрахункові відділення і кабінети, організовувати малі підприємства, акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, орендні підприємства, надавати населенню платні медичні послуги та ін. Все це - засоби для додаткового, позабюджетного фінансування діяльності центральних районних лікарень, які передбачені чинним законодавством для юридичних осіб і в цьому, напевно, нема нічого поганого, коли лікарня “заробляє” легальним шляхом додаткові кошти на своє утримання. Погане починається тоді, коли ці додаткові повноваження виходять на перший план, і організація починає займатись іншою, не передбаченою її статутом діяльністю. У такому випадку діяльність повинна бути припинена за рішенням державних органів, які забезпечують контроль за дотриманням законів.

У службовому підпорядкуванні головного лікаря є, крім медичного персоналу, доволі чисельна адміністрація - у великих районах він має 5-6 штатних заступників. У ЦРЛ функціонує організаційно-методичний кабінет, який є своєрідним “штабним” підрозділом лікарні, в якому накопичують і аналізують інформацію про стан охорони здоров’я населення району, і яка допомагає головному лікареві ЦРЛ, його заступникам, районним спеціалістам приймати правильні рішення. Крім них, у ЦРЛ працює велика група керівників служб і підрозділів лікарні, а також керівників інших закладів охорони здоров’я. Важливу роль в управлінні охороною здоров’я населення району відіграють районні спеціалісти - районний терапевт, районний хірург, районний педіатр, районний акушер-гінеколог та інші, які працюють у ЦРЛ завідуючими відповідними відділеннями, а також очолюють відповідні медичні служби району, і на яких спирається у своїй управлінській роботі головний лікар ЦРЛ. Здійснюючи функцію управління в галузі охорони здоров’я населення району, головний лікар ЦРЛ має для цього і відповідне організаційне, кадрове, матеріально-технічне та фінансове забезпечення.

Головного лікаря району (центральної районної лікарні) призначають на посаду і звільняють з неї наказом голови (або заступника голови) районної державної адміністрації за погодженням з начальником управлінням охорони здоров’я обласної державної адміністрації. Головний лікар району (ЦРЛ) здійснює керівництво охороною здоров’я населення району, приймає на роботу та звільняє з роботи лікарів і середніх медичних працівників усіх закладів охорони здоров’я району, призначає і звільняє з посад головних лікарів районних закладів охорони здоров’я, укладає з ними трудові контракти, в межах своїх повноважень видає накази і розпорядження, обов’язкові для виконання всіма працівниками охорони здоров’я району. Так, відповідно до п. 4.4. статуту Жовківської центральної районної лікарні, головний лікар району - він і головний лікар ЦРЛ:

- керує діяльністю ЦРЛ і всіх закладів охорони здоров’я району, забезпечує виконання поставлених перед ними завдань;

- приймає на роботу і звільняє працівників ЦЛР і працівників районних закладів охорони здоров’я;

- керує державним наглядом у системі охорони здоров’я району, контролює діяльність лікувально-профілактичних закладів;

- є розпорядником коштів, затверджених кошторисом;

- організовує мобілізаційну підготовку районних закладів охорони здоров’я згідно з їх завданнями та ін.

Заступники головного лікаря району (ЦРЛ) виконують виконавчо-розпорядчу роботу в межах наданих їм повноважень, здійснюючи керівництво окремими напрямками діяльності у галузі охорони здоров’я: роботою районної поліклініки, центральної районної лікарні, її господарською службою, мережею районних закладів охорони здоров’я, медико-соціальною експертизою втрати працездатності та ін.

Раніше правове становище головного лікаря центральної районної лікарні і його заступників визначалося на основі спеціальних положень про них, затверджених наказом Міністра охорони здоров’я СРСР, а нині - на основі затвердженого статуту лікарні, яким визначені основні завдання, права й обов’язки адміністрації і чинного законодавства України.

Ця схема здійснення державного управління в галузі охорони здоров’я через головного лікаря району (ЦРЛ) на районному рівні є нині найбільш оптимальною. Окремі спроби в 1992—1993 рр. відновити у сільських районах відділи охорони здоров’я не привели до поліпшення медичного обслуговування населення - малочисельні (4-7 осіб) районні відділи охорони здоров’я не справлялись із своїми завданнями, відбувалось дублювання у роботі, особливо в кадровій між ними та ЦРЛ, і, нарешті, виникли серйозні проблеми забезпечення районних відділів охорони здоров’я кваліфікованими кадрами, оскільки добрі фахівці, медики за фахом, відмовлялися переходити на керівну й суто апаратну роботу, яку вони небезпідставно вважали тимчасовою.

Практично в усій навчальній та науковій, як медичній, так і в юридичній літературі, стверджують, що центральна районна лікарня виконує покладені на неї функції органу управління. Однак це не зовсім так - функції управління охороною здоров’я виконує лише адміністрація ЦРЛ, тобто головний лікар та його заступники, в той час як сама центральна районна лікарня здійснює своє головне завдання із надання населенню кваліфікованої медичної допомоги. Тому слід погодитись з тим, що ЦРЛ у власному розумінні як лікарня не є органом, що здійснює державне управління, як правильно зазначив В. П. Новосьолов, а органом виконавчої влади є лише головний лікар ЦРЛ та його заступники. Саме він як посадова особа здійснює керівництво охороною здоров’я в районі, призначає і звільняє керівників районних закладів охорони здоров’я, контролює їх діяльність, забезпечує виконання заходів із надання населенню лікувально-профілактичної допомоги, вчиняє інші адміністративно-управлінські дії.

З цього й слід виходити, створюючи відповідні нормативно-правові акти про управління охороною здоров’я чи формуючи рішення з цих питань. Тому, хоча адміністрація ЦРЛ не є окремим самостійним органом виконавчої влади, а лише підрозділом (нехай навіть найважливішим) центральної районної лікарні, власне вона (головний лікар ЦРЛ та його заступники) виконує обов’язки та функції органу виконавчої влади.