• Економічна теорія. Політекономія
• Етика та естетика
• Журналістика та видавнича справа
• Історичні дисципліни
• Культурологія
• Маркетинг та реклама
• Медицина
• Менеджмент та трудові відносини
• Міжнародні відносини та зовнішньоекономічна діяльність
• Педагогіка
• Політологія
• Право. Юридичні дисципліни
• Психологія
• Сільськогосподарська діяльність
• Соціологія
• Туризм та готельна справа
• Українська та зарубіжна література
• Філософія
• Фінанси, гроші та податки

Правове регулювання господарських відносин в окремих галузях економіки

3. Господарсько-правові заходи захисту прав споживачів

У сфері торгівлі, громадського харчування і послуг особливе значення має забезпечення і захист прав споживачів. Відносини між споживачами товарів (робіт, послуг) і виробниками, виконавцями, продавцями регулюються Законом України “Про захист прав споживачів” у редакції від 15.12.1993 (Відомості Верховної Ради України. – 1994. - № 1 .- Ст. 1, із наступними змінами).

Закон встановлює права споживачів. Споживачі в Україні під час придбання, замовлення або використання товарів (робіт, послуг) для задоволення своїх побутових потреб мають право на державний захист своїх прав, гарантований рівень споживання, належну якість і безпеку товарів (робіт, послуг), торговельного та інших видів обслуговування, на необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про них, а також про їх виробника (виконавця, продавця), на звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав, а також на відшкодування збитків, майнової та моральної шкоди, завданих товарами (роботами, послугами) неналежної якості, тощо.

Закон “Про захист прав споживачів” визначає механізм реалізації державного захисту їх прав. Державний захист прав споживачів здійснюють спеціально уповноважені органи виконавчої влади у цій сфері, Рада міністрів АР Крим, місцеві державні адміністрації, органи і установи державного санітарно-епідеміологічного нагляду України, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування відповідно до законодавства, а також судові органи.

Спеціально уповноваженими органами виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів є Держстандарт України та його територіальні органи захисту прав споживачів. Ці органи здійснюють державний контроль за дотриманням законодавства про захист прав споживачів у органах виконавчої влади та суб´єктами господарської діяльності, забезпечують реалізацію державної політики у цій сфері, використовуючи, у тому числі, господарсько-правові заходи захисту прав споживачів. Вказані органи, зокрема, мають право:

1) давати суб´єктам господарської діяльності обов´язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів;

2) перевіряти у суб´єктів господарювання сфери торгівлі, громадського харчування і послуг якість товарів (робіт, послуг), додержання обов´язкових вимог щодо їх безпеки, а також додержання правил торгівлі та надання послуг. Входити безперешкодно та обстежувати, відповідно до законодавства, будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб´єктів;

3) відбирати у суб´єктів господарювання зазначеної сфери зразки товарів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів для перевірки їх якості на місці або проведення незалежної експертизи у відповідних лабораторіях та інших установах з оплатою вартості зразків і проведених досліджень (експертиз) за рахунок суб´єктів господарської діяльності, що перевіряються.;

4) одержувати від суб´єктів господарювання, що перевіряються, безплатно копії нормативних документів та інші відомості, які характеризують якість товарів, робіт, послуг, сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, що використовуються для виробництва цих товарів, виконання робіт, надання послуг;

5) припиняти відвантаження і реалізацію товарів, що не відповідають вимогам нормативних документів, до усунення суб´єктами господарювання виявлених недоліків;

6) забороняти суб´єктам господарської діяльності реалізацію споживачам товарів (виконання робіт, надання послуг):

• на які немає документів, що засвідчують їх відповідність вимогам нормативних документів;
• на які встановлено обов´язкові вимоги щодо забезпечення безпеки життя, здоров´я, майна споживачів і охорони навколишнього природного середовища, якщо ці товари (роботи, послуги) підлягають обов´язковій сертифікації, але не мають сертифіката відповідності (свідоцтва про визнання іноземного сертифіката);
• завезених на територію України без документів, які підтверджують їх належну якість;
• на яких термін придатності не зазначений або зазначений з порушенням вимог нормативних документів, а також товарів, термін придатності яких минув;

7) приймати рішення:

• про припинення у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг продажу та виробництва товарів, виконання робіт і надання послуг, що не відповідають вимогам нормативно-правових актів та нормативних документів, - до усунення виявлених недоліків;
• про тимчасове припинення діяльності підприємств торгівлі (секцій, відділів), громадського харчування, сфери послуг, складів підприємств оптової і роздрібної торгівлі та організацій незалежно від форм власності, що систематично реалізують недоброякісні товари, порушують правила торгівлі та надання послуг, умови зберігання та транспортування товарів, - до усунення виявлених недоліків;

8) вилучати неякісні товари, документи, інші предмети, що свідчать про порушення прав споживачів;

9) накладати на суб´єктів господарювання сфери торгівлі, громадського харчування і послуг, в тому числі на громадян-підприємців, стягнення, передбачені Законом, а також інші права.

Порядок тимчасового припинення діяльності підприємств сфери торгівлі, громадського харчування і послуг, які систематично реалізують недоброякісні товари, порушують правила торгівлі та надання послуг, умови зберігання і транспортування товарів, Порядок вилучення неякісних товарів, документів та інших предметів, що свідчать про порушення прав споживачів та Порядок припинення (заборони) господарюючими суб’єктами відвантаження, реалізації (продажу) і виробництва товарів, виконання робіт і надання послуг, що не відповідають вимогам нормативних документів затверджені Постановою Верховної Ради України від 25.01.1995 “Про затвердження положень щодо захисту прав споживачів” (Відомості Верховної Ради України.- 1995.- № 5.- Ст. 34). Порядок відбору у суб´єктів господарської діяльності сфери торгівлі, громадського харчування і послуг зразків товарів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів для перевірки їх якості та Порядок проведення контрольної перевірки правильності розрахунку із споживачами за надані послуги і реалізовані товари затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.1994 № 215 “Про реалізацію окремих положень Закону України "Про захист прав споживачів"”.

Органи місцевого самоврядування з метою захисту прав споживачів можуть створювати при їх виконавчих органах структурні підрозділи з питань захисту прав споживачів. Ці підрозділи мають, зокрема, право у випадках виявлення продажу товарів (виконання робіт, надання послуг), які не супроводжуються доступною, достовірною, необхідною інформацією та відповідними супровідними документами, або з простроченими термінами придатності, призупиняти продаж товарів (виконання робіт, надання послуг) до пред´явлення інформації, супровідних документів або припиняти продаж товарів (виконання робіт, надання послуг).

У разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб´єкти господарської діяльності сфери торгівлі, громадського харчування і послуг несуть відповідальність у формі сплати штрафів у встановлених Законом розмірах за:

1) реалізацію товару, виконання роботи, надання послуги, що підлягає обов´язковій сертифікації, але не має сертифіката відповідності (свідоцтва про визнання іноземного сертифіката);

2) виготовлення, реалізацію товару, виконання роботи, надання послуги, що не відповідає вимогам нормативних документів, зокрема стосовно безпеки для життя, здоров´я та майна споживачів і навколишнього природного середовища;

3) реалізацію товару, виконання роботи, надання послуги, заборонених для виготовлення та реалізації (виконання, надання) відповідним державним органом;

4) реалізацію небезпечного товару (отрути, отрутохімікату, вибухо- і вогненебезпечної речовини тощо) без належного попереджувального маркування, а також без інформації про правила і умови безпечного його використання;

5) відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про товар, роботу, послугу;

6) реалізацію товару, термін придатності якого минув, а також за деякі інші порушення.

Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 № 1177. Накладати на суб´єктів господарювання зазначені штрафи мають право Голова Держстандарту, його заступники, начальники територіальних органів Держстандарту та їх заступники. Рішення про накладення штрафів приймається на підставі відповідних актів перевірки суб´єкта господарської діяльності та інших матеріалів, пов´язаних з цією перевіркою, за наявності вказаних порушень і оформляється постановою за встановленою Держстандартом формою. Постанову про накладення штрафу може бути оскаржено суб´єктом господарювання до Держстандарту або до господарського суду. Сплата штрафів не звільняє суб´єктів господарювання від обов´язків відшкодування в установленому порядку споживачам майнових і моральних збитків, які виникли внаслідок порушення законодавства про захист прав споживачів.