Правове регулювання господарських відносин в окремих галузях економіки

2. Особливості правового регулювання господарських відносин у галузі побутового обслуговування

Побутове обслуговування населення - це організована діяльність суб´єктів господарювання з надання побутових послуг, тобто послуг, пов´язаних із задоволенням конкретної побутової потреби індивідуального замовника.

Діяльність з надання побутових послуг регулюється Законами України “Про підприємництво” від 07.02.1991, “Про захист прав споживачів” в редакції від 15.12.1993, “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” від 23.03.1996, “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” в редакції від 01.06.2000, “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” від 24.02.1994, іншими нормативно-правовими актами, а також Правилами побутового обслуговування населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України в редакції від 04.06.1999 № 974 (далі у тексті - Правила).

Виконавцями побутових послуг виступають суб´єкти господарювання - юридичні особи незалежно від форми власності та фізичні особи, які надають такі послуги. Виконавці здійснюють побутове обслуговування після їх державної реєстрації як суб´єктів підприємницької діяльності, а у випадках, передбачених законодавством, - за наявності торгового (спеціального торгового) патенту та ліцензії.

Державна реєстрація суб´єктів господарської (підприємницької) діяльності проводиться відповідно до Законів України “Про підприємництво”, “Про підприємства в Україні” від 27.03.1991, “Про господарські товариства” від 19.09.1991 та інших.

Перелік окремих видів послуг, надання яких вимагає наявності торгових (спеціальних торгових) патентів, а також порядок їх видачі виконавцям визначаються Законом України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” та Переліком послуг, що належать до побутових і підлягають патентуванню, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.1998 № 576.

Надання певних видів послуг може здійснюватися лише за умови ліцензування відповідно до Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” від 01.06.2000.

Виконавці для провадження діяльності з надання побутових послуг залежно від специфіки послуг, що надаються, можуть мати окремі приміщення або будівлі, павільйони, кіоски, пересувні майстерні та приймальні пункти, спеціально обладнані відповідним устаткуванням.

Виконавці повинні:

забезпечити знання і виконання своїми працівниками, які здійснюють побутове обслуговування, Правил та інших нормативно-правових актів, що регулюють надання побутових послуг;
створити матеріально-технічну базу, забезпечити наявність обладнання та устаткування для надання послуг згідно з установленими нормативами;
формувати ціни на послуги відповідно до законодавства залежно від їх складності та якості;
забезпечити необхідний рівень кваліфікації працівників, відповідність виробничих приміщень, будівель, робочих місць необхідним екологічним і санітарно-гігієнічним умовам та вимогам охорони праці.

У приміщенні, де проводиться приймання та видача замовлень, на видному і доступному для замовників місці повинні розміщуватися:

Правила побутового обслуговування населення та витяг із Закону України “Про захист прав споживачів” в частині надання послуг;
перелік побутових послуг, що надаються;
інформація про повне найменування виконавця, його адреса, номери телефонів, прізвище, ім´я та по батькові керівника (власника);
копії свідоцтв про державну реєстрацію, сертифікатів відповідності на послуги, які підлягають обов´язковій сертифікації, копії торгових патентів, ліцензій за видами послуг, які підлягають патентуванню, ліцензуванню;
зразки матеріалів та затверджених в установленому порядку виробів;
ціни і тарифи на послуги, матеріали та вироби;
перелік нормативно-технічних документів, яким повинні відповідати послуги;
гарантійні зобов´язання виконавця послуг;
інформація про працівників, які обслуговують замовників, номери телефонів місцевих органів виконавчої влади, територіальних органів захисту прав споживачів, перелік категорій громадян, які користуються пільгами;
книга заяв і пропозицій.

У разі надання послуг поза межами приміщення виконавець повинен забезпечити умови для ознайомлення замовника з Правилами, надання йому на робочому місці виконавця інформації про найменування, розташування, номер телефону виконавця, номер свідоцтва про державну реєстрацію та назву органу, що провів державну реєстрацію.

На фасаді приміщення виконавця повинно бути зазначено державною мовою його назву, найменування власника або уповноваженого ним органу, режим роботи.

Побутові послуги надаються замовникам згідно з угодами, документальним підтвердженням укладення яких є такі документи: договір за типовою формою, затвердженою у встановленому порядку, квитанція, касовий чек, товарний чек, квиток встановленої форми. Обов´язки, права та відповідальність виконавця і замовника встановлені Правилами побутового обслуговування населення. Інструкції щодо надання окремих видів побутових послуг затверджені наказом Укрсоюзсервісу від 27.08.2000 № 20 (зареєстровані в Мінюсті 13.11.2000 за № 803).

Контроль за дотриманням Правил здійснюється місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, органами захисту прав споживачів, іншими органами виконавчої влади у межах їх повноважень.

З метою підвищення рівня захисту прав та інтересів споживачів щодо якості послуг і культури обслуговування, посилення заінтересованості у залученні замовників та збільшенні обсягів послуг і доходів, впорядкування ціноутворення відповідно до якості і складності послуг здійснюється присвоєння категорій суб´єктам господарювання - підприємствам і організаціям, що надають побутові послуги, незалежно від форм власності. Положення про порядок присвоєння категорій підприємствам, що надають побутові послуги населенню затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.1995 № 674.

Залежно від видів побутових послуг (робіт) та вимог щодо їх виконання підприємствам і організаціям встановлюється вища, перша або друга категорія.

Основні вимоги, що висуваються до підприємств під час присвоєння їм категорій встановлені названим Положенням. При цьому враховуються види, складність та якість послуг (робіт), склад фахівців основних професій та рівень їхньої кваліфікації, рівень технології, оснащення відповідним обладнанням та засобами механізації, стан приміщень та їх оздоблення.

Присвоєння категорій підприємствам проводиться за результатами їх атестації. Атестації підлягають новостворені та діючі підприємства незалежно від форм власності. Атестація (переатестація) підприємства проводиться атестаційною комісією, створеною райдержадміністрацією або міськ(рай)виконкомом, на території яких розташоване підприємство. До складу атестаційної комісії включаються представники відповідної держадміністрації чи виконкому, органів Держстандарту, захисту прав споживачів, санітарно-епідеміологічних служб та фахівці з питань побутового обслуговування.

Атестація проводиться за поданням підприємства протягом трьох місяців після його реєстрації. Переатестація здійснюється у разі появи змін у показниках його діяльності, встановлених вимогами для присвоєння підприємству категорії, але не менше одного разу на три роки. Контроль за своєчасністю проведення атестації (переатестації) здійснюється органами, які створюють атестаційні комісії.

Підприємство, що підлягає атестації, подає атестаційній комісії заяву та документи за встановленим переліком. Атестаційна комісія протягом місяця готує висновок про віднесення підприємства до відповідної категорії. Рішення про присвоєння категорії підприємству та переведення його до вищої або нижчої категорії приймаються за поданням атестаційної комісії керівниками (їх заступниками) райдержадміністрацій, міськ(рай)виконкомів з видачею свідоцтва за встановленим зразком.