Правове регулювання господарських відносин в окремих галузях економіки

1. Порядок заняття торговельною діяльністю і правила торговельного обслуговування населення

Порядок заняття торговельною діяльністю і правила торговельного обслуговування населення затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 108. Порядок і правила визначають загальні умови заняття торговельною діяльністю, основні вимоги до торговельної (торговельно-виробничої) мережі і торговельного обслуговування громадян, які придбавають товари для власних побутових потреб у суб´єктів господарювання.

Торговельна діяльність - це ініціативна, самостійна діяльність юридичних осіб і громадян щодо здійснення купівлі та продажу товарів народного споживання з метою отримання прибутку. Торговельна діяльність може здійснюватися громадянами України, громадянами інших держав, які не обмежені в правоздатності або дієздатності в законодавчому порядку, та юридичними особами всіх форм власності.

Торговельна діяльність в Україні регулюється Законами України "Про підприємництво", "Про захист прав споживачів", "Про підприємства в Україні", "Про споживчу кооперацію", "Про зовнішньоекономічну діяльність", "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", іншими актами законодавства, а також названим Порядком і правилами.

Торговельна діяльність може здійснюватися у сферах роздрібної та оптової торгівлі, а також у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері.

Господарюючі суб´єкти здійснюють торговельну діяльність після їх державної реєстрації як суб´єктів господарювання відповідно до законодавства, а у випадках, передбачених законодавчими актами, за наявності у них ліцензії на торгівлю окремими видами товарів.

Господарюючі суб´єкти для заняття торговельною діяльністю у сфері роздрібної торгівлі можуть мати:

магазини, тобто стаціонарні пункти роздрібного продажу товарів, які займають окремі приміщення або будівлі та мають торговельний зал для покупців;
палатки, кіоски, які займають окремі приміщення, але не мають торговельного залу для покупців (дрібнороздрібна мережа);
автомагазини, лотки, розвозки тощо - діючі тривалий час спеціально обладнані різні пристосування для дрібної торгівлі (пересувна мережа).

Магазини можуть бути:

за товарною спеціалізацією - продовольчі, непродовольчі, змішані;
за товарним асортиментом - спеціалізовані, неспеціалізовані, універмаги, універсами, будинки торгівлі, торговельні центри (комплекси);
за формами торгівлі - звичайного типу, самообслуговування, торгівлі за зразками, торгівлі за попереднім замовленням, дрібнооптові (для відпуску товарів дитячим, лікувальним та іншим закритим закладам за безготівковим розрахунком), фірмової торгівлі тощо.

Для заняття торговельно-виробничою діяльністю (громадським харчуванням) суб´єкти господарювання можуть мати:

фабрики-кухні, фабрики-заготівельні, їдальні, ресторани, кафе, закусочні, бари, буфети тощо - окремі приміщення або будівлі, що мають, як правило, зал, обладнаний столиками і стільцями для споживання їжі, необхідні виробничі та побутові приміщення для її приготування;
відкриті літні майданчики - стаціонарні пункти з кількістю місць для обслуговування 20 чоловік і більше. Робочі місця повинні бути обладнані холодильним, торговельно-технологічним устаткуванням, мати електроенергію, холодну і гарячу проточну воду, каналізацію;
кіоски громадського харчування - стаціонарні пункти, де робочі місця повинні бути обладнані як і відкриті літні майданчики, за винятком столиків і стільців для обслуговування відвідувачів.

У сфері оптової торгівлі суб´єкти господарювання можуть мати:

оптові бази - основні господарські підприємства оптової торгівлі, що здійснюють оптові закупівлі та поставки (продаж) товарів і надають торговельні послуги підприємствам і організаціям роздрібної торгівлі, громадського харчування та іншим суб´єктам господарювання;
товарні склади, склади-холодильники - відокремлені або спеціально пристосовані приміщення для зберігання та переробки товарних запасів;
склади-магазини, що мають функціональні площі, до яких входять торговельні та складські площі закритих та напіввідкритих приміщень для зберігання і продажу великогабаритних товарів (меблі, будівельні матеріали тощо).

Суб´єкти господарювання усіх форм власності повинні забезпечити:

відповідність виробничого приміщення (місця) чи будівлі для здійснення торговельної діяльності необхідним екологічним і санітарно-гігієнічним умовам, а технічного стану приміщення (місця), будівлі та устаткування - вимогам нормативних документів щодо зберігання, виробництва та продажу відповідних товарів, а також охорони праці;
постійний розвиток матеріально-технічної бази підприємств, оснащення їх сучасною технікою і обладнанням;
застосування прогресивних форм торговельного обслуговування населення;
наявність на видному місці в торговельному приміщенні асортиментного переліку товарів, чинних санітарних і ветеринарних правил, правил продажу товарів та іншої необхідної нормативно-технічної документації та дотримання встановлених у них вимог;
продаж товарів громадянам чистою вагою і повною мірою.

Суб´єкти господарювання самостійно вирішують питання забезпечення торговельних приміщень торговельно-технологічним обладнанням (холодильним, піднімально-транспортним, ваговимірювальним, касовим тощо) відповідно до існуючих нормативів. Засоби вимірювання, що використовуються в торговельній діяльності для розрахунків із покупцями, повинні мати державне повірочне тавро і проходити повірку в установленому порядку.

На фасаді торговельного приміщення повинна бути вивіска із зазначенням назви суб´єкта господарювання (власника або уповноваженого ним органу). Біля входу на видному місці розміщується інформація про режим роботи. Режим роботи встановлюється за погодженням з виконкомами місцевих рад.

У разі здійснення виїзної (виносної) торгівлі, а також продажу товарів з використанням інших нестаціонарних засобів на робочому місці продавця встановлюється табличка із зазначенням назви, місця розташування і номера телефону суб´єкта господарювання, що організував торгівлю, а також прізвища, імені та по батькові продавця. На робочому місці громадянина-підприємця встановлюється табличка із зазначенням його адреси, номера свідоцтва про державну реєстрацію та назви органу, що здійснив цю реєстрацію.

Торговельно-виробничу діяльність підприємства громадського харчування здійснюють відповідно до меню або асортиментного переліку продукції, затвердженого власником або керівником підприємства. Підприємство зобов´язане забезпечити наявність страв, виробів, перелічених у меню (асортиментному переліку), протягом усього робочого дня або періоду, визначеного для їх реалізації (сніданок, обід, вечеря). Підприємство громадського харчування виробляє продукцію з дотриманням вимог, передбачених нормативними документами, а також має право розробляти і виробляти в установленому порядку нові, фірмові страви та продукцію. У разі відпуску неякісної або виготовленої з порушенням технології страви (виробу) підприємство зобов´язане замінити її або сплатити її вартість споживачеві. Забороняється встановлювати мінімум вартості замовлення і пропонувати споживачеві обов´язковий асортимент продукції. Підприємство громадського харчування зобов´язане забезпечити зберігання речей споживача в гардеробі.

Послуги харчування підлягають обов´язкової сертифікації відповідно до Правил, затверджених наказом Держстандарту України від 27.01.1999 № 37 (зареєстровані в Мінюсті України 15.04.1999 за № 235).

Суб´єкт господарювання самостійно вишукує товарні ресурси і укладає договори з їх постачальниками. Товари, що надійшли, оприбутковуються в день надходження за їх фактичною наявністю. У разі неможливості оприбуткувати товари в цей день (виклик експерта, перевірка цін, якості, кількості тощо) в текстовій частині товарного звіту за підсумками приходу робиться запис про надходження товарів із зазначенням постачальника (продавця), їх загальної вартості, а також причини, з якої товари не оприбутковано.

Усі товари у суб´єкта господарювання повинні бути з відповідними документами, наявність яких передбачена законодавством (товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури, прибутково-видаткові накладні, сертифікат відповідності державної системи сертифікації або копія зазначеного сертифіката, завірена господарюючим суб´єктом, що відпустив товар, який підлягає обов´язковій сертифікації, тощо). Товари повинні бути марковані штриховими кодами відповідно до Положення про штрихове кодування товарів, затвердженого наказом Мінекономіки від 20.08.1996 № 530 (зареєстроване в Мінюсті 05.09.2002 за № 733).

Товари, що надійшли у продаж від громадянина-підприємця, повинні мати ярлик із зазначенням його прізвища, адреси, номера документа, що засвідчує право на заняття підприємницькою діяльністю, та назви органу, що його видав (у разі потреби - відомостей про сертифікацію цих товарів), гарантійного терміну і терміну придатності. Суб´єкт господарювання зобов´язаний забезпечити наявність правильно оформлених цінників товарів, що надійшли для продажу.

Суб´єктам господарювання забороняється зберігати в торговельному залі та підсобних приміщеннях призначені для продажу товари, прийняті з порушенням зазначених вимог. Зберігання у підсобних приміщеннях суб´єктів господарювання товарів, які їм не належать, допускається на підставі договору схову, один примірник якого повинен знаходитися у суб´єкта.

Суб´єкти господарювання реалізують товари лише за наявності документів, які засвідчують їх якість. Забороняється продаж товарів, що надійшли без цих документів, а також таких, що не мають належного товарного вигляду та із закінченим терміном придатності. Якість, маркування, режим зберігання товарів (температура, вологість, освітлення, терміни) повинні відповідати вимогам нормативних документів.

У разі реалізації товарів імпортного виробництва у пакувальній тарі з написами іноземною мовою господарюючий суб´єкт зобов´язаний забезпечити інформацію державною чи іншою мовою відповідно до Закону України "Про мови в Україні" про найменування, основні споживчі властивості товару, термін його придатності та умови зберігання, можливі застереження щодо вмісту шкідливих компонентів і обмежень у споживанні, гарантійні зобов´язання тощо.

Продаж продовольчих товарів, готових до вживання, а також тих, що швидко псуються, інших продовольчих товарів (у тому числі овочів і фруктів) за межами торговельного приміщення (виїзна чи виносна торгівля) здійснюється у спеціально відведених для цього місцях з дозволу органів санітарно-епідеміологічного нагляду та за умови дотримання встановлених для цих товарів температурного режиму зберігання, а також вимог санітарних норм і правил. Кожна партія таких товарів повинна мати документ, який засвідчує їх якість, із зазначенням виробника, його адреси, дати виготовлення, терміну реалізації, маси нетто фасованого товару.

Прийняті товари виставляються для продажу одразу, а в разі потреби - після проведення допродажної підготовки. Забороняється безпідставне вилучення працівниками, що здійснюють продаж, виставлених для продажу товарів, їх приховування або стримування реалізації.

Особливості здійснення окремих видів торгівлі, продажу окремих продовольчих і непродовольчих товарів регулюються спеціальними правилами, що затверджуються у встановленому порядку. Так, Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 № 1442 (із змінами), Правила роздрібної торгівлі ювелірними та іншими виробами з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1999 № 460 (із змінами), Правила продажу продовольчих товарів затверджені наказом Мінзовнішекономторгу від 28.12.1994 № 237 (зареєстровані в Мінюсті 17.01.1995 за № 9), Правила роздрібної торгівлі картоплею та плодоовочевою продукцією затверджені наказом Мінзовнішекономторгу від 08.07.1997 № 344 (зареєстровані в Мінюсті 28.08.1997 за № 353), Правила продажу товарів поштою затверджені наказом Мінзовнішекономторгу України та Держкомзв´язку України від 17.03.1999 № 153/48 (Зареєстровані в Мінюсті України 30.031999 за № 193), Правила роздрібної торгівлі тютюновими виробами затверджені наказом Мінекономіки від 24.07.2002 № 218 (зареєстровані в Мінюсті 20.08.2002 за № 679), Правила роботи закладів (підприємств) громадського харчування затверджені наказом Мінекономіки від 24.07.2002 № 219 (зареєстровані в Мінюсті 20.08.2002 за № 680) тощо.

Господарюючі суб´єкти подають звіти за формами встановленої державної статистичної звітності. Бухгалтерський облік і звітність здійснюються з дотриманням єдиних методологічних засад, встановлених законодавством.

Контроль за дотриманням Порядку заняття торговельною діяльністю і правил торговельного обслуговування населення здійснюється органами державної виконавчої влади, у тому числі органами захисту прав споживачів, органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду та іншими, органами місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції та в установленому порядку.

Контрольна перевірка може проводиться службовою особою відповідного органу з пред´явленням службового посвідчення та в присутності особи, що здійснює продаж товарів, і, у разі можливості, представника суб´єкта господарювання, що перевіряється. Результати контрольної перевірки оформляються актом, один примірник якого залишається у цього суб´єкта. Особи, що допустили порушення, зобов´язані дати письмове пояснення, яке додається до акта. У разі відмови підписати акт чи дати пояснення в акті робиться запис про те, що зазначені особи ознайомлені із змістом акта і від його підписання відмовилися. Працівники суб´єкта господарювання повинні створити умови для виконання робіт, пов´язаних з контрольною перевіркою, та забезпечити здійснення заходів щодо усунення виявлених недоліків і порушень.