Правове регулювання господарських відносин в окремих галузях економіки

5. Відповідальність за порушення законодавства про будівельну діяльність

Учасники господарських відносин у сфері будівельної діяльності несуть господарську відповідальність за скоєні ними правопорушення шляхом застосування до них господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених законом. Застосування господарських санкцій спрямоване на відшкодування втрат (збитків) учасників господарських відносин та держави внаслідок правопорушення, забезпечення правопорядку у будівництві. У сфері будівельної діяльності застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно-господарські санкції, адміністративно-господарські санкції.

Згідно з Господарським кодексом України за невиконання або неналежне виконання зобов´язань за договором підряду на капітальне будівництво винна сторона сплачує неустойку, а також відшкодовує другій стороні збитки (зроблені другою стороною витрати, втрату або пошкодження її майна). Крім того підрядник зобов´язаний усунути за свій рахунок недоліки, виявлені при прийнятті робіт (об´єкта), у строки, погоджені з замовником. У разі порушення строків усунення недоліків підрядник несе відповідальність, встановлену договором.

Правовідносини відповідальності у процесі будівництва, що здійснюється за рахунок державних коштів, регулюються законом України від 06.04.2000 “Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на будівництві об´єктів”. Закон встановлює майнову відповідальність за недотримання встановлених умовами контракту строків завершення виконання робіт на будівництві об´єктів та здійснення розрахунків за них. Закон спрямований на посилення договірної дисципліни та відповідальності за цільове та ефективне використання державних коштів.

Згідно із Законом майнова відповідальність застосовується до підрядників і замовників, що допустили невиконання або неналежне виконання договірних зобов´язань. Майнова відповідальність є істотною умовою контракту і передбачає стягнення за вимогою потерпілої сторони неустойки (пені), а також відшкодування збитків (витрат, втрат або пошкодження майна, неодержаних доходів) у частині, не покритій неустойкою (пенею), з винної сторони відповідно до умов закону. Сторони контракту зобов´язані стягувати в установленому порядку вказану неустойку та вимагати відшкодування збитків. У разі недотримання цього зобов´язання сума неустойки, що не була стягнена з винної сторони, стягується за рішенням господарського суду до державного бюджету як із сторони, яка не заявила ці вимоги, так і з сторони, що не виконала договірних зобов´язань.

Інвестори, в тому числі міністерства, інші органи виконавчої влади, виконавчі органи рад, які забезпечують фінансування будівництва об´єктів, несуть відповідальність за дії, що спричинили порушення умов контракту внаслідок неналежного виділення та перерахування коштів на будівництво, та відшкодовують замовнику фактично сплачені ним підряднику суму неустойки за порушення строків платежів за виконані роботи, передбачених умовами контракту, та збитки у частині, не покритій неустойкою.

У разі порушення з вини підрядника строків завершення виконання робіт (здачі в експлуатацію об´єктів), передбачених контрактом, підрядник сплачує замовнику за кожний день прострочення неустойку (пеню), розмір якої обчислюється від договірної ціни робіт, визначеної з урахуванням офіційного рівня інфляції, з розрахунку облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується неустойка, збільшеної в 1,5 раза. Якщо у порушенні вказаних строків вини підрядника немає, замовник на підставі обгрунтувань підрядника переглядає ці строки, про що укладається додаткова угода.

У разі порушення з вини замовника строків перерахування авансів і платежів за виконані роботи (послуги) замовник сплачує підрядникові за кожний день прострочення неустойку (пеню), розмір якої обчислюється від суми простроченого платежу в порядку, аналогічному зазначеному вище.

Якщо замовник не сплатив за виконані роботи протягом 30 календарних днів після закінчення встановленого строку платежу, підрядник має право припинити виконання робіт, але не раніш як через 10 календарних днів після повідомлення про це замовника. У разі затримки перерахування платежів більш як на 90 календарних днів підрядник має право розірвати контракт відповідно до його умов і вимагати сплати неустойки та відшкодування збитків у частині, не покритій неустойкою.

Згідно із Законом суми сплаченої (стягненої) неустойки та відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням умов контракту, відносяться на результати фінансово-господарської діяльності підрядників і замовників - суб´єктів господарювання, як тих, що їх сплатили, так і тих, що їх отримали. Якщо замовник порушив умови контракту внаслідок несвоєчасного надходження бюджетних коштів, або якщо замовником є місцевий орган державної влади, виконавчий орган ради, дирекція об´єкта, що будується, сплата неустойки та відшкодування збитків здійснюються за рахунок коштів на фінансування будівництва, передбачених відповідними бюджетами. Кошти, одержані замовником - місцевим органом державної влади, виконавчим органом ради, дирекцією об´єкта, що будується, від підрядника внаслідок застосування до нього майнової відповідальності, перераховуються до відповідного бюджету.

Відшкодування замовникові додаткових витрат на будівництво, зумовлених сплатою ним підряднику неустойки за недотримання строків платежів внаслідок порушення плану фінансування, здійснюється органами виконавчої влади, виконавчими органами рад за рахунок коштів відповідних бюджетів. Додаткові витрати, пов´язані із застосуванням майнової відповідальності щодо названих органів, які забезпечують фінансування будівництва об´єктів, відшкодовуються за рахунок зменшення коштів на фінансування діяльності цих органів.

Щодо інших договорів підряду (контрактів) на капітальне будівництво, крім тих, що здійснюються за державним замовленням (за рахунок державних коштів), відповідальність за порушення зобов´язань сторони мають право передбачати в договорі. Положення про підрядні контракти у будівництві України, затверджене Науково-технічною радою Мінбуду (протокол від 15.12.1993 № 9), рекомендує регулювання відносин відповідальності між учасниками будівництва, яке враховує вимоги законодавства, вітчизняний і зарубіжний досвід та особливості становлення ринкових відносин у будівництві.

Положення рекомендує передбачати в контракті, що підрядник до передачі закінчених робіт замовнику матеріально відповідає за збереження незавершеного будівництва, наслідки його пошкодження або загибелі з власної вини і не може вимагати від замовника оплати за виконані, але знищені (пошкоджені) роботи. Після приймання об´єкта відповідальність за його збереження несе замовник.

Підрядник не може відповідати за пошкодження та загибель незавершеного будівництва, іншого майна, нести іншу майнову відповідальність, якщо його дії відповідали умовам контракту і він не міг запобігти небажаним наслідкам. Якщо підрядник у процесі виконання робіт виявляє прорахунки і недоліки у проектній документації, матеріальних ресурсах постачання замовника або його вказівках, які можуть негативно вплинути на хід, якість і строки будівництва об´єкта, він повинен негайно інформувати про це замовника у письмовій формі. Якщо після цього замовник у письмовій формі наполягає на продовженні виконання робіт, підрядник приймає це рішення до виконання, але він не відповідає за можливі наслідки того, про що він зробив попередження. Якщо підрядник не попередив замовника про зазначені вище прорахунки і недоліки, що достатньо очевидні, і йому належало виявити їх виходячи зі своїх професійних зобов´язань, він повинен нести відповідальність за їх наслідки. Замовник повинен довести, що підрядник несе таку відповідальність.

Якщо в процесі виконання робіт будуть заподіяні непередбачені збитки третій особі, за виникнення яких на законних підставах відповідають обидві сторони, то вони повинні нести солідарну відповідальність, якщо в контракті не передбачено інше. Якщо збитки третьої особи є наслідком дій замовника, то він самостійно відповідає за їх відшкодування. Непередбачені збитки третій особі, у тому числі внаслідок неправомірних, неузгоджених дій одного з учасників, компенсуються стороною, яка допустила ці дії (наприклад, вторгнення підрядника без дозволу на сусідню ділянку або пошкодження її, пошкодження діючих мереж, запозичення та відсипання грунту або інших матеріалів за межі передбачених майданчиків тощо).

Сторона, яка не має можливості виконувати свої зобов´язання через обставини непереборної сили або з вини іншої сторони, повинна повідомити про це іншу сторону в обумовлений строк. Несвоєчасність повідомлення позбавляє сторону права посилатись на це надалі. В окремих випадках факт неможливості виконання договірних зобов´язань через обставини непереборної сили повинен підтверджуватись двостороннім актом чи, за згодою сторін, документом компетентної організації. Підстави для звільнення від відповідальності контрагентів сторін (субпідрядників, постачальників тощо) поширюються і на саму сторону.

Положення від 15.12.1993 з метою посилення матеріальної відповідальності сторін за виконання своїх зобов´язань пропонує передбачати штрафні санкції. Вибір санкцій є правом сторін. Їх величина повинна залежати від важливості договірних зобов´язань, ступеню їх порушень. Обов´язково до контракту слід включати санкції за несвоєчасну здачу об´єкта в експлуатацію та несвоєчасну оплату робіт. Контрактом можуть передбачатись також інші санкції за порушення договірних зобов´язань підрядником, у тому числі за недоробки, виявлені при здачі об´єкта в експлуатацію, використання неякісних матеріалів, несвоєчасну передачу виробничих площ під монтаж устаткування, що виконується іншими виконавцями, залученими замовником, за інші порушення умов контракту. Замовнику доцільно пред´являти штрафні санкції за несвоєчасну передачу проектної документації, будівельного майданчика, устаткування та інших матеріальних цінностей, за інші порушення договірних зобов´язань. При цьому можливе застосування положень закону “Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на будівництві об´єктів”, Правил про договори підряду на капітальне будівництво (затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 26.12.1986 № 1550), а також відповідних рекомендацій Положення про взаємовідносини організацій - генеральних підрядників з субпідрядними організаціями (затверджене Науково-технічною радою Держбуду, протокол від 14.12.1994 № 4, носить рекомендаційний характер).

Потерпіла сторона, крім пред´явлення санкцій, має право на відшкодування фактичних збитків від порушення договірних зобов´язань, що перевищує суму одержаних санкцій. Розрахунок збитків необхідно здійснювати з урахуванням фактичних витрат потерпілої сторони. Виплата санкцій і компенсація збитків не звільнює винну сторону від виконання договірних зобов´язань, якщо інше не передбачено контрактом.

Оперативно-господарські санкції використовуються стороною договору в односторонньому порядку у відповідь на порушення договірних зобов´язань іншою стороною з метою припинення або попередження цих порушень. У сфері будівництва основними з таких санкцій є відмова замовника від прийняття недоброякісно виконаних робіт (об‘єктів) та додаткових робіт, виконаних підрядником без узгодження з замовником, відмова від оплати вказаних робіт (об‘єктів), призупинення робіт і розірвання контракту.

Об‘єкти з недоробками та дефектами, додаткові роботи, що виконані підрядником без узгодження із замовником, а також роботи, при виконанні яких допущено відхилення від проекту, не приймаються і не оплачуються замовником. На його вимогу і в установлені ним строки вказані недоліки усуваються підрядником і роботи (об‘єкти) приводяться у відповідність із документацією. Якщо підрядник відмовився усунути недоліки, замовник має право доручити цю роботу іншим виконавцям з компенсацією витрат за рахунок підрядника, у тому числі шляхом утримання відповідних сум при розрахунках за виконані роботи. Оплата підряднику за додаткові роботи може здійснюватись, якщо замовник визнає їх необхідність і якщо він без затримки був повідомлений про них.

Призупинення робіт і розірвання контракту є крайньою мірою розв´язання конфліктів і проблем, що виникли між сторонами. Замовник може розірвати контракт у разі суттєвого порушення договірних зобов´язань підрядником, яке створює передумови для невиконання замовлення у встановлені строки (при відставанні строків виконання робіт від запланованих графіками, грубих порушеннях вимог будівельних норм і правил тощо). Розірвання контракту підрядником може мати місце, якщо замовник протягом обумовленого строку не виконує своїх зобов´язань (передача будівельного майданчика, документації, устаткування тощо) і цим зумовлює неможливість нормальної діяльності підрядника, якщо замовник не оплачує протягом встановленого строку виконані підрядником роботи. Сторона, яка приймає рішення про розірвання контракту, зобов´язана письмово повідомити про це іншу сторону, обгрунтувати причини і надати їй строк для усунення допущених порушень.

Адміністративно-господарські санкції, які застосовуються до суб‘єктів господарювання за порушення містобудівного законодавства, встановлені законом України “Про відповідальність підприємств, їх об´єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування” від 14.10.1994. Закон спрямований на посилення державного контролю за забудовою територій, розміщенням і будівництвом об´єктів архітектури, додержанням суб´єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та проектної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, вимог вихідних даних, а також на захист державою прав споживачів будівельної продукції.

Згідно з цим Законом підприємства (організації) незалежно від форм власності, які здійснюють будівельні роботи, виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, а так само які є замовниками у будівництві або поєднують функції замовника і підрядника, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення:

проведення будівельних робіт без дозволу на їх виконання або без затвердженої проектної документації - у розмірі п´ятдесяти відсотків вартості цих робіт;
передачу проектною організацією замовнику робочої документації для будівництва, що не відповідає державним стандартам, нормам і правилам, вихідним даним на проектування об´єктів архітектури та затвердженому проекту, - у розмірі тридцяти відсотків вартості розробленої робочої документації;
виробництво, реалізацію або застосування в будівництві будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, які не відповідають державним стандартам, нормам і правилам або проектним рішенням, а так само підлягають обов´язковій сертифікації, але не пройшли її, - у розмірі двадцяти п´яти відсотків вартості реалізованої продукції;
виконання будівельних робіт, що не відповідають державним стандартам, нормам і правилам або проектним рішенням, - у розмірі десяти відсотків вартості виконаних робіт;
прийняття в експлуатацію об´єктів, зведених з порушенням законодавства, а так само місцевих правил забудови населених пунктів або проектних рішень, - у розмірі п´яти відсотків вартості відповідних об´єктів;
здійснення окремих видів господарської діяльності у будівництві, що підлягають ліцензуванню, без отримання у встановленому порядку ліцензії - у розмірі плати за видачу ліцензій на відповідний вид господарської діяльності у будівництві;
ухилення від виконання або несвоєчасне виконання приписів інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю - у розмірі п´ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
передачу проектною організацією замовнику робочої документації для реконструкції, реставрації, капітального ремонту об´єкта, в якій передбачено внесення змін з порушенням вимог архітектурно-технічного паспорта зазначеного об´єкта, - у розмірі двадцяти п´яти відсотків вартості розробленої робочої документації;
експлуатацію або використання будинків чи споруд після закінчення будівництва без прийняття їх державними приймальними (технічними) комісіями - у розмірі десяти відсотків вартості виконаних робіт;
затвердження містобудівної документації з порушенням встановлених державних стандартів, норм і правил, вихідних даних на проектування - у розмірі двадцяти п´яти відсотків вартості розробленої містобудівної документації;
недотримання регіональних або місцевих правил забудови під час планування і забудови населених пунктів, режиму використання та забудови земель, на яких передбачена перспективна містобудівна діяльність, - у розмірі двадцяти п´яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Сплата штрафів не звільняє підприємство від усунення допущених порушень і відшкодування заподіяних ними збитків.

Справи про вказані правопорушення розглядають інспекції державного архітектурно-будівельного контролю. Положення про порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудування затверджене постановою Кабінету міністрів України від 06.04.1995 № 244 (із змінами). Підставою для розгляду справи про правопорушення є протокол, складений уповноваженою на те особою інспекції державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки. Разом з протоколом складається припис про усунення допущених порушень. Рішення про накладення штрафу оформляється постановою. Штраф підлягає сплаті у п´ятнадцятиденний термін з дня його накладення, а у разі несплати стягується у судовому порядку. Рішення у справах про правопорушення у сфері містобудування може бути оскаржено до господарського суду.

Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю мають право безперешкодного доступу на будівництво об´єктів незалежно від форм власності. Вони уповноважені давати у межах своїх повноважень учасникам будівництва та виробникам будівельних виробів обов´язкові для виконання приписи щодо усунення порушень. Крім накладення штрафів вони мають право зупиняти будівельні роботи, які не відповідають встановленим вимогам, проектним рішенням або місцевим правилам забудови, здійснюються без дозволу на їх виконання, а так само виробництво і застосування у будівництві будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, виготовлених з порушенням державних стандартів. Інспекції вносять подання відповідним органам про анулювання або зупинення дії ліцензій на право здійснення окремих видів господарської діяльності у будівництві, що підлягають ліцензуванню, підприємствами, які допускають грубі порушення державних стандартів, норм і правил, вихідних даних, затверджених проектних рішень або місцевих правил забудови населених пунктів.