• Економічна теорія. Політекономія
• Етика та естетика
• Журналістика та видавнича справа
• Історичні дисципліни
• Культурологія
• Маркетинг та реклама
• Медицина
• Менеджмент та трудові відносини
• Міжнародні відносини та зовнішньоекономічна діяльність
• Педагогіка
• Політологія
• Право. Юридичні дисципліни
• Психологія
• Сільськогосподарська діяльність
• Соціологія
• Туризм та готельна справа
• Українська та зарубіжна література
• Філософія
• Фінанси, гроші та податки

Правове регулювання господарських відносин в окремих галузях економіки

1. Загальні засади правового регулювання господарських відносин у нафтогазовому комплексі

Основні правові, економічні та організаційні засади діяльності нафтогазової галузі визначені Законом України від 12.07.2001 “Про нафту і газ”. Закон регулює відносини, пов´язані з особливостями користування нафтогазоносними надрами, видобутком, транспортуванням, зберіганням та використанням нафти, газу та продуктів їх переробки. Метою Закону є забезпечення енергетичної безпеки України, розвиток конкуренції у нафтогазовій галузі, захист прав усіх суб´єктів відносин, що виникають у зв´язку з геологічним вивченням нафтогазоносності надр, розробкою родовищ нафти і газу, переробкою нафти і газу, зберіганням, транспортуванням та реалізацією нафти, газу та продуктів їх переробки, споживачів та працівників галузі. Вказані відносини регулюються також Кодексом України про надра, законами України від 15.05.1996 “Про трубопровідний транспорт”, та від 14.09.1999 “Про угоди про розподіл продукції”, іншими нормативно-правовими актами.

Закон “Про нафту і газ” встановлює принципи, на яких базується державна політика в нафтогазовій галузі. До них, зокрема, належать такі:

• державне управління та державне регулювання діяльності в нафтогазовій галузі;
• раціональне споживання газу, нафти та продуктів їх переробки, впровадження енергозберігаючих технологій;
• додержання єдиних державних норм, правил і стандартів усіма суб´єктами відносин, що виникають у галузі;
• сприяння розвитку конкуренції на ринку газу, нафти та продуктів їх переробки;
• взаємна відповідальність постачальників газу, нафти і продуктів їх переробки та споживачів;
• забезпечення раціонального використання надр;
• пріоритетне використання вітчизняного науково-технічного, технологічного та кадрового потенціалу та інші.

Верховна Рада України визначає основні напрями державної політики у нафтогазовій галузі та здійснює законодавче регулювання відносин у ній. Кабінет Міністрів України та інші уповноважені на це органи виконавчої влади в межах повноважень, визначених законом, реалізують державну політику в нафтогазовій галузі та здійснюють управління нею.

Державне регулювання діяльності в нафтогазовій галузі здійснюється шляхом встановлення загальних правил здійснення цієї діяльності суб´єктами господарювання, надання ліцензій на здійснення окремих видів діяльності, спеціальних дозволів на користування нафтогазоносними надрами, формування тарифної політики та іншими засобами, що визначаються законами. Основними завданнями державного регулювання галузі є сприяння конкуренції у нафтогазовому комплексі, забезпечення проведення тут цінової та тарифної політики, захист прав усіх суб´єктів відносин, що виникають у галузі.

Центральним галузевим органом виконавчої влади у нафтогазовій промисловості є Міністерство палива та енергетики України (Мінпаливенерго). Положення про Мінпаливенерго, як зазначалося, затверджене указом Президента України від 14.04.2000 № 598. Щодо нафтогазової промисловості Мінпаливенерго, зокрема, розробляє і здійснює заходи щодо реалізації державних програм, спрямованих на ефективне використання запасів нафти і природного газу, збільшення обсягів їх видобування та забезпечення ефективної переробки. Міністерство забезпечує координацію діяльності, пов´язаної з транспортуванням нафти, природного газу, газового конденсату і нафтопродуктів, їх експортом, закачуванням та відбором природного газу з підземних сховищ, а також з нафтогазопереробкою, бере участь у розробленні та здійсненні заходів щодо ефективного використання природного газу і додержання дисципліни газоспоживання. Мінпаливенерго розробляє баланси природного газу, нафти і продуктів їх переробки, здійснює моніторинг ринку цих енергоресурсів. Мінпаливенерго координує та визначає обсяги проведення геологорозвідувальних робіт на нафту і природний газ; узагальнює результати цих робіт та введення в дослідно-промислову експлуатацію нафтових, газових, газоконденсатних родовищ добувними підприємствами; координує в межах своїх повноважень роботи з дослідно-промислової та промислової розробки цих родовищ; в установленому порядку проводить експертизу, затверджує або подає на затвердження проекти їх розробки і будівництва, реконструкції та ліквідації об´єктів і підприємств паливно-енергетичного комплексу. Мінпаливенерго здійснює контроль за дотриманням суб´єктами господарювання ліцензійних умов виданих ним спеціальних дозволів (ліцензій), здійснює інші функції на виконання покладених на нього завдань.

Органи місцевого самоврядування щодо нафтогазової галузі наділені певними повноваженнями. Вони надають відповідно до законодавства згоди на розміщення на відповідній території об´єктів нафтогазового комплексу, погоджують питання про надання спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами, беруть участь у розробці комплексних планів нафтогазопостачання споживачів на підпорядкованій їм території, у розробці і реалізації системи заходів щодо роботи об´єктів нафтогазової галузі у надзвичайних умовах тощо. Органи місцевого самоврядування не мають права втручатися в господарську діяльність суб´єктів, що здійснюють геологічне вивчення нафтогазоносності надр, розробку родовищ нафти і газу, переробку нафти і газу, зберігання, транспортування та реалізацію нафти, газу та продуктів їх переробки, крім випадків, передбачених законодавством.

Закон “Про нафту і газ” встановлює антимонопольні обмеження в нафтогазовій галузі. Суб´єкти господарювання, які здійснюють видобуток нафти і газу, транспортування нафти трубопроводами, транспортування і розподіл природного газу і визнані в установленому законодавством порядку монополістами на ринках нафти і газу, не можуть припиняти свою діяльність або зменшувати її обсяг з метою створення дефіциту нафти чи газу, якщо необхідність такого обмеження не встановлена законодавством. У разі виникнення спорів між сторонами угоди про транзит не допускається припинення або скорочення транзиту нафти, газу та продуктів їх переробки підприємством трубопровідного транспорту до вирішення спору в суді, якщо інше не передбачено відповідною угодою.

Право власності на природні ресурси нафти і газу, які знаходяться в межах території України, її територіальних вод та виключної (морської) економічної зони, належить Українському народу. Нафта і газ, видобуті користувачем нафтогазоносних надр і повернуті в надра для зберігання, технологічних цілей або запобігання їх знищенню, належать користувачу нафтогазоносними надрами, якщо інше не передбачено законом або угодою про умови користування нафтогазоносними надрами. Після закінчення строку дії спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами державне майно, що було надане у користування власнику цього дозволу, повертається державі. Споруди, обладнання та інші активи, що були створені власником вказаного дозволу в процесі здійснення господарської діяльності в нафтогазовій галузі, є його власністю і після закінчення строку дії дозволу можуть використовуватися ним на власний розсуд.

Підземні сховища нафти, газу та продуктів їх переробки, створені в природних ємностях, є об´єктами права державної власності. Спорудження та експлуатація їх здійснюються на підставі спеціальних дозволів на будівництво та експлуатацію підземних сховищ, виданих Мінекоресурсів.

В Україні функціонує Єдина газотранспортна система, де діють обов´язкові для всіх організаційних структур виробнича дисципліна, правила надання оперативної інформації про обсяги газопостачання, об´єм, режими транспортування і споживання газу, обліковий час, порядок взаємодії структур системи у разі виникнення ускладнень з газопостачанням тощо. В Україні діє також єдина централізована диспетчерська система оперативно-технологічного управління виробництвом, передачею та постачанням природного газу. Функції диспетчерського (оперативно-технологічного) управління Єдиною газотранспортною системою України виконує державне підприємство, яке визначається Мінпаливенерго. Це управління поширюється на суб´єктів господарювання нафтогазової галузі, об´єкти яких підключені до Єдиної газотранспортної системи України. Воно передбачає планування та оперативне управління потужностями з урахуванням режимів газопостачання, планування та контроль за додержанням режиму роботи Єдиної газотранспортної системи України, запобігання аварійним ситуаціям тощо.

У ході структурної перебудови нафтогазового комплексу відповідно до указу Президента України від 25.02.1998 № 151 “Про реформування нафтогазового комплексу України” створено Національну акціонерну компанію “Нафтогаз України” (НАК “Нафтогаз України”). Підприємства нафтогазового комплексу, що не підлягають приватизації, перетворені у державні акціонерні товариства, а акції таких товариств у 100-відсотковому обсязі передані до статутного фонду Компанії. Компанії передані також пакети акцій відкритих акціонерних товариств нафтогазового комплексу, які відповідно до законодавства залишені у державній власності. У користування Компанії передане також майно, яке використовується для забезпечення транспортування, зберігання і розподілу нафти, нафтопродуктів та газу і не підлягає приватизації.

Згідно з названим указом Президента від 25.02.1998 № 151 проведено також розмежування функцій з видобування, транспортування, зберігання і реалізації природного газу шляхом створення дочірніх компаній: з видобування природного газу - компанії “Укргазвидобування”, з його транспортування та зберігання – компанії “Укртрансгаз”, з реалізації природного газу - компанії “Торговий дім “Газ України”.

НАК “Нафтогаз України” діє на підставі Статуту Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.1998 № 747. Вона є державним акціонерним товариством відкритого типу. Засновником Компанії та її акціонером (до прийняття в установленому порядку рішення про приватизацію майна Компанії) є держава в особі Кабінету Міністрів України. Компанія є юридичною особою відповідно до законодавства, діє на принципах повної господарської самостійності, самоврядування і самоокупності, несе відповідальність за наслідки своєї господарської діяльності та виконання зобов´язань перед партнерами і бюджетом, укладає договори, утворює філії, представництва, дочірні підприємства тощо.

Компанія здійснює видобування нафти і природного газу, організацію та виконання геологопошукових робіт, експлуатацію нафтових, газових і газоконденсатних родовищ, постачання природного та скрапленого газу. Вона розробляє довготермінові прогнози і цільові комплексні науково-технічні, економічні та екологічні програми розвитку нафтогазового комплексу, формує соціальну інфраструктуру. Компанія концентрує фінансові ресурси для реалізації інвестиційних проектів, налагодження ефективних організаційних зв´язків між підприємствами Компанії, організовує виробництво необхідних для галузі обладнання, машин, механізмів і приладів, запасних частин та деталей до них; здійснює єдину технічну політику, організовує та координує науково-дослідні та проектно-конструкторські роботи, виробництво і впровадження нової техніки і передових технологій.

Компанія здійснює проектування, будівництво, ремонт та експлуатацію об´єктів трубопровідного транспорту нафтогазового комплексу, у тому числі нафтопроводів, газотранспортних систем, а також підземних сховищ газу, створює та експлуатує транзитні міждержавні системи транспортування нафти, нафтопродуктів і природного газу, здійснює газифікацію для забезпечення промислових і побутових споживачів газом, здійснює інші види діяльності згідно із Статутом і законодавством. Компанія здійснює контроль за діяльністю підприємств, що входять до її складу, дотриманням технологічних правил, правил безпеки, а також ефективністю використання закріпленого за ними майна.