Податкове право України
3. Додаткові елементи правового механізму плати за землю
Пільги. Податкова пільга - це передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов’язку щодо нарахування і сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності відповідних підстав. Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об’єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.
Платник податків має право використовувати податкову пільгу з моменту виникнення відповідних підстав для її застосування і протягом усього строку її дії. Він може відмовитися від використання податкової пільги чи зупинити її використання на один або декілька податкових періодів, якщо інше не передбачено Податковим кодексом України. Податкові пільги, не використані платником податків, не можуть бути перенесені на інші податкові періоди, зараховані в рахунок майбутніх платежів з податків та зборів або відшкодовані з бюджету. Податкова пільга надається шляхом:
а) податкового вирахування (знижки), що зменшує базу оподаткування до нарахування податку та збору;
б) зменшення податкового зобов’язання після нарахування податку та збору;
в) встановлення зниженої ставки податку та збору;
г) звільнення від сплати податку та збору.
Для звільнення майна від оподаткування застосовуються два принципи: об’єктний та видовий. У першому випадку звільняються від оподаткування окремі, конкретні об’єкти, у другому — деякі види майна, що належить будь-яким юридичним особам, а також все майно, що перебуває у власності певних категорій юридичних осіб. Пільги на даний вид податку можна згрупувати таким чином:
- виключення майна з оподатковуваного;
- зменшення вартості оподатковуваного майна;
- зменшення податкової ставки.
Пільги за цим податком дають змогу виділити три групи звільнень.
- Певні види земельних ділянок (заповідники, у тому числі історико-культурні, національні природні парки, заказники (крім мисливських), регіональні ландшафтні парки, ботанічні сади та ін.).
Земельні ділянки, які не підлягають оподаткуванню:
1) сільськогосподарські угіддя зон радіоактивно забруднених територій, визначених відповідно до закону такими, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи (зон відчуження, безумовного (обов’язкового) відселення, гарантованого добровільного відселення і посиленого радіоекологічного контролю), і хімічно забруднених сільськогосподарських угідь, на які запроваджено обмеження щодо ведення сільського господарства;
1) землі сільськогосподарських угідь, що перебувають у тимчасовій консервації або у стадії сільськогосподарського освоєння;
2) земельні ділянки державних сортовипробувальних станцій і сортодільниць, які використовуються для випробування сортів сільськогосподарських культур;
3) землі дорожнього господарства автомобільних доріг загального користування - землі під проїзною частиною, узбіччям, земляним полотном, декоративним озелененням, резервами, кюветами, мостами, штучними спорудами, тунелями, транспортними розв’язками, водопропускними спорудами, підпірними стінками, шумовими екранами, очисними спорудами і розташованими в межах смуг відведення іншими дорожніми спорудами та обладнанням, а також землі, що розташовані за межами смуг відведення, якщо на них розміщені споруди, що забезпечують функціонування автомобільних доріг, а саме:
а) паралельні об’їзні дороги, поромні переправи, снігозахисні споруди і насадження, протилавинні та протисельові споруди, вловлюючі з’їзди, захисні насадження, шумові екрани, очисні споруди;
б) майданчики для стоянки транспорту і відпочинку, склади, гаражі, резервуари для зберігання паливно-мастильних матеріалів, комплекси для зважування великогабаритного транспорту, виробничі бази, штучні та інші споруди, що перебувають у державній власності, власності державних підприємств або власності господарських товариств, у статутному капіталі яких 100 % акцій (часток, паїв) належить державі;
4) земельні ділянки сільськогосподарських підприємств усіх форм власності та фермерських (селянських) господарств, зайняті молодими садами, ягідниками та виноградниками до вступу їх у пору плодоношення, а також гібридними насадженнями, генофондовими колекціями та розсадниками багаторічних плодових насаджень;
5) земельні ділянки кладовищ, крематоріїв та колумбаріїв.
- Закріплені законодавством установи і організації (органи державної влади та органи місцевого самоврядування, органи прокуратури, установи і організації, які повністю утримуються за рахунок бюджету (за винятком військових формувань, утворених відповідно до законів України, крім Збройних Сил України та Державної прикордонної служби України), спеціалізовані санаторії України для реабілітації хворих, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів, вітчизняні дослідницькі господарства науково-дослідних установ і навчальних закладів сільськогосподарського профілю та професійно-технічних училищ, зареєстровані релігійні і благодійні організації, які не займаються підприємницькою діяльністю, тощо).
У статті 282 Податкового кодексу України визначено пільги щодо сплати земельного податку для юридичних осіб. Від сплати земельного податку звільнені такі юридичні особи:
1) заповідники, у тому числі історико-культурні, національні природні парки, заказники (крім мисливських), парки державної та комунальної власності, регіональні ландшафтні парки, ботанічні сади, дендрологічні і зоологічні парки, пам’ятки природи, заповідні урочища та парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва;
2) дослідні господарства науково-дослідних установ і навчальних закладів сільськогосподарського профілю та професійно-технічних училищ;
3) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, органи прокуратури, заклади, установи та організації, спеціалізовані санаторії України для реабілітації, лікування та оздоровлення хворих, військові формування, утворені відповідно до законів України, Збройні Сили України та Державна прикордонна служба України, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;
4) дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади України незалежно від їх підпорядкованості, у тому числі дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади України, які знаходяться на балансі підприємств, установ та організацій;
5) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, за земельні ділянки, надані для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності, а також благодійні організації, створені відповідно до закону, діяльність яких не передбачає одержання прибутків;
6) санаторно-курортні та оздоровчі заклади громадських організацій інвалідів, реабілітаційні установи громадських організацій інвалідів;
7) громадські організації інвалідів України, підприємства та організації, які засновані громадськими організаціями інвалідів та спілками громадських організацій інвалідів і є їх повною власністю, де протягом попереднього календарного місяця кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менш як 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менш як 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці. Зазначені підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право застосовувати цю пільгу за наявності дозволу на право користування такою пільгою, який надається уповноваженим органом відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»;
8) дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади незалежно від форм власності і джерел фінансування, заклади культури, науки, освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;
9) підприємства, установи, організації, громадські організації фізкультурно-спортивної спрямованості, у тому числі аероклуби та авіаційно-спортивні клуби Товариства сприяння обороні України, - за земельні ділянки, на яких розміщені спортивні споруди, що використовуються для проведення всеукраїнських, міжнародних змагань та навчально-тренувального процесу збірних команд України з видів спорту та підготовки спортивного резерву, бази олімпійської та параолімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України;
10) платник фіксованого сільськогосподарського податку за земельні ділянки, які використовуються для ведення сільськогосподарського товаровиробництва;
11) новостворені фермерські господарства протягом трьох років, а в трудонедостатніх населених пунктах - протягом п’яти років з часу передачі їм земельної ділянки у власність.
Встановлений також пільговий режим оподаткування земельним податком. Протягом дії ратифікованих Верховною Радою України міжнародних договорів (угод) України з питань космічної діяльності щодо створення космічної техніки (включаючи агрегати, системи та їх комплектуючі для космічних комплексів, космічних ракет-носіїв, космічних апаратів та наземних сегментів космічних систем), але не пізніше 1 січня 2015 р., резиденти - суб’єкти космічної діяльності, які отримали ліцензію на право її здійснення та беруть участь у реалізації таких договорів (угод), за земельні ділянки виробничого призначення згідно з переліком, який затверджується Кабінетом Міністрів України, звільняються від сплати земельного податку.
До 1 січня 2016 р. звільняються від сплати земельного податку суб’єкти літакобудування, що підпадають під дію норм ст. 2 Закону України «Про розвиток літакобудівної промисловості», земельні ділянки яких безпосередньо використовуються для цілей виробництва кінцевої продукції, а саме: літальних апаратів, їх корпусів, двигунів, включаючи місця, призначені для їх зберігання (склади, ангари, місця для відстоювання), посадково-злітні смуги, а також місця, у яких розташовані пункти заправки (дозаправки) моторних літальних апаратів та контролю над польотами.
До 1 січня 2016 р. звільняються від сплати земельного податку суб’єкти кінематографії (виробники національних фільмів), перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, за земельні ділянки, що використовуються для забезпечення виробництва національних фільмів. До 1 січня 2016 р. звільняються від сплати земельного податку суб´єкти суднобудівної промисловості (клас 35.11 група 35 КВЕД ДК 009:2005).
- Фізичні особи (інваліди І і II груп; громадяни, які виховують трьох і більше дітей; громадяни, члени родин яких проходять строкову військову службу; пенсіонери, а також інші особи, які користуються пільгами відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; громадяни, яким у встановленому порядку видано посвідчення про те, що вони постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, тощо).
У статті 281 Податкового кодексу України наведено перелік фізичних осіб, що мають пільговий режим оподаткування земельним податком. Закріплення такого переліку відповідає принципу соціальної справедливості податкового законодавства. Так, звільняються від сплати земельного податку:
1) інваліди І і II груп;
2) фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
3) пенсіонери (за віком);
4) ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
5) особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Перелічені категорії фізичних осіб мають пільговий режим сплати земельного податку, однак цей режим поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання. У пункті 281.2 ст. 281 Податкового кодексу встановлені граничні розміри таких земельних ділянок:
- для ведення особистого селянського господарства пільговий режим поширюється не більше ніж на 2 гектари;
- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) пільговий режим поширюється: у селах - не більш як 0,25 гектара, в селищах - не більш як 0,15 гектара, в містах - не більш як 0,10 гектара;
- для індивідуального дачного будівництва пільговий режим поширюється на не більш як на 0,10 гектара;
- для будівництва індивідуальних гаражів - не більш як 0,01 гектара;
- для ведення садівництва пільговий режим поширюється не більш як на 0,12 гектара.
Слід звернути увагу на те, що встановлені межі земельних ділянок відповідають граничним розмірам земельних ділянок, які можуть бути безоплатно передані громадянам.
Передбачено також пільги для новостворених фермерських господарств. Пільговий режим діє протягом трьох років, а в праценедостатніх населених пунктах - п’яти років із часу передання їм земельної ділянки у власність; по радіоактивно й хімічно забруднених сільгоспділянках. Крім того, органи місцевого самоврядування можуть установлювати пільги по оплаті за землю у формі:
а) часткового звільнення на певний строк;
б) відстрочення сплати;
в) зниження ставки земельного податку.
Якщо право на пільгу в платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що йде за місяцем, у якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується починаючи з місяця, що випливає за місяцем, у якому втрачене це право.
Якщо підприємства, установи та організації, які користуються пільгами щодо земельного податку, мають у підпорядкуванні госпрозрахункові підприємства або здають у тимчасове користування (оренду) земельні ділянки, окремі будинки або їх частини, податок за земельні ділянки, зайняті цими госпрозрахунковими підприємствами або будинками (їх частинами), переданими в тимчасове користування, сплачується у встановлених розмірах на загальних підставах.
Обчислення та сплата податку. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Державний земельний кадастр включає дані реєстрації права власності, права користування землею і договорів на оренду землі, облік кількості і якості земель, зонування територій населених пунктів, економічну оцінку земель. Документація Державного земельного кадастру ведеться за територіями з обліком сільськогосподарського і лісогосподарського районування та функціонального зонування території населених пунктів. Відповідні органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів за запитом відповідного органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за встановленою формою з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі. Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подавати податкову декларацію не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.
Нарахування фізичним особам сум податку проводиться органами державної податкової служби, які видають платнику до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за встановленою формою.
Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом ЗО календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення. Фізичними особами у сільській та селищній місцевості земельний податок може сплачуватися через каси сільських (селищних) рад за квитанцією про приймання податкових платежів. Форма квитанції встановлюється у визначеному порядку.
Плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.